ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2021Справа № 911/3017/20
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Степов'юк С. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 37; ідентифікаційний код 33324489)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код 38092323)
про стягнення 59 306, 00 грн
та
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код 38092323)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 37; ідентифікаційний код 33324489)
про стягнення 55 337, 52 грн
За участі представники сторін:
Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Сініченко І. С., ордер серія №АЕ 1071109 від 17.05.2021.
Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дяченко О. Л, довіреність №б/н від 11.01.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" (далі за текстом - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (далі по тексту - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 59 306,00 грн.
Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № М/33 про надання послуг від 29.08.2018 в частині оплати наданих послуг.
21.10.2020 Господарський суд Київської області постановив ухвалу, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" разом з доданими до неї матеріалами, передав на розгляд до Господарського суду міста Києва.
26.10.2020 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" передано на розгляд судді Бондаренко - Легких Г. П.
30.10.2020 Суд залишив первісну позовну заяву без руху, надав позивачу п'яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
10.11.2020 від позивача за первісним позовом поштою надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 30.10.2020. Позивач усунув усі недоліки, визначені ухвалою від 30.10.2020 про залишення позовної заяви без руху.
16.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подання відзиву, про що постановив відповідну ухвалу.
03.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" про стягнення 55 337, 52 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" його зобов'язань за договором оренди обладнання № 0/01-02/2 від 01.02.2019 в частині повернення, переданого в оренду майна. У зв'язку з викладеним позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом вартість такого майна - 55 337, 52 грн.
Також позивач за зустрічним позовом просить покласти на відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті судового збору.
11.12.2020 Суд залишив зустрічну позовну заяву без руху, надав позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
16.12.2020 поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" надійшов відзив на первісну позовну заяву.
31.12.2020 від позивача за зустрічним позовом надійшло 3 заяви про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
04.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Оскільки вказана заява надійшла засобами електронної пошти без ЕЦП, така заява не підлягає розгляду судом.
11.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" надійшла відповідь на відзив на первісний позов.
14.01.2021 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом у справі зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" про стягнення 55 337, 52 грн, перейшов до розгляду справи в загальному позовному провадженні, ухвалив розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" про стягнення 55 337, 52 грн об'єднав в одне провадження з первісним позовом по справі №911/3017/20 та призначив підготовче судове засідання на 23.02.2021.
22.02.2021 від ТОВ «Афіна Груп» засобами електронної пошти без ЕЦП надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про відкладення судового засідання.
В судовому засіданні 23.02.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 06.04.2021.
24.02.2021 від ТОВ «Афіна Груп» надійшли відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про відкладення судового засідання, в якому, зокрема, товариство просило провести наступне судове засідання в режимі відео конференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.
18.03.2021 від ТОВ «Афіна Груп» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, в якому просило забезпечити можливість проведення судового засідання 06.04.2021 в режимі відео конференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.
06.04.2021 від ТОВ «Афіна Груп» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
В судове засідання 06.04.2021 учасники справи не прибули. Суд відмовив в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та відклав судове засідання по суті справи на 18.05.2021.
В судове засідання 18.05.2021 прибули представники сторін, надали власні пояснення та заперечення щодо суті поданих позовної заяви та зустрічної позовної заяви. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) первісні позовні вимоги просив задовольнити, у задоволенні зустрічних вимог - відмовити. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у задоволенні первісних вимог просив відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши подані позивачем та відповідачами докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
1. ЩОДО ПЕРВІСНОГО ПОЗОВУ.
1.1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави первісного позову).
29.08.2018 між ТОВ «Торговий Дім» Житомирські ласощі» (надалі - відповідач за первісним позовом, замовник) та ТОВ «Афіна-Груп» (надалі - позивач за первісним позовом, виконавець) укладено Договір №М/33 про надання послуг (надалі - Договір, Договір про надання послуг), згідно п. 1.1. якого виконавець надає замовнику послуги з передпродажної підготовки та мерчандайзингу, маркетингові та інші послуги на умовах Договору (надалі - послуги), а замовник приймає та оплачує виконавцю належним чином надані послуги. Сторони підтверджують, що дані послуги мають безпосереднє відношення до господарської діяльності замовника.
Серед іншого сторони домовились про наступне:
Пункт 2.1. Договору відповідно до умов Договору, виконавець надає замовнику наступні послуги:
2.1.1. Технічний супровід питань, пов'язаних з реалізацією товару.
2.1.2. Сприяння просування товару на ринку збуду серед постійних покупців за допомогою проведення акцій та інших засобів.
2.1.3. Розміщення рекламних матеріалів в місцях продажу.
2.1.4. Розміщення фірмового торговельного обладнання в місцях продажу.
2.1.5. Розповсюдження або сприяння розповсюдженню поліграфічної продукції з інформацією про товар.
2.1.6. Розміщення або сприяння розміщенню зовнішньої реклами в місцях продажу.
2.1.7. Розміщення інформації про товари, що випускаються з використанням торговельних марок Замовника, в торговельних точках, де ці товари реалізуються чи надаються споживачам.
2.1.8. Надання персоналу Замовника можливості розповсюдження рекламних матеріалів.
2.1.9. Надання інформації про збут товару.
2.1.10. Моніторинг і аналіз товарообігу.
2.1.11. Формування пропозицій щодо поліпшення асортиментів і впакування товарів.
2.1.12. Розміщення інформації (плакати, стенди, оголошення, проспекти, брошури й т.д.) на час проведення акцій.
2 1.13. Проведення маркетингових досліджень предметом яких є включаючи та не обмежуючи:
- можливості та перспективи ведення комерційних операцій;
- розрахунки цін, відомості про їх динаміку;
- попит на продукцію, перспективи його розвитку;
- відомості про потенційних споживачів та налагодження співпраці Замовника з останніми;
- прогноз стану кон'юктури ринку.
2.1.14. Надання аналітичних звітів за результатами маркетингових досліджень.
2.1.15. Реалізація активностей спрямованих на підсилення іміджу Замовника.
Пункт 4.1. Договору - Загальна сума наданих послуг за Договором складається з усіх сум зазначених в підписаних Сторонами Актах приймання-передачі наданих послуг.
Пункт 4.2. Договору - Після закінчення календарного місця Сторони підписують Акт приймання передачі наданих послуг відповідно до п. 5.1. цього Договору.
Пункт 4.3. Договору - Розрахунки за належним чином надані Послуги Виконавця здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок Виконавця до 20 числа місяця наступного за звітним.
Пункт 5.1. Договору - Факт приймання-передачі наданих Послуг засвідчується відповідними Актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються і підписуються Виконавцем в 2 (двох) екземплярах і передаються Замовнику.
Акти надаються Виконавцем Замовнику не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано Послуги, якщо інше не передбачено даним Договором.
Акт являється доказом належного виконання Виконавцем прийнятих на себе обов'язків по даному Договору. Замовник зобов'язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг, скріпити підпис своєю печаткою, і протягом 5 банківських днів з моменту його отримання, вручити Акт Виконавцю будь- яким прийнятним для Сторін засобом зв'язку.
Пункт 5.2. Договору - У випадку виявлення протягом звітного періоду двох і більше випадків порушення Виконавцем своїх зобов'язань за даним договором. Замовник вправі не підписувати Акт і надіслати Виконавцю мотивовану відмову від підписання Акту.
Пункт 5.5. Договору - Невручення Виконавцю підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання протягом 5 банківських днів свідчить про прийняття Замовником наданих послуг відповідно до умов даного Договору та про відсутність претензій зі сторони Замовника стосовно належного виконання Виконавцем своїх зобов'язань.
Позивач за первісним позовом вказує, що ним, на виконання умов Договору в період з вересня 2019 по квітень 2020 надано послуги відповідачу за первісним позовом на загальну суму 86190, 00, про що сторони підписали наступні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):
№ п/пНомер і дата Акту Сума Акту, грн
1№АзБ08894 від 30 вересня 2019 року27825,00
2№АзБ 10298 від 30 листопада 2019 року24110,00
3№АзБ 10729 від 31 грудня 2019 року12455,00
4№АзБ01454 від 29 лютого 2020 року15407,00
5№АзБ02620 від 30 квітня 2020 року6393,00
Всього надано послуг на суму: 86190,00
Натомість, відповідач за первісним позовом сплатив вартість наданих послуг частково на суму 26 884, 00 грн. В підтвердження чого позивач за первісним позовом долучає виписку про зарахування коштів на власний рахунок у розмірі 47 000, 00 грн. Позивач за первісним позовом вказує, що вказаним платежем, відповідач за первісним позовом погасив заборгованість за раніше надані послуги в липні та серпні 2019 року, а залишок у розмірі 26 884, 00 грн позивач зарахував як часткову оплату послуг за Актом №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року.
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 59 306, 00 грн, що виглядає наступним чином:
№ п/пНомер і дата АктуСума Акту, грн
1№АзБ08894 від 30 вересня 2019 року941, 00
2№АзБ 10298 від 30 листопада 2019 року24110,00
3№АзБ 10729 від 31 грудня 2019 року12455,00
4№АзБ01454 від 29 лютого 2020 року15407,00
5№АзБ02620 від 30 квітня 2020 року6393,00
Всього не сплачено послуг на суму59306,00
Позивач за первісним позовом, зазначає, що ним надсилалась на адресу відповідача за первісним позовом вимога про оплату заборгованості з наданих послуг, докази про що містяться в матеріалах справи. Однак, відповідач за первісним позовом відповіді на таку вимогу не направив та залишок заборгованості не сплатив.
За таких обставин подаючи первісний позов, позивач просить стягнути в судовому порядку з відповідача суму основного боргу у розмірі 59 306, 00 грн, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
1.2. Предмет первісного позову.
Предметом первісного позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 306, 00 грн основної заборгованості за неналежне виконання зобов'язань в частині оплати наданих послуг протягом вересня 2019 - квітня 2020.
1.3. Доводи позивача за первісним позовом щодо суті своїх вимог.
(1) Між сторонами укладено Договір надання послуг;
(2) Позивач за первісним позовом обумовлені умовами Договору послуги надав протягом вересня 2019 - квітня 2020 на загальну суму 86 190, 00 грн;
(3) Відповідач за первісним позовом надані послуги прийняв, що підтверджується підписаними Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг)
(4) В порушення п. 4.3. Договору відповідачем за первісним позовом не сплачено повну вартість прийнятих ним послуг у розмірі 59 306, 00 грн.
(5) Відповідач за первісним позовом зобов'язаний виконати вимоги п. 4.3. Договору та сплатити позивачу залишок заборгованості.
1.4. Заперечення відповідача за первісним позовом щодо заявлених вимог.
Відповідач за первісним позовом, проти його задоволення заперечує з тих підстав, що:
(1) Відповідно до п.9.1. Договору, що підписаний 29.08.2018 останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє один календарний рік. Таким чином, відповідач за первісним позовом зобов'язаний оплатити послуги, що надавались до 30.08.2019, а періоди за які позивач за первісним позовом долучає Акти наданих послуг не охоплюються строком дії Договору.
(2) В судовому засіданні 18.05.2021 представник позивача за первісним позовом вказав на те, що до того ж Акт №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року містить посилання на інший Договір під №М/29 від 29.08.2019, а не на той стягнення згідно якого є предметом спору у даній справі (за №М/33 від 29.08.2018).
1.5. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності або відсутності у відповідача за первісним позовом обов'язку здійснити оплату вартості наданих послуг у розмірі 59 306, 00 грн.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за первісним позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи підтверджений факт надання послуг позивачем за первісним позовом та отримання їх відповідачем за первісним позовом згідно Договору №М/33 від 29.08.2018;
- чи відсутні претензії відповідача за первісним позовом щодо обсягу та вартості наданих послуг;
- за умови встановлення факту прийняття послуг відповідачем за первісним позовом без претензій - чи мало місце порушення строків оплати прийнятих послуг;
- чи має місце заборгованість відповідача перед позивачем;
- чи відповідає заявлена сума до стягнення підтвердженій сумі заборгованості.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що, пунктом 9.1. Договору №М/33 від 29.08.2018 строк дії даного договору - один календарний рік.
Однак, з наявних в матеріалах справи Актів надання послуг, що підписані та скріплені печаткою в тому числі відповідача в 2019, 2020 рр., вбачається, що позивач продовжував надавати відповідачеві маркетингові послуги. До того ж, факт прийняття таких послуг відповідачем не заперечується.
Тобто станом на квітень 2020 року (останній наявний в матеріалах справи Акт надання послуг), зобов'язання між сторонами не припинилися та продовжували існувати.
Відтак, між сторонами існують правовідносини, що виникли у зв'язку з укладенням договору про надання послу та які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
Відтак, заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку останнього сплатити вартість послуг, що надавались поза межами строку дію Договору не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Умовами укладеного між сторонами Договору встановлено, що розрахунки за належним чином надані послуги виконавця здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок виконавця до 20 числа місяця наступного за звітним (пункт 4.3.).
Так, в матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін Акти надання послуг №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року, №АзБ10298 від 30 листопада 2019 року, №АзБ10729 від 31 грудня 2019 року, №АзБ01454 від 29 лютого 2020 року, №АзБ02620 від 30 квітня 2020 року на загальну суму 86 190, 00 грн.
Однак, суд зазначає, що Акт №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року про надання послуг на суму 27825, 00 грн містить посилання на інший Договір за №М/29 від 29.08.2019, в той час як предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за Договором №М/33 від 29.08.2018.
За таких обставин, суд приймає заперечення відповідача за первісним позовом в частині недоведеності надання послуг згідно Акту №АзБ08894 по договору № М/33 та вважає, що Акт №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року є неналежним доказом у справі, та не доводить факт надання послуг саме за Договором №м/33 від 29.08.2018.
З розрахунку позовних вимог про стягнення в сукупному розмірі 59 306, 00 грн вбачається, що позивач обраховуючи розмір заборгованості згідно Акту №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року просить стягнути в судовому порядку лише 941, 00 грн, розмір решти позовних вимог підрахований за іншими актами.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 941, 00 грн згідно Акту №АзБ08894 від 30 вересня 2019 року, з огляду на недоведеність надання послуг на вказану суму згідно Договору №М/33 від 29.08.2018.
Решта Актів мають посилання на вище означений Договір, містять відмітку про відсутність претензій з боку відповідача щодо змісту та обсягу наданих послуг, відповідач жодним чином не заперечує факт надання таких послуг позивачем, відтак суд дійшов висновку про те, що відповідач прийняв надані позивачем маркетингові послуги та в силу вимог п. 4.3. Договору повинен був сплатити послуги:
- За Актом №АзБ 10298 від 30.11.2019 не пізніше 20.12.2019 у розмірі 24 110, 00 грн;
- За Актом №АзБ 10729 від 31.12.2019 не пізніше 20.01.2020 у розмірі 12 455, 00 грн;
- За Актом №АзБ01454 від 29.02.2020 не пізніше 20.03.2020 у розмірі 15 407, 00 грн;
- За Актом №АзБ02620 від 30.04.2020 не пізніше 20.05.2020 у розмірі 6 393, 00 грн.
Наявні в матеріалах справи підписані та скріплені печатками сторін без зауважень щодо обсягу та змісту наданих послуг з боку відповідача Акти наданих послуг в сукупному розмірі 58 365, 00 грн в своїй сукупності підтверджують обставину виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем в розумінні ст. 526, 901 Цивільного кодексу України.
Належних та допустимих доказів того, що відповідачем було в повному обсязі та вчасно здійснено оплату вартості наданих послуг матеріали справи не містять та відповідачем зворотного суду не доведено.
З огляду на наведене, у відповідача виникла заборгованість з оплати вартості наданих позивачем послуг в сумі 58 365, 00 грн, строк оплати яких, відповідно до п. 4.3. Договору, настав, а отже зважаючи на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення своїх договірних зобов'язань в частині оплати вартості наданих послуг в сумі 58 365, 00 грн, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в цій частині є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
2. ЩОДО ЗУСТРІЧНОГО ПОЗОВУ.
2.1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави зустрічного позову).
01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий ДІім «Житомирські ласощі» (надалі - позивач за зустрічним позовом, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІНА-ГРУП» (надалі - відповідач за зустрічним позовом, орендар) укладено Договір оренди обладнання №0/01-02/2 (надалі - Договір), згідно пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування торгове обладнання та/або комплектуючі частини (надалі - обладнання), яке є об'єктом власності орендодавця або належить йому на праві користування згідно договору оренди.
Серед іншого, сторони домовились про наступне:
Пункт 1.2. Договору - найменування обладнання, яке передається орендарю за цим Договором, й комплектність, вартість, характеристики, адреса місця розташування (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в Додатку №1 до Договору.
Пункт 2.1. Договору - орендар гарантує використання у своїй господарській діяльності орендованого цим договором обладнання за призначенням виключно для розміщення продукції виготовленої для ТОВ «Торговий Дім «Житомирські ласощі».
Пункт 3.1. Договору - при передачі орендарю обладнання за цим Договором сторони підписують акт прийому-передачі.
Пункт 3.2. Договору - Акт прийому-передачі обладнання підписують уповноважені особи. Повноваження представника орендаря на підписання акту повинні бути засвідчені довіреністю його підприємства.
Пункт 3.3. Договору - орендодавець передає орендарю обладнання в належному стані в попередньо обумовленому сторонами місці: на складі орендодавця за адресою 10003, м. Житомир, вул. Покровська, 67, або на складі орендаря, за вказаною ним адресою.
Пункт 4.1. Договору - початок перебігу строку оренди обладнання, за який нараховується орендна плата, починається з моменту передачі обладнання від орендодавця орендарю згідно підписаного уповноваженими представниками сторін Акту.
Пункт 5.1. Договору - орендар повинен повернути обладнання протягом 10 (десяти) робочих днів з дня закінчення строку оренди або з моменту розірвання Договору орендодавцем з законодавчо визначених підстав або з підстав, передбачених цим Договором.
Пункт 6.1. Договору - орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю.
Пункт 6.2. Договору - розмір орендної плати визначається згідно підписаної Специфікації до даного Договору.
Пункт 6.3. Договору - Акт на послуги оренди підписується між сторонами щоквартально. Нарахування орендної плати проводиться 1 раз на квартал.
Пункт 6.4. Договору - орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця один раз на рік до 20 січня року, наступного за розрахунковим.
Пункт 9.4. Договору - в разі відмови орендаря від повернення орендованого обладнання та/або порушення строку його повернення більш ніж на 30 календарних днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю вартість обладнання, зазначену в Акті приймання-передачі підписаного сторонами, протягом 10 робочих днів від дати отримання відповідної вимоги від орендодавця.
Пункт 11.1. Договору - цей Договір підлягає достроковому розірванню у випадках:
11.1.1. Орендар використовує обладнання з порушенням умов Договору.
11.1.2. Орендар порушує використання обладнання за призначенням і його зберігання.
11.1.3. Орендар не вносить орендну плату у розмірі та строк встановлені даним Договором.
Пункт 11.3. Договору - якщо даний договір розірваний достроково у відповідності до вимог закону та вимог даного Договору, орендар повинен повернути обладнання орендодавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дня розірвання Договору. Дострокове розірвання Договору не звільняє орендаря від виконання зобов'язань по сплаті орендної плати за період фактичного користування обладнанням.
Пункт 13.1. Договору - термін дії даного Договору становить один рік з дати його підписання уповноваженими представниками сторін.
В разі, якщо жодна зі сторін не заявила про припинення цього Договору не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до закінчення його дії, та у орендодавця відсутні будь-які претензії до орендаря щодо порядку використання орендованого обладнання, цей Договір вважається продовженим на 1 (один) календарний рік з можливістю наступного його продовження в такому ж порядку.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що ним згідно Акту приймання-передачі від 17.05.2019 передано, а орендарем (відповідачем за зустрічним позовом) прийнято в тимчасове оплатне користування наступне обладнання:
1) Стелаж L 520 у кількості 8 (вісім) штук вартістю 3 641, 64 грн кожен, загальною вартістю 29 133, 12 грн.
2) Стелаж L 960 у кількості 6 (шість) штук вартістю 4 367, 40 грн кожен, загальною вартістю 26 204, 40 грн.
Таким чином, орендар прийняв від орендодавця обладнання загальною вартістю 55 337, 52 грн. В підтвердження чого позивач за зустрічним позовом подає копію Акту приймання-передачі від 17.05.2019.
Як стверджує позивач за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом з 30.06.2019 не сплачує орендну плату, співпраця між орендодавцем та орендарем фактично припинена.
У зв'язку з чим, 08.07.2020 орендодавцем надіслано орендарю лист-претензію №450 з вимогою повернути надане обладнання. Орендодавець вказує, що такий лист одночасно є розірванням договору орендодавцем з підстав передбачених підпунктом 11.1.3. Договору.
Проте, обладнання до часу пред'явлення зустрічного позову (03.12.2020) ТОВ «АФІНА-ГРУП» не повернуло.
До заяви про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вих. №708), позивач долучає також вимогу від 15.12.2020 про сплату вартості обладнання у відповідному розмірі та докази її надсилання на адресу відповідача за зустрічним позовом.
За таких обставин, позивач за зустрічним позовом керуючись пунктом 9.4. Договору просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом вартість переданого в користування обладнання у розмірі 55 337, 52 грн.
2.2. Предмет зустрічного позову.
Предметом зустрічного позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 55 337, 52 грн вартості не повернутого обладнання по Договору оренди обладнання №0/01-02/2, підписаного між сторонами.
2.3. Доводи позивача за зустрічним позовом щодо суті своїх вимог.
(1) Між сторонами укладено Договір оренди обладнання;
(2) Позивач за зустрічним позовом згідно Договору передав в тимчасове оплатне користування відповідачу обладнання вартістю 55 337, 52 грн;
(3) Факт передання обладнання в користування підтверджується підписаним Актами приймання-передачі;
(4) В порушення підпункту 11.1.3 Договору відповідач за зустрічним позовом не сплачує орендну плату за прийняте в користування обладнання, у зв'язку з чим позивач достроково розірвав Договір та просив повернути обладнання орендодавцю.
(5) У зв'язку з тим, що обладнання відповідачем за зустрічним позовом не повернуто, керуючись пунктом 9.4. Договору, останній зобов'язаний сплатити позивачу за зустрічним позовом вартість переданого в користування майна у розмірі 55 337, 52 грн.
2.4. Заперечення відповідача за зустрічним позовом щодо заявлених вимог.
Відповідач за зустрічним позовом, проти його задоволення заперечує з тих підстав, що:
(1) ТОВ «АФІНА-ГРУП» не отримувало від ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» жодного обладнання;
(2) Акт приймання-передачі обладнання складений сторонами як зразок без заповнення необхідної інформації, про що свідчить проставлений знак «Z» в полях, поверх якого позивач за зустрічним позовом самостійно вписав дані без фактичної передачі обладнання;
(3) Позивачем за зустрічним позовом не проведено жодних нарахувань з оплати оренди та між сторонами не було підписано Акту на послуги оренди в порядку п. 6.3. Договору;
(4) Поданий позивачем за зустрічним позовом Акт приймання-передачі, за відсутності інших доказів на доведення користування відповідачем за зустрічним позовом спірним обладнанням не є належним та допустимим доказом підтвердження факту передачі в оренду обладнання та факту оренди такого обладнання.
(5) Підстави для сплати відповідачем за зустрічним позовом вартості обладнання відсутні, оскільки таке не передавалось.
2.5. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності або відсутності у відповідача за зустрічним позовом обов'язку сплатити вартість обладнання, у визначеному позивачем розмірі, що становить 55 337, 52 грн., в зв'язку з не поверненням обладнання з оренди
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за зустрічним позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи передавалось в оренду відповідачеві за зустрічним позовом обладнання в кількості, найменуванні та розмірі, що визначено позивачем;
- чи підтверджують наявні в матеріалах справи докази факт отримання та користування обладнанням відповідачем за зустрічним позовом;
- чи має місце порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань в частині сплати вартості, нарахованої орендної плати;
- чи мало місце дострокове розірвання договору на підставі підпункту 11.1.3. Договору;
- чи виник обов'язок відповідача за зустрічним позовом зі сплати вартості не повернутого майна.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що між сторонами 01.02.2019 укладений Договір оренди майна, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення однієї із сторін про припинення дії Договору не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення його дії, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2020 та 2021 роки у відповідності до п. 13.1. Договору.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що об'єктом оренди може бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Приписами ч. 1 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Умовами Договору встановлено, що найменування обладнання, яке передається орендарю, його комплектність, вартість характеристики, адреса місця розташування зазначаються в Додатку №1 до Договору (п. 1.2.).
При передачі орендарю обладнання сторони підписують акт прийому-передачі (п. 3.1. Договору).
Відтак, суд дійшов висновку, що сторони підписують Акт прийому-передачі обладнання найменування, кількість та вартість якого обумовлена в додатку №1 до Договору.
Натомість, долучений до заяви про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вих. №710) Додаток №1 до Договору не заповнений, та не підписаний сторонами, до того ж не містить посилання на спірний Договір, а відтак не є належним доказом у справі.
Відтак, при дослідженні доказів наявних в матеріалах справи, в суду виникли обґрунтовані сумніви з приводу реальності факту передання обладнання та відповідно користування ним відповідачем за зустрічним позовом в найменуванні, кількості та вартості як те вказує позивач за зустрічним позовом, оскільки, на підтвердження факту отримання ТОВ «АФІНА-ГРУП» обладнання позивач подає Акт приймання-передачі до Договору від 17.05.2019, який укладений в інший спосіб, а ніж передбачений Договором.
Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що договір ним було розірвано в односторонньому порядку на підставі підпункту 11.1.3. Договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом не сплачує орендну плату з 30.06.2019.
Згідно умов пунктів 6.1. та 6.2. Договору орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю. Розмір орендної плати визначається згідно підписаної Специфікації до даного Договору.
Натомість, долучена до заяви про усунення недоліків зустрічного позову (вих. №710) специфікація №1 не є належним доказом на підтвердження узгодження розміру орендної плати сторонами, оскільки не містить посилання на спірний договір.
Умовами підпункту 11.1.3. Договору передбачено, що договір підлягає достроковому розірванню у випадку, якщо орендар не вносить орендну плату у розмірі та строк встановлені даним Договором.
Згідно умов пунктів 6.3. та 6.4. Договору вбачається, що сторони щоквартально підписують Акт на послуги оренди, при цьому, орендодавець проводить нарахування орендної плати один раз на квартал, а орендар сплачує нараховану орендну плату один раз на рік до 20 січня року, наступного за розрахунковим.
Правом орендодавця, згідно підпункту 7.2.1. Договору є вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати за Договором.
Однак, позивачем за зустрічним позовом не долучено до позову належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення розміру оренди (Специфікації згідно пункту 6.2. Договору), надання послуг оренди (Актів на послуги оренду згідно п. 6.3. Договору), доказів звернення з вимогою про сплату орендної плати (згідно підпункту 7.2.1. Договору).
Суд також не вважає обґрунтованими твердження позивача за зустрічним позовом в частині того, що відповідач за зустрічним позовом є боржником з 30.06.2019, оскільки як вбачається з умов Договору (п. 6.4.) перша орендна плата по Договору повинна бути сплачена до 20.01.2020 за 2019 рік, відтак, у визначену позивачем дату строк оплати орендної плати не настав, а відповідач за зустрічним позовом не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати.
Крім того, умовами договору передбачена можливість сторін заявити про його припинення не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до закінчення його дії 01.02.2020, однак позивач за зустрічним позовом такою можливістю не скористався, навіть попри своє переконання в тому, що відповідач за зустрічним позовом не сплачує орендну плату, а відтак договір пролонгувався.
Як стверджує позивач за зустрічним позовом, ним 08.07.2020 надсилався лист в якому останній повідомив, що договір є припиненим з 01.02.2020 та вимагав повернути передане в оренду обладнання. Однак, позивач за зустрічним позовом на підтвердження доказу надсилання такого листа не долучає опису вкладення в цінний лист зі змісту якого можна встановити кореспонденція якого змісту надсилалась 08.07.2020 на адресу відповідача за зустрічним позовом та з долученого списку згрупованих відправлень, рекомендованого повідомлення вказаного встановити не можливо.
До того ж, суд звертає увагу, що позивач звертається із зустрічним позовом про стягнення вартості не повернутого майна, натомість умовами пункту 9.4. Договору передбачено, що в разі відмови орендаря від повернення орендованого обладнання та/або порушення строку його повернення більш ніж на 30 календарних днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю вартість обладнання, зазначену в Акті приймання-передачі підписаного сторонами, протягом 10 робочих днів від дати отримання відповідної вимоги від орендодавця.
Згідно долученої до заяви про усунення недоліків зустрічного позову (вих. №708) вимоги про оплату вартості обладнання вбачається, що вона надіслана лише 15.12.2020, що підтверджується календарним штемпелем на описі вкладення, накладною (службовий чек) та поштовою квитанцією (фіскальний чек), в той час як із зустрічним позовом позивач звернувся 03.12.2020. А відтак, на момент пред'явлення позову, відповідач за зустрічним позовом взагалі не був обізнаний про вимогу про сплату вартості майна, оскільки таких вимог позивач не пред'являв.
Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не подано до суду належних та допустимих доказів, які були б достатніми для підтвердження факту користування обладнанням відповідачем з тими характеристиками, які визначені позивачем, а вимоги про сплату вартості переданого в користування обладнання є передчасними та такими, що суперечать умовам спірного Договору, у зв'язку з чим, суд оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи стандарт вірогідності таких, дійшов висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог та відмову в їх задоволенні.
3. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, у зв'язку з частковим задоволенням первісного позову суд покладає судовий збір за подання первісного позову на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, суд покладає судовий збір за подання зустрічного позову на позивача за зустрічним позовом.
На підставі вище викладеного суд, керуючись 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" про стягнення 59 306, 00 грн задовольнити частково.
1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код 38092323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 37; ідентифікаційний код 33324489) 58 365 (п'ятдесят вісім тисяч триста шістдесят п'ять) грн 00 коп. - основного боргу, а також 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн 65 (шістдесят п'ять) коп. - судового збору.
1.2. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 941, 00 грн основного боргу - відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" про стягнення 55 337, 52 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.06.2021
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких