79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.2021 справа № 914/3204/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО ПАК", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ФУД", м.Буськ Львівської області
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 32166,80грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО ПАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ФУД" про стягнення заборгованості в сумі 32166,80грн., з якої 29099,91грн. - основний борг, 1360,83грн. - 3% річних, 1706,06грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 04.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 02.02.2021р. Ухвалою суду від 02.02.2021р. відкладено розгляд справи на 02.03.2021р.
У зв'язку із відсутністю відомостей щодо факту вручення чи підстав невручення поштової кореспонденції за штрихкодовим номером 7901413669327, суд звернувся до керівника Львівської дирекції АТ "Укрпошта" із листом №914/3204/20/1/21 від 02.02.2021р. про надання письмової інформації щодо фактичних причин невручення поштового відправлення за штрихкодовим номером 7901413669327 адресованого ТОВ "ПРОФІ ФУД". 15.02.2021р. у відповідь на вказаний лист від АТ "Укрпошта" поступив лист №12.2.1-04-71 від 11.02.2021р., у якому орган поштового зв'язку повідомив, що за інформацією отриманою, від ВПЗ Львів-Поштамт, відправлення № 7901413669327 було повернуто за закінченням терміну зберігання через не запит адресата.
Ухвалою суду від 02.03.2021р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.03.2021р. Ухвалою суду від 30.03.2021р. відкладено розгляд справи на 20.04.2021р.
У зв'язку із відсутністю відомостей щодо факту вручення чи підстав невручення поштової кореспонденції за штрихкодовим номером 79014771091, суд звернувся до керівника Львівської дирекції АТ "Укрпошта" із листом №914/3204/20/2/21 від 31.03.2021р. про надання письмової інформації щодо фактичних причин невручення поштового відправлення за штрихкодовим номером 79014771091 адресованого ТОВ "ПРОФІ ФУД". 20.04.2021р. за вх.№9521/21 у відповідь на вказаний лист від АТ "Укрпошта" поступив лист №12.2.1-04-164 від 15.04.2021р., у якому орган поштового зв'язку повідомив, що за інформацією отриманою, від ВПЗ Львів-Поштамт (79000), відправлення №7901413771091 адресоване ТзОВ «Профі ФУД», поступило у ВПЗ 13.03.2021р. зберігалось протягом місяця та 14.04.2021р. було повернуто відправнику через не запит адресата.
Ухвалою суду від 20.04.2021р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 18.05.2021р. Ухвалою суду від 18.05.2021р. відкладено розгляд справи на 15.06.2021р. З метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, враховуючи розумні строки розгляду, ухвалою суду від 15.06.2021р. відкладено розгляд справи на 22.06.2021р.
15.06.2021р. позивачем подано клопотання за вх.№14034/21 від 15.06.2021р., в якому позивач просить стягнути з відповідача 5000,00грн. витрат на правову допомогу.
В судове засідання 22.06.2021р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, позивачем подано клопотання за вх.№14183/21 від 16.06.2021р. про долучення до матеріалів справи документів згідно додатків, в якому позивач просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судові засідання 02.02.2021р., 02.03.2021р., 30.03.2021р., 20.04.2021р., 18.05.2021р., 15.06.2021р, 22.06.2021р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, правової позиції по суті спору суду не надано, доказів оплати не представлено. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413669327, №797901413717313, №7901413771091, №7901413827100, №7901413866629, №7901413900169.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").
Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач оплати згідно видаткових накладних №РН-0000415 від 25.02.2020р., №РН-0000474 від 03.03.2020р., №РН-0000614 від 16.03.2020р. в повному обсязі не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 29099,91грн. заборгованості та нараховано відповідачу 1360,83грн. - 3% річних, 1706,06грн. - інфляційних втрат. А також позивач просить стягнути судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2102,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.
Обставини, встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних №РН-0000415 від 25.02.2020р. на суму 1500,00грн., №РН-0000474 від 03.03.2020р. на суму 38349,95грн., №РН-0000614 від 16.03.2020р. на суму 29249,96грн., на загальну суму 69099,91грн., які підписано сторонами без жодних зауважень і заперечень.
Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 40000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2612 від 26.08.2020р на суму 10000,00грн., №2564 від 10.09.2020р. на суму 10000,00грн., №2828 від 16.10.2020р. на суму 10000,00грн., №2869 від 27.10.2020р. на суму 10000,00грн. та банківською випискою АТ «Райффайзен банк аваль» за період з 01.01.2020р. до 04.11.2020р.
Позивач зазначає, що відповідач оплати за поставлений згідно видаткових накладних №РН-0000415 від 25.02.2020р., №РН-0000474 від 03.03.2020р., №РН-0000614 від 16.03.2020р. в повному обсязі не здійснив та станом на момент подання позовної заяви сума заборгованості становить 29099,91грн., яка підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем у складеному та підписаному обома сторонами акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2020р. Копія даного акта звірки взаєморозрахунків долучена до матеріалів справи.
Позивач зазначає, що відповідачу було надіслано претензію від 20.11.2020р. про сплату заборгованості в сумі 29099,91грн., проте, як стверджує позивач, станом на день звернення із даним позовом відповідач заборгованості не оплатив. На підтвердження надіслання даної претензії долучено експрес-накладну ТОВ «Нова пошта» №20450306392089 від 21.11.2020р. та відстеження даного відправлення на сайті підприємства поштового зв'язку.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання відповідачем товару і видаткові накладні, подані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012р. №12/5026/556/2012, Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань). При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 29099,91грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України, позивачем по кожній видатковій накладній нараховано 3% річних за період з 26.02.2020р. по 30.11.2020р. в розмірі 1360,83грн. та інфляційні втрати за період з березня 2020р. по листопад 2020р. в розмірі 1706,06грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.
Перевіривши проведені та представлені позивачем розрахунки, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, врахувавши при розрахунку дні проведених оплат. Відтак, в перерахунку, із врахуванням вказаних обставин, в межах визначеного позивачем періоду по кожній видатковій накладній загальний розмір 3% річних становить 1289,90грн. та інфляційних втрат становить 1582,63грн. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат суду не надано та доказів в спростування наведених обставин суду не подано.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн. та вказану суму позивач просить стягнути з відповідача у заявленому клопотанні за вх.№14034/21 від 15.06.2021р.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не поступало.
Відповідно до ч.ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат у сумі 5000,00грн. представник позивача надав: договір від 20.11.2020р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги) укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридичне об'єднання «Феміда» та ТОВ "ЕТО ПАК", договір №02-21/2 від 02.02.2021р. про надання правничої (правової) допомоги укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридичне об'єднання «Феміда» та адвокатом Цебак Іваном Семеновичем, ордер на надання правничої допомоги серія КС №705344 від 20.11.2020р. Гайди Олександра Володимировича, ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1057396 від 01.02.2021р. Цебак Івана Семеновича , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5101 від 25.07.2012р. Гайди Олександра Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000558 від 22.03.2017р. Цебак Івана Семеновича , акт №01 приймання-передачі адвокатських послуг від 15.06.2021р.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
20.11.2020р. між Адвокатським об'єднанням «Юридичне об'єднання «Феміда» та ТОВ "ЕТО ПАК" (клієнт) укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги), згідно до п.п. 1.1., 1.2. якого, клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати Клієнтові юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Перелік юридичних послуг: юридичні послуги зі стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ФУД» (код ЄДРПОУ 35433372) заборгованості за поставку товару у сумі, 29099,91 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми тощо в позасудовому та / або судовому порядку.
За умовами п. 5.1. договору від 20.11.2020р., приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами згідно Акту приймання-передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 9.1. договору від 20.11.2020р., юридичну допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Адвокатського об'єднання, зазначений реквізитах до даного Договору. Оплата здійснюється на основі даного договору. Вартість послуг за Договором складає 5000,00 гривень.
02.02.2021р. між Адвокатським об'єднанням «Юридичне об'єднання «Феміда» та адвокатом Цебак Іваном Семеновичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, згідно до п.1.1 якого, адвокатське об'єднання в інтересах клієнта доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правову (правничу) допомогу, юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
За умовами п.п.1.4, 1.5. договору від 02.02.2021р., строк дії договору становить з моменту підписання і до 31.12.2021 року. Гонорар становить 500,00 гривень за 1 год. надання правової допомоги.
До клопотання за вх.№14183/21 від 16.06.2021р. долучено акт №01 приймання-передачі адвокатських послуг від 15.06.2021р. укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридичне об'єднання «Феміда» та ТОВ "ЕТО ПАК" на загальну суму 5000,00грн., та вказану суму представник позивача просить стягнути з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Водночас, суд враховує, що судові витрати, у тому числі і на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 29099,91грн., 3% річних в розмірі 1289,90грн. та інфляційні втрати в розмірі 1582,63грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо 3% річних та інфляційних втрат належить відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 226, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ФУД" (80500, Львівська область, м.Буськ, Майдан Незалежності, буд.9, ідентифікаційний код 35433372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО ПАК" (03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.72, ідентифікаційний код 38603464) 29099,91грн. основного боргу, 1289,90грн. 3% річних, 1582,63грн. інфляційних втрат, 4969,79грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 2089,30грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст.ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку визначеному розділом IV ГПК України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 23.06.2021р.
Суддя С.В. Іванчук