"14" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/722/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.,
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши заяву Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за вх.№2-720/21 від 03.06.2021 про розподіл судових витрат по справі 916/722/21
за позовом: Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65069, Одеська область, місто Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 45, кв.2)
до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)
про стягнення 119 102,24 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кобзар І.Ю. - довіреність №2553 від 08.10.20р.
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа за позовом Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 119 102,24 грн.
Рішенням суду від 24.05.2021 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю суму основної заборгованості у розмірі 87 825 грн 68 коп., пеню у сумі 4 743 грн 99 коп., 3% річних у сумі 3 157 грн 79 коп., інфляційні втрати у сумі 5 763 грн 95 коп., судовий збір у сумі 1 934 грн 35 коп., в задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду було надіслано сторонам засобами поштового зв'язку на визначені у позовній заяві адреси. Позивачем рішення суду отримано 31.05.2021, а відповідачем 01.06.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.
03.06.2021 до канцелярії суду від Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про розподіл судових витрат. Зазначену заяву позивач просив суд розглядати за його відсутності.
Ухвалою суду від 08.06.2021р. прийнято заяву Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про розподіл судових витрат у справі №916/722/21 до розгляду, розгляд заяви призначено в засіданні суду на "14" червня 2021 р. о 13:50.
В судове засідання 14.06.2021р. з'явився представник відповідача, який звернувся до суду із запереченнями проти заяви Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та просив суд відмовити у задоволенні зазначеної заяви.
Обґрунтовуючи подані заперечення, відповідач зазначив, що позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів по запланованим або здійсненим витратам на правничу допомогу.
Відповідач також зазначив, що доданий до заяви договір про надання правової допомоги датований 01.04.2020р., тобто після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідач зазначив, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу надана до суду за минуванням встановленого законодавством 5-ти денного терміну для подання відповідної заяви.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Водночас, оскільки дана справа розглядалась в порядку спрощеного письмового провадження, тобто судові дебати не проводилися, а рішення суду позивачем було отримано 31.05.2021р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.111), суд вважає, що останнім заява про розподіл судових витрат подана у строк, передбачений законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, яка підлягає застосуванню у даному випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати (крім судового збору), пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомог.
Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній, заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, зазначає, що такі витрати склали 9 000 грн.
Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об'єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв'язку із вирішенням спору в суді.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу представником Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надано суду договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2020р. (а.с.114), доручення на виконання правничої допомоги від 01.03.2021р. (а.с.115), розрахунок гонорару за правничу допомогу від 20.04.2021р. (а.с.116), акт виконання правничої допомоги від 26.04.2021р. (а.с.117), платіжне доручення №3242 від 24.05.2021р. на суму 9 000 грн (а.с.118).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2020р. між адвокатом Оськіним Максимом Дмитровичем (адвокат) та Виробничо-сервісною фірмою "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (а.с.114).
Відповідно до п. 1.1 договору клієнт в порядку і на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а адвокат зобов'язується відповідно до завдання клієнта надавати йому за плату правову допомогу з захисту прав й представництва інтересів клієнта.
Згідно до п. 4.1 договору за послуги, надані адвокатом, може встановлюватися гонорар у розмірі та умовах, які визначаються додатковою угодою до даного договору.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом строку, необхідного для виконання суті доручення згідно п. 1.1 цього договору (п.6.1 договору).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи доручення на виконання правничої допомоги від 01.03.2021р. (а.с.115), сторони погодили, що клієнт надає, а адвокат приймає доручення на надання правничої допомоги по складанню та супроводженню у Господарському суді Одеської області позовної заяви про стягнення заборгованості з АО "Українська залізниця" щодо невиконання умов договору від 11.03.2014р. №ОД/БМЕС-14-116-НЮ.
Відповідно до наданого розрахунку гонорару за правничу допомогу від 20.04.2021р. (а.с.116) адвокатом Оськіним М.Д. надано наступні види правничої допомоги:
- перша зустріч з клієнтом, надання консультації, підписання договору - 1 година (вартість 500 грн);
- вивчення наданих клієнтом документів, надання консультації - 3 години (вартість 1 500 грн);
- складання, оформлення, підготовка та подача позовної заяви до суду, розрахунок заборгованості - 4 години (вартість 4 000 грн);
- складання та подача до суду відповіді на відзив - 2 години (вартість 2 000 грн);
- зустрічі та консультації з клієнтом - 2 години (вартість 1 000 грн).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту виконання правничої допомоги від 26.04.2021р. (а.с.117), сторони підтвердили факт надання правничої допомоги з боку адвоката та погодили відсутність у них зауважень та скарг.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 24.05.2021р. Виробничо-сервісною фірмою "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю сплачено суму за надання правової допомоги у розмірі 9 000 грн (згідно платіжного доручення №3442 а.с.118).
Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги та факту оплати послуг.
Водночас, судом не можуть бути прийняті в якості розумних та необхідних витрати, пов'язані з першою зустріччю з клієнтом та підписанням договору, оскільки договір від 01.04.2020р., укладений між адвокатом Оськіним Максимом Дмитровичем (адвокат) та Виробничо-сервісною фірмою "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, є загальним та був підписаний сторонами задовго до подання позовної заяви.
Крім того, суд зауважує, що витрати позивача, пов'язані із зустріччю та консультацією з клієнтом, фактично є аналогічними та такими, що пов'язані між собою із витратами щодо вивчення наданих клієнтом документів, надання консультації, у зв'язку із чим судом не приймаються до уваги витрати, зазначені у п. 5 розрахунку гонорару за правничу допомогу.
Зауваження відповідача щодо того, що позивачем разом із позовною заявою не надано жодних доказів по запланованим або здійсненим витратам на правничу допомогу, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивач у поданій позовній заяві просив суд стягнути з відповідача, зокрема, і витрати на правову допомогу, а відповідні докази позивач мав подати, а надалі і подав у строк, встановлений ч.8 ст. 129 ГПК.
З огляду на висновки суду щодо подання позивачем даної заяви у строк, передбачений законодавством, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо прострочення позивачем строку для звернення із відповідною заявою.
Судом також не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині того, що договір правової допомоги підписаний сторонами після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі №916/722/21, оскільки позовна заява Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшла до суду 18.03.2021р., а укладений між сторонами договір про надання правової (правничої допомоги) датований 01.04.2020р.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи загальні принципи справедливості та верховенства права, суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, вважає обґрунтованими витрати на правничу допомогу у сумі 7 500 грн.
При цьому, враховуючи положення ч. 4. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача судові витрати на правову допомогу у сумі 6 391 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх.№2-720/21 від 03.06.2021) про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Виробничо-сервісної фірми "Гідрогеосервіс" в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65069, Одеська область, місто Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 45, кв.2, код ЄДРПОУ 20925295) 6 391 /шість тисяч триста дев'яносто одну/ грн витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст складено 22.06.2021р.
Суддя Ю.М. Щавинська