Справа №295/7610/21
Категорія 139
2-а/295/134/21
16.06.2021 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
До суду надійшов указаний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати постанову серії ЕАН № 4329151 від 09.06.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 160, 161 КАС України.
Частиною 1 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, що передбачено ч. 4 ст. 46 КАС України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Крім того, враховуючи правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 26.12.2019 року в справі № 724/716/16-а, який вказав, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення державні інспектори певного органу влади діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а саме від імені відповідного органу.
Отже, інспектори або поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема й передбачені статтею 121 КУпАП.
Відтак, відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
З огляду на наведене позивачу рекомендується визначитись із відповідачем(-ами) у даній справі.
При цьому, відповідно до частини 8 ст. 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно із частиною сьомою та десятою ст. 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
В той же час, позовна заява надіслана позивачем до суду в електронній формі засобами електронної пошти та не підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV(далі по тексту - Закон України № 852-IV) визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.
Відповідно до статті 1 Закону України № 852-IVелектронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За приписами статей 3 та 4 Закону України № 852-IVелектронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
З огляду на викладене суд зазначає, що відсутність електронного цифрового підпису на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб, а також позивачем до позовної заяви не додано її копії, копії оскаржуваної постанови, відповідно до кількості учасників справи та вказаного у позовній заяві додатку 1.JPG.
Також слід звернути увагу позивача на те, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України у зв'язку з тим, що позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору або звільнення позивача від його сплати.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року в справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати положення ст. 25 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. А тому, враховуючи сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої Закон № 3674-VI містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн.
Банківські реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код ЄДРПОУ - 37976485, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача МФО, 899998, р/р UA738999980313131206000006831, призначення платежу- судовий збір, код 22030101, Богунський районний суд міста Житомира) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного наведені обставини унеможливлюють вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 4, 46, 160, 161, 169 КАС України, Законом України «Про судовий збір» суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк адміністративний позов буде повернуто позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. В іншій частині окремо від рішення ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Семенцова