про відмову у видачі судового наказу
"22" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1726/21
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “Фарлеп-Інвест” про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника - Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса” заборгованості в сумі 7450,00 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
17.06.2021 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Фарлеп-Інвест” (заявник) про видачу судового наказу про стягнення зі Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса” заборгованості за договором № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. в сумі 7450,00 грн. та судового збору в сумі 227,00 грн.
Заяву обґрунтовано невиконанням Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса” умов договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. Так, з посиланнями на п. 3.1.18 договору заявник зазначає, що у зв'язку із припиненням користування телекомунікаційними послугами оператора, несплати протягом 6-ти місяців абонентської плати, абонент зобов'язаний повернути телекомунікаційне обладнання в робочому стані, однак в порушення передбачених договором обов'язків останній таке обладнання не повертає, його вартість не компенсує. При цьому заявник вказує, що на момент подання цієї заяви вищевказаний договір не було розірвано або/чи визнано недійсним у судовому порядку, а також не існує й інших доказів щодо відкладення/пролонгації або відмови від виконання зобов'язання за вказаним договором, а відтак зобов'язання є чинним.
01 лютого 2017 року між Приватним акціонерним товариством “Фарлеп-Інвест” (оператор) та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса” (абонент) був укладений договір № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до п. 1.1 якого оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги в обсягах та кількості, обумовлених сторонами в додатках до цього договору, за встановленими значеннями показників якості (надалі - послуги), а також виконує роботи по підключенню абонента до послуг (надалі - роботи), а абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов договору та відповідного тарифного плану.
Пунктом 1.2 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. визначено, що перелік та обсяг робіт та послуг, які надаються оператором абоненту відповідно до договору, їх вартість і характеристики визначаються в додатках до договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.11 п. 2.1 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. оператор зобов'язаний підключити абонента до своєї телекомунікаційної мережі і забезпечити безперебійне та якісне надання послуг; вести облік обсягу та вартості наданих послуг за кожним видом послуг окремо і забезпечувати його достовірність.
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.10 п. 2.2 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. оператор має право проводити зміну параметрів послуг, діючих тарифів, які встановлюються оператором самостійно, порядку їх нарахування, форми та порядку оплатив порядку, передбаченому законодавством; в односторонньому порядку припинити дію договору в разі порушення абонентом чинного законодавства та положень цього договору; застосувати у відношенні до абонента, яким порушено законодавство у сфері телекомунікацій, та/чи за яким утворилася заборгованість по наданим послугам, передбачені чинним законодавством заходи, а саме, зокрема: розірвати в односторонньому порядку договір з таким абонентом; стягнути заборгованість, що утворилася, у судовому порядку; надавати абоненту в оренду кінцеве обладнання на умовах, передбачених цим договором.
Умовами п.п. 3.1.18 п. 3.1 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. визначено, що абонент зобов'язується у випадку припинення цього договору повернути в робочому стані надане оператором кінцеве обладнання.
За положеннями п.п. 4.1, 4.2 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. оплата вартості послуг та порядок розрахунків визначається даним договором та/або умовами відповідного тарифного плану (послугою), обраною абонентом. Абоненту згідно з даним договором послуги надаються за системою наступної оплати. Абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі, визначеному згідно з умовами обраного абонентом тарифного плану. Інформацію щодо розміру оплати абонент може отримати на підставі рахунку оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, СМС-повідомлення, звернення до оператора по засобам телефонного зв'язку тощо).
В п.п. 7.1, 7.2 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до припинення його однієї зі сторін або обома сторонами. Кожна зі сторін може достроково припинити дію договору або будь-якого з його додатків, письмово (рекомендованим листом з повідомленням або підписання відповідного додатку в офісі оператора), попередивши про це іншу сторону за 30 днів.
Пунктом 8.1 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. визначено, що на час дії цього договору для отримання телекомунікаційних послуг (в залежності від технології надання послуг) абонент може отримати кінцеве обладнання на умовах оренди або користування у оператора. Право власності на вказане кінцеве обладнана належить оператору.
Згідно п. 8.2 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. передача абоненту кінцевого обладнання та його повернення оператору оформлюється відповідними актами прийому-передачі. Акти прийому-передачі є невід'ємною частиною договору на надання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до п. 8.3 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. характеристики кінцевого обладнання (найменування та виробник, модель, стан, вартість), а також розмір орендної плати зазначається в акті прийому-передачі кінцевого обладнання абоненту.
Так, пунктом 8.7 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. сторонами погоджено порядок повернення кінцевого обладнання оператору: абонент зобов'язаний повернути оператору кінцеве обладнання одночасно з припиненням користування телекомунікаційною послугою. Кінцеве обладнання повертається в справному стані, з упаковкою та технічною документацією згідно з переліком, зазначеним при прийомі обладнання (п.п. 8.7.1); прийом-передача кінцевого обладнання здійснюється по акту прийому-передачі кінцевого обладнання в приміщенні оператора. Витрати, пов'язані з поверненням та доставкою обладнання, несе абонент (п.п. 8.7.2).
Умовами п. 8.8 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. сторонами погоджено, що у випадку втрати, знищення чи пошкодження обладнання з вини абонента, яке має наслідком непридатність до використання в подальшому у відповідності з його цільовим призначенням, абонент виплачує оператору компенсацію у розмірі вартості кінцевого обладнання, яка зазначена в акті прийому-передачі обладнання.
Як вказує заявник, боржником в порушення умов договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. обладнання не повернуто, його вартість не компенсовано, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором у розмірі 7450,00 грн.
Згідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
В ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України).
Як встановлено судом, в підтвердження існування заборгованості заявником до поданої заяви долучено копії договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р., додатків до договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р., зміни технології підключення № 447388 від 13.11.2019 р., претензії від 18.02.2021 р. № 24/01-21, акту звірки взаємних розрахунків від 17.02.2021 р. (за період з 01.02.2018 р. по 01.02.2021 р.), рахунку-акту № 11201112168 від 30.11.2020 р. (за період з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р. за договором № 1112168/17) на суму 7450,00 грн.
Із наданого заявником рахунку-акту № 11201112168 від 30.11.2020 р. (за період з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р. за договором № 1112168/17) на суму 7450,00 грн. вбачається, що в графі, які саме послуги надано оператором визначено “Компенсація вартості обладнання”.
Так, як вбачається зі змісту договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р., передача абоненту кінцевого обладнання та його повернення оператору оформлюється відповідними актами прийому-передачі. Акти прийому-передачі є невід'ємною частиною договору на надання телекомунікаційних послуг.
За положеннями п. 8.3 договору № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. характеристики кінцевого обладнання (найменування та виробник, модель, стан, вартість), а також розмір орендної плати зазначається в акті прийому-передачі кінцевого обладнання абоненту.
Відтак, сторони в договорі № 1112168/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.02.2017 р. передбачили, що вартість переданого абоненту кінцевого обладнання, а також його інші характеристики, зазначається в акті прийому-передачі кінцевого обладнання абоненту.
Водночас, відповідний акт прийому-передачі кінцевого обладнання абоненту, в якому би зазначалася інформація щодо вартості кінцевого обладнання заявником до матеріалів заяви не надано. За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити вартість такого обладнання.
Крім того, із наданого заявником рахунку-акту № 11201112168 від 30.11.2020 р. (за період з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р. за договором № 1112168/17) на суму 7450,00 грн. вбачається зазначення в ньому, що вказаний рахунок є одночасно актом наданих послуг (виконаних робіт) за розрахунковий період з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р., при цьому в графі “від абонента” відсутній підпис генерального директора Мумладзе Д.Г. Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса”. Отже, вказаний рахунок-акт № 11201112168 від 30.11.2020 р. на суму 7450,00 грн. не підписаний абонентом - Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса”, а відтак не погоджений ним.
Відтак, перевіривши матеріали поданої заяви, суд встановив, що заявлена до стягнення сума у розмірі 7450,00 грн. є непідтвердженою наданими документами.
Відповідно до п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі Приватному акціонерному товариству “Фарлеп-Інвест” судового наказу про стягнення заборгованості, оскільки таку заяву подано товариством з порушенням вимог ст. 150 ГПК України, та з цієї заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків, а також не позбавляє заявника права звернутися до суду із відповідною позовною заявою.
Керуючись п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Фарлеп-Інвест” про видачу судового наказу щодо стягнення зі Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ісса” заборгованості в сумі 7450,00 грн. - відмовити.
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя В.С. Петров