"14" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1146/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шпака Іллі Володимировича ( АДРЕСА_1 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65039, Одеська область, місто Одеса, вул.Артилерійська, будинок 1)
про стягнення 21 158,97 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Варбаногло Г.А. - самопредставництво
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог Одеської міської ради.
26.04.2021 Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шпака Іллі Володимировича, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 21 158,97 грн, з яких заборгованість за договором оренди 19 189,90 грн, 3% річних 262,47 грн, інфляційні втрати 873,16 грн, пеня 833,44 грн, судовий збір у сумі 2270 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.04.2021 відкрито провадження у справі №916/1146/21, прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 26.05.2021 о 14:30.
Вказаною ухвалою залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
У судовому засіданні 26.05.2021, враховуючи перше нез'явлення відповідача у судове засідання, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.06.2021 о 16:15, про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України.
07.06.2021 до суду від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради надійшли пояснення (а.с.98-102), в яких третя особа також просила поновити строк для надання пояснень щодо позову.
У судовому засіданні 14.06.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник третьої особи у судове засідання 14.06.2021 не з'явився, про причини відсутності не повідомляв, натомість у поданих до суду 07.06.2021 поясненнях просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач, ФОП Шпак І.В., про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.69-71), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відбитком календарного штемпелю на конверті та відмітками - "за закінченням терміну зберігання".
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про розгляд судом справи №916/1146/21.
Крім того, суд також зазначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Одеської міської ради.
Між Одеською міською радою та ФОП Шпаком Володимиром Іллічем укладено договір оренди земельної ділянки, площею 370 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, вул. Заньковецької, 5 , терміном на 50 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування швейного цеху.
Відповідно до плану земельної ділянки, який є додатком до договору, у користування орендаря передано земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:45:001:0011.
Відповідно до п. 2.2. договору на земельній ділянці розташована будівля, яка належала ФОП Шпаку В.І. на підставі свідоцтва про право власності.
В подальшому Шпак В.І. здійснив відчуження розташованої на орендованій земельній ділянці будівлі на користь Шпака Іллі Володимировича , який станом на теперішній час є власником означеної будівлі.
ФОП Шпак І.В. використовує двоповерховий нежилий будинок ТЄО-1 для здійснення діяльності з виробництва верхнього одягу.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються, зокрема, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України.
У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулось документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до договору стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Означене підтверджується судовою практикою, зокрема аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/153/18 та від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц.
Враховуючи викладене, до ФОП Шпака І.В. з моменту державної реєстрації права власності на двоповерховий нежилий будинок ТЄО-1, загальною площею 344,9 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул. Заньковецької, 5 , перейшли права та обов'язки орендаря земельної ділянки, на якій це майно розміщено.
Однак ФОП Шпак І.В. не сплачує оренду плату за користування спірною земельною ділянкою, що прямо суперечить положенням ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
3.2. Доводи Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.
На спірній земельній ділянці, кадастровий номер 5110137300:45:001:0011, розташований нежитловий будинок, який на праві приватної власності належить Шпаку І.В. на підставі договору дарування від 23.10.2018.
ФОП Шпак І.В. використовує двоповерховий нежилий будинок ТЄО-1 для здійснення діяльності з виробництва верхнього одягу.
Враховуючи положення ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, після набуття відповідачем права власності на нежитловий будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5110137300:45:001:0011, до нього перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Водночас ФОП Шпак І.В. здійснює безоплатне фактичне користування зазначеною земельною ділянкою та з 01.04.2020 не сплачує орендну плату.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
07.05.2007 між Одеською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Шпаком Володимиром Іллічем (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.36-41), відповідно до якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №2800-XXIV від 15.06.2004 надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 370 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, Малиновському районі, вул. Заньковецької №5 , згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.
Вказаний договір зареєстровано в Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.07.2007 р. за № 040750500103. Відповідно до плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору, у користування орендаря передано земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:45:001:0011 (а.с.44).
За умовами п. 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 370 кв.м., для реконструкції, експлуатації та обслуговування швейного цеху, у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою - 237 кв.м., під проїздами, проїздами та площадками - 133 кв.м.
Відповідно до п.2.2. договору на земельній ділянці розташована будівля, яка належить ФОП Шпаку В.І. на підставі свідоцтва про право власності, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.04.2001 за реєстровим №1602, зареєстрованого в ОМБТІ та ОРН 28.04.2001 в книзі № 12неж, на сторінці № 153, за реєстром № 12.
Згідно п.3.1. договору земельна ділянка, загальною площею 370 кв.м., надається в оренду терміном на 50 років, для реконструкції, експлуатації та обслуговування швейного цеху.
Орендна плата за земельну ділянку, загальною площею 370 кв.м. розрахована у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 2470,69 грн на рік. Орендна плата вноситься орендарем з моменту підписання його договору у грошовій безготівковій формі (п.4.1. договору).
Згідно п. 4.2. договору розмір орендної плати за землю встановлюється за домовленістю сторін, згідно рішення Одеської міської ради №4247-IV від 15.07.2005 у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.
Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця.
Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови КМУ №783 від 12.05.2000 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" (п.4.3. договору).
Відповідно до п. 4.4. договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно п. 4.6. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.
Пунктом 5.1. договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду ФОП Шпаку В.І. для реконструкції, експлуатації та обслуговування швейного цеху.
За умовами п. 9.4. договору орендар зобов'язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі договору дарування від 23.10.2018 Шпаком І.В. було набуто право власності на двоповерховий нежилий будинок ТЄО-1, загальною площею 344,9 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул. Заньковецької, 5, про що 23.10.2018 у реєстрі зроблено відповідний запис.
Тобто за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, починаючи з 23.10.2018, власником об'єкта нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Заньковецької, буд. 5, кадастровий номер 5110137300:45:001:0011, є Шпак Ілля Володимирович (а.с.32-35).
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ФОП Шпака Іллі Володимировича є виробництво іншого верхнього одягу (а.с.29-31).
У позовній заяві позивач зазначає про безоплатне користування відповідачем спірної земельної ділянки. Сума заборгованості з орендних платежів згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.47), складеного з урахуванням Витягу про нормативну грошову оцінку (а.с.52), становить 19 189,90 грн за період з 01.04.2020 по 31.03.2021.
Рішенням господарського суду Одеської області у справі №916/1710/20 від 4.08.2020р., яке набрало законної сили та сторонами не оскаржене, з відповідача стягнуто заборгованість за даним договором станом на 30.04.2020р., тобто за користування землею за період з 23.10.2018р. по 31.03.2020р. включно (а.с.58-63).
5. Позиція суду.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Так, за частиною першою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до положень ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
У розумінні наведених положень законодавства, зокрема частини 2 статті 120 ЗК України, частини 2 статті 377 ЦК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі №913/153/18 від 12.02.2020.
При цьому Верховний Суд також наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до договору стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено у законі.
Враховуючи наведені норми законодавства, відповідач фактично став стороною договору оренди землі від 07.05.2007, за яким у нього виник обов'язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 19 189,90 грн згідно розрахунку позивача, перевіреного судом (а.с.47), відповідач, згідно приписів ст.ст.74,76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Одеської міської ради цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України, які кореспондують із положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені передбачено п.4.6. договору.
З огляду на невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати орендних платежів, позивачем, враховуючи положення п.4.6. договору, було нараховано пеню у розмірі 833,44 грн
В той же час, здійснивши перевірку доданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені (а.с.49), суд встановив його помилковість з огляду на неврахування положень ч.5 ст.254 ЦК України, у зв'язку з чим за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок, згідно якого сума пені становить 832,39 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
1598.5702.06.2020 - 11.06.2020108.0000 %0.044 % 6.99
1598.5712.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 % 21.49
1598.5723.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 % 22.54
1598.5704.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 % 25.68
1598.5723.10.2020 - 28.11.2020376.0000 %0.033 % 19.39
1599.2101.07.2020 - 22.07.2020226.0000 %0.033 % 11.54
1599.2123.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 % 22.55
1599.2104.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2123.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2111.12.2020 - 29.12.2020196.0000 %0.033 % 9.96
1599.2131.07.2020 - 03.09.2020356.0000 %0.033 % 18.35
1599.2104.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2123.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2111.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 % 22.02
1599.2122.01.2021 - 28.01.202176.0000 %0.033 % 3.68
1599.2101.09.2020 - 03.09.202036.0000 %0.033 % 1.57
1599.2104.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2123.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2111.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 % 22.02
1599.2122.01.2021 - 28.02.2021386.0000 %0.033 % 19.98
1599.2101.10.2020 - 22.10.2020226.0000 %0.033 % 11.54
1599.2123.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 % 25.69
1599.2111.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 % 22.02
1599.2122.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 % 22.08
1599.2105.03.2021 - 31.03.2021276.5000 %0.036 % 15.38
1599.2131.10.2020 - 10.12.2020416.0000 %0.033 % 21.50
1599.2111.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 % 22.02
1599.2122.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 % 22.08
1599.2105.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 % 23.92
1599.2116.04.2021 - 30.04.2021157.5000 %0.041 % 9.86
1599.2101.12.2020 - 10.12.2020106.0000 %0.033 % 5.24
1599.2111.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 % 22.02
1599.2122.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 % 22.08
1599.2105.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 % 23.92
1599.2116.04.2021 - 30.04.2021157.5000 %0.041 % 9.86
1599.2131.12.2020 - 21.01.2021226.0000 %0.033 % 11.54
1599.2122.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 % 22.08
1599.2105.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 % 23.92
1599.2116.04.2021 - 30.04.2021157.5000 %0.041 % 9.86
1599.2302.02.2021 - 04.03.2021316.0000 %0.033 % 16.30
1599.2305.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 % 23.92
1599.2316.04.2021 - 30.04.2021157.5000 %0.041 % 9.86
1599.2103.03.2021 - 04.03.202126.0000 %0.033 % 1.05
1599.2105.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 % 23.92
1599.2116.04.2021 - 30.04.2021157.5000 %0.041 % 9.86
1599.2131.03.2021 - 15.04.2021166.5000 %0.036 % 9.11
1599.2116.04.2021 - 30.04.2021157.5000 %0.041 % 9.86
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 832,39 грн.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат (а.с.47), суд погоджується з ним, вважає його вірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 873,16 грн такими, що підлягають задоволенню.
Здійснивши перевірку доданого позивачем до позовної заяви розрахунку 3% річних (а.с.48), суд також встановив його помилковість з огляду на неврахування положень ч.5 ст.254 ЦК України, у зв'язку з чим за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок, згідно якого сума 3% річних становить 262,17 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
1598.5702.06.2020 - 30.04.20213333 %43.68
1599.2101.07.2020 - 30.04.20213043 %39.89
1599.2131.07.2020 - 30.04.20212743 %35.96
1599.2101.09.2020 - 30.04.20212423 %31.77
1599.2101.10.2020 - 30.04.20212123 %27.83
1599.2131.10.2020 - 30.04.20211823 %23.90
1599.2101.12.2020 - 30.04.20211513 %19.84
1599.2131.12.2020 - 30.04.20211213 %15.90
1599.2302.02.2021 - 30.04.2021883 %11.57
1599.2103.03.2021 - 30.04.2021593 %7.76
1599.2131.03.2021 - 30.04.2021313 %4.07
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 262,17 грн.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шпака Іллі Володимировича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) заборгованість за договором оренди у сумі 19 189 /дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять/ грн 90 коп., 3% річних у сумі 262 /двісті шістдесят дві/ грн 17 коп., інфляційні втрати у сумі 873 /вісімсот сімдесят три/ грн 16 коп., пеню у сумі 832 /вісімсот тридцять дві/ грн 39 коп., судовий збір у сумі 2 269 /дві тисячі двісті шістдесят дев'ять/ грн 86 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено 18 червня 2021 р.
Суддя Ю.М. Щавинська