Справа № 333/2681/21
Провадження №3/333/1243/21
23 червня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління Патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №143515 від 17.04.2021 р. ОСОБА_1 , 17.04.2021 р. о 02-30 год. в м. Запоріжжя, вул. Комарова, біля будинку 23 керував автомобілем ВАЗ 110207 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, з що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Проте, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження дані, викладені в протоколі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його інтереси представляв адвокат Шлецер А.А., який просив закрити провадження по справі, у зв'язку з тим, що не має доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем. Також вказав на те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права під час складання протоколу.
Поліцейський, який склав протокол ОСОБА_2 в суді повідомив, що під час патрулювання був помічений автомобіль, який мав на номерному знаку обладовану сітку, що заборонено. Вони не могли його зупинити, оскільки їм потрібно було розвернутися, тому повідомили по рації по необхідність зупинити цей автомобіль. Його зупинила група оперативного реагування, а вони під'їхали через декілька хвилин. Тому відсутнє відео на якому був би зафіксований рух автомобіля. Крім того пояснив, що права та обов'язки ОСОБА_1 він можливо і не роз'яснив. Відеозапис був зупинений на час складання протоколу.
Дослідивши надані матеріали, заслухавши особу, у відношенні якої складено протокол ОСОБА_1 , його захисника Шлецера А.А., приходжу до висновку, що факт керування автомобілем ОСОБА_1 , за обставин вказаних в протоколі серії ДПР18 №143515 від 17.04.2021 р., не доведений виходячи з такого.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Так, ОСОБА_1 заперечується факт керування автомобілем у вказаний в протоколі день та час.
Разом із протоколом суду був надісланий диск із відеозаписами з нагрудного відео реєстратора АР-00043, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №043515. При огляді вказаного диску встановлено, що він розпочатий 17.04.2021 року о 02 год.32 хв. 46 сек., поліцейські підходять до автомобіля, який стоїть, в автомобілі на сидінні водія знаходиться ОСОБА_1 . Між поліцейським та ОСОБА_1 відбувається спілкування протягом 15 хвилин. Поліцейські пояснюють, що на номерному знаку автомобіля знаходиться «сітка», що заборонено. Потім пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на запитання ОСОБА_1 пояснюючи, що під час спілкування у нього виявлено тремтіння пальців. Ще раз пропонують пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу, після спілкування з ким-то по телефону, ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд. Поліцейські оглядають водійське посвідчення ОСОБА_1 та документи на автомобіль. Після чого відеозапис припиняється о 02 год. 47 хвил. 45 сек. Наступний відеозапис містить відео на якому поліцейський оголошує вже складений протокол.
Згідно з п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Натомість при перегляді відеозапису встановлено, що відеозапис є порізаним відповідно не є безперервним.
Також слід зауважити, що жодного відео, на якому б було зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 110207 номерний знак НОМЕР_1 суду не надано. Будь-яких інших фактичних данних, які б дали можливість суду встановити факт керування ОСОБА_1 автомобілем відеозаписи або інші докази не містять.
Крім того, слушними є доводи ОСОБА_1 , про те, що поліцейськими йому не були роз'ясненні його права.
Так, за приписами ч.4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Зокрема особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Вказані права при складанні протоколу не були роз'яснені ОСОБА_1 , що підтверджується наданим відеозаписом. Також, в протоколі ДПР18 №043515 не має підпису ОСОБА_1 про те, що йому роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
З огляду на викладене, суд вважає, що посадові особи, зокрема працівники поліції не дотримали вимог Закону щодо поінформованості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо її прав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також щодо суті вчиненого правопорушення та наслідків.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що засвідчує факт вчинення правопорушення, та є одним з основних джерел доказів, тому, він повинен бути складений з дотриманням норм чинного законодавства.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі, в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 251 КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 01 грудня 2015 року за №1496/27941 визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
До протоколу не додано пояснень самого правопорушника, додано диск, записи на яких датовані 19.05.2021 року.
Верховний суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Очевидні факти порушень ст.266КУпАП,Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, вказують на відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, які поза розумним сумнівом доводять факт наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням наведеного, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №043515 від 17.04.2021 року, відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, не може бути належними доказами в розумінні ст.251 КУпАП. Обставини, викладені у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.3 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при розгляді справи встановлено відсутність ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а відповідно і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 247 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська