79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.06.2021 справа № 914/1258/18
За первісним позовом: Приватного підприємства “Зорепад-Люкс”, м. Львів,
До відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
про: зобов'язання укласти договір оренди на новий термін,
за зустрічним позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Приватного підприємства “Зорепад-Люкс”, м. Львів,
про: зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.
Суддя Н.Є.Березяк
Cекретар
А.П.Полянський
За участю представників:
Від позивача (за первісним позовом): Котовщиков Р.А. -представник, Гомзяк О.П. - директор
Від відповідача (за зустрічним позовом): Чернобай С.С. - головний спеціаліст
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1258/18 за первісним позовом Приватного підприємства «Зорепад-Люкс» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди на новий термін, та за зустрічним позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства «Зорепад-Люкс» про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.
Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 року у справі №914/1258/18 постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі № 914/1258/18 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою від 16.02.2021 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено на 01.03.2021.
Рух справи відображено в ухвалах суду.
В судових засіданнях представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив задоволити первісний позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих суду поясненнях. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що ним належним чином виконувались умови договору оренди та вчасно повідомлено орендодавця про продовження договору оренди на новий термін. Проте, як зазначає позивач за первісним позовом, маючи переважне право на укладення договору оренди на новий термін, йому безпідставно відмовлено, що стало підставою звернення з позовом про зобов'язання укласти договір оренди на новий термін .
Представник відповідача (за первісним позовом) в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов, наданих поясненнях та матеріалах справи. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ті обставини, що позивачем не дотримувався належним чином умов договору оренди, а саме допустив несплату орендної плати впродовж трьох місяців поспіль, а відтак, на його думку, втратив переважне право на укладення договору оренди на новий термін. Крім того, як зазначає відповідач, скористатись переважним правом на укладення договору оренди будь-яка сторона може лише у випадку проведення конкурсу та досягнення домовленості сторін щодо умов договору, якщо власник вирішить здавати майно в оренду. Оскільки на час розгляду справи конкурс щодо передачі спірного майна в оренду не проводився, на думку відповідача, права ПП «Зорепад-Люкс» порушені не були.
Щодо зустрічних позовних вимог представник Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в судовому засіданні 23.06.2021 повідомив, що станом на дату розгляду справи відсутній предмет спору і в цій частині провадження підлягає закриттю.
В судовому засіданні 23.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
25.06.2015 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Приватним підприємством “Зорепад-Люкс” укладено договір оренди нерухомого майна №Г-9664-15, відповідно до умов якого орендодавець (зустрічний позивач) передає, а орендар (первісний позивач, зустрічний відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП “Старий Львів”. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл.Ринок,35, загальною площею 23,0 м2, у тому числі: з індексами приміщень 2-1, 2-2, 2-3 відповідно до даних технічного паспорта ЛМБТІ від 19.07.1996р., інвентарний номер 862. Цільове призначення об'єкта оренди - склад (п.2.1 договору).
Термін договору оренди сторони погодили у п.4.1 договору -2 роки 364 дні з 25 червня 2015 року до 24 червня 2018 року.
Відповідно до п.4.5 договору, орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку дії договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу управління комунальної власності ДЕР заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.4.7 договору).
22.12.2016 між ПП “Зорепад-Люкс” та Управлінням історичного середовища ЛМР укладено Попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини №51/16.
Первісним позивачем подано первісному відповідачу заяву про приватизацію приміщення шляхом викупу, що підтверджується копією документа №2-19642/АП-Л-2302, зареєстрованому у ЦНАП 28.07.2017.
05.04.2018 орендарем (первісним позивачем) подано до УКВ ДЕР ЛМР заяву про продовження договору оренди.
Листом №2302-4226 від 22.06.2018 УКВ ДЕР ЛМР повідомив ПП “Зорепад-Люкс” про те, що на засіданні комісії з підготовки пропозиції для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова, яке відбулося 06.06.2018, вирішено відмовити в продовженні договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015. Тому орендодавець (УКВ) просив вивільнити орендоване приміщення у найкоротші терміни та повернути його балансоутримувачу ЛМП “Старий Львів” за актом приймання-передачі.
Листом №2302-вих-4462 від 11.07.2018 УКВ ДЕР повідомило ПП “Зорепад-Люкс” про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди”.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, у задоволенні позову ПП "Зорепад-Люкс" відмовлено, зустрічний позов Управління задоволено. Зобов'язано ПП "Зорепад-Люкс" повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 23 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 914/1258/18 постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2018 скасовано, справу №914/1258/18 вирішено передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 914/1258/18 при вирішенні спору, судами попередніх інстанцій у контексті спірних правовідносин і встановленого чинним законодавством та умовами договору оренди переважного права орендаря на укладення договору оренди комунального майна на новий строк, не було належним чином встановлено та надано правової оцінки тому, чи скористався позивач переважним правом на укладення договору оренди майна на новий строк після спливу строку договору, чи дотримано ПП "Зорепад-Люкс" порядку повідомлення орендодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди; чи належним чином виконував орендар свої обов'язки за договором, зокрема, щодо сплати орендних платежів; чи своєчасно та в належний спосіб, визначений частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавець комунального майна повідомив орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб і з якою саме метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору, оскільки ця обставина, у разі з'ясування, що майно буде знову передаватися в оренду, свідчитиме про порушення власником вимог, встановлених частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020, у задоволенні позову ПП "Зорепад-Люкс" відмовлено, зустрічний позов Управління задоволено. Зобов'язано ПП "Зорепад-Люкс" повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 23 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 914/1258/18 постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 скасовано, справу №914/1258/18 вирішено передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Як зазначено в п.5.14 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 914/1258/18 суди для правильного вирішення спору у цій справі з огляду на предмет та підстави, наведені позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом мають дослідити та установити:
- зміст намірів як ПП "Зорепад-Люкс" (реалізація переважного права/пролонгація договору оренди), так і Управління;
- належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди, зокрема, щодо сплати орендних платежів;
- дотримання орендарем порядку повідомлення орендодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди, та підтвердження цього належними доказами;
- дотримання орендодавцем комунального майна умов щодо своєчасного та належного способу інформування орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб та підтвердження виконання такого інформування належними доказами;
- мету (способи) подальшого використання власником нерухомого майна, яке є предметом договору оренди.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи з врахуванням висновків Верховного суду, викладених в Постанові від 15.12.2020 у справі № 914/1258/18, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного:
Висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з яким скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 5 ст. 310 ГПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Зорепад-Люкс» та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради було укладено договір оренди нерухомого майна №Г-9664-15 від 25.06.2015.
Згідно з п.2.1 Договору об'єкт оренди орендар буде використовувати для складу.
За приписами статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 143 Конституції, майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
У п.п.3.1, 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що приймання-передачу об'єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач. У зв'язку із фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання договору.
Положеннями ч. 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Аналогічні положення містить ч. 4 ст. 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Крім цього, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до п.п.4.1, 4.2 Договору термін останнього визначений на два роки та 364 дні: з 25 червня 2015 року до 24 червня 2018 року. Перебіг терміну дії договору та настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.
Орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради (п.4.5 Договору).
Пунктом 4.7 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Поряд з цим, судом встановлено, що 28 липня 2017 року під час дії договору оренди орендар подав пакет документів на приватизацію об'єкта оренди (реєстр.№2-19642/АП-л-2302). 05 квітня 2018 року (до закінчення дії договору) орендар звернувся до орендодавця із заявою про продовження договору оренди та проханням долучити вказану заяву до пакету документів щодо приватизації об'єкта оренди, поданих 28 липня 2017 року.
06 червня 2018 року на засіданні Комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова вирішено відмовити позивачу у продовженні договору оренди №Г-9664-15 нерухомого майна від 25 червня 2015 року.
Листом за вих.№2302-4226 від 22 червня 2018 року орендодавець у відповідь на звернення орендаря щодо продовження договору оренди повідомив про відмову в продовженні договору оренди від 25 червня 2015 року та необхідність звільнити нежитлові приміщення, що є об'єктом оренди. Отже, власник майна висловив заперечення стосовно продовження дії договору, про що був повідомлений орендар. Зазначені дії були вчинені в межах одного місяця з дня закінчення дії договору (діяв до 24.06.2018 включно).
Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2018 року (протягом місяця після закінчення дії договору) орендодавець надіслав на адресу орендаря повідомлення, вих.№2302-вих-4462 від 11.07.2018 “Про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди”.
Вказане повідомлення надіслано на юридичну адресу орендаря - м. Львів, вул. Драгана, 26/13 та на адресу, за якою знаходиться об'єкт оренди - м. Львів, Площа Ринок, 35, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 12 липня 2018 року та фіскальним чеком Укрпошти від 12 липня 2015 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
У липні 2018 року ПП “Зорепад-Люкс” звернулось до господарського суду з позовом до відповідача - Управління комунальної власності ДЕР ЛМР про зобов'язання укласти договір оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 23 м кв. за адресою: м. Львів, Площа Ринок, 35, терміном на 5 років, в порядку та на умовах Типового договору оренди нерухомого майна. Поряд з цим, Управління комунальної власності ДЕР ЛМР звернулось із зустрічним позовом до ПП “Зорепад-Люкс” про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з вказаного нежитлового приміщення.
В обґрунтування первісних позовних вимог позивач посилаючись на ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ст.777 ЦК України та ст.285 ГК України зазначає про наявність у нього переважного права на укладення договору оренди на новий термін.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Згідно з ч.1 ст.285 ГК України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Законодавчі приписи передбачають можливість для добросовісного орендаря реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий термін перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у справі №914/1258/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 15.12.2020 зазначив у п.5.14 що для правильного вирішення спору у цій справі з огляду на предмет та підстави, наведені позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом суди мають дослідити та установити:
- зміст намірів як ПП "Зорепад-Люкс" (реалізація переважного права/пролонгація договору оренди), так і Управління;
- належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди, зокрема, щодо сплати орендних платежів;
- дотримання орендарем порядку повідомлення орендодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди, та підтвердження цього належними доказами;
- дотримання орендодавцем комунального майна умов щодо своєчасного та належного способу інформування орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб та підтвердження виконання такого інформування належними доказами;
- мету (способи) подальшого використання власником нерухомого майна, яке є предметом договору оренди.
Відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Під час нового розгляду справи щодо змісту намірів ПП «Зорепад-Люкс», а саме : реалізація переважного права чи пролонгація договору оренди та ? ? ? , , ? ? , ? ?, судом встановлено, що 28 липня 2017 року під час дії договору оренди орендар подав пакет документів на приватизацію об'єкта оренди (реєстр.№2-19642/АП-л-2302).
05 квітня 2018 року (до закінчення дії договору) орендар звернувся до орендодавця із заявою про продовження договору оренди та проханням долучити вказану заяву до пакету документів щодо приватизації об'єкта оренди, поданих 28 липня 2017 року. ( том І а.с.16). Як вбачається із тексту поданої заяви, вона містить прохання про продовження договору оренди.
В ході розгляду справи судом встановлено, що із заявою про укладення договору оренди на новий термін ПП «Зорепад-Люкс» не зверталось.
В той же час, в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом надав пояснення, що подаючи заяву про продовження договору оренди ПП «Зорепад-Люкс» мало намір укласти договір оренди на новий термін.
Щодо намірів відповідача по зустрічному позову, ; () ? ? , ? , то під час судового розгляду справи Управління комунальної власності ДЕП ЛМР повідомило суд про відсутність намірів використовувати спірне майно для власних потреб. Як зазначав представник відповідача за первісним позовом, приміщення , яке було предметом договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року загальною площею 23.0 кв.м. за адресою :м.Львів пл.Ринок,35 скоріш за все буде передаватись в оренду.
Крім того, представник відповідача за первісним позовом зазначив, що продовження (поновлення) договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року приміщення загальною площею 23.0 кв.м. за адресою :м.Львів пл.Ринок,35 вже було предметом судового розгляду у справі №914/284/19. Постановою Верховного суду від 31.03.2021 у справі № 914/284/19 залишено без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 у цій справі, якими відмовлено ПП «Зорепад-Люкс» в позові в тому числі про визнання договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах.. Судами у цій справі встановлено обставину припинення дії договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, та запереченням орендодавця проти продовження дії договору.
Що стосується питання ? ? ' ? , , , .5.14 15.12.2020 ? 914/1258/18 ' ? , ? :
«-» ' . ? ? ? :
11.07.2018 №Г-9664-15 від 25.06.2015 року, , ? ? ? ( ..21) ;
2905 21.07.2015 ( ..73);
22246,94 . ( ? ..78).
, ? ? ? ? ? ? ?, №Г-9664-15 від 25.06.2015 року, укладення 22.12.2016 попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини №51/16.
Представник відповідача в судових засіданнях під час розгляду справи по суті заперечував факт належного виконання ПП «Зорепад-Люкс» умов договору в частині своєчасності сплати орендних платежів і зазначав про порушення строків сплати та несплату орендних платежів протягом трьох місяців підряд. Як зазначив відповідач за первісним позовом, ПП «Зорепад -Люкс з січня по квітень 2018 не сплачував орендних платежів.
В обґрунтування неналежності виконання ПП «Зорепад-Люкс» умов договору оренди в частині своєчасності сплати орендних платежів відповідачем долучено до матеріалів справи :
Акт звірки взаємних розрахунків по договору №Г-9664-15 від 25.06.2015 року станом на 16.08.2018 (том І а.с.71-73);
Довідку № 4-2302-8513 від 29.03.2021 про нарахування орендних платежів по договору №Г-9664-15 від 25.06.2015 року станом на 26.03.2021, в якій відображено рух коштів по даному договору, підписану начальником управління І.Свистун та начальником ФРВ І.Галушко ( том У а.с.45)
В судовому засіданні та в наданих поясненнях (вх 13580/21 від 09.06.2021 том У а.с.70) представник ПП «Зорепад-Люкс» заперечив проти поданих відповідачем доказів, зазначивши що вони не підписані зі сторони позивача, є неналежними і недопустимими.
В свою чергу, представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні також заперечив щодо поданих позивачем доказів, зазначивши вони також є неналежними і недопустимими, оскільки не підтверджують своєчасності сплати орендних платежів по договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року.
Досліджуючи матеріали справи та подані сторонами докази судом встановлено, що як вбачається із підписаного не встановленими особами ( без зазначення посади та прізвища підписантів) сторонами Акту звірки розрахунків (том.І а.с.21) на який посилається ПП «Зорепад-Люкс» як на доказ належного виконання умов договору №Г-9664-15 від 25.06.2015 року, станом на 01.06.2018 заборгованість по орендним платежам існувала в розмірі 6468,84 грн., яка оплачена позивачем за первісним позовом 09.07.2018. в тому числі оплачено пеню в розмірі 169,93 грн. Наявність заборгованості по орендним платежам та сплата пені згідно поданого ПП «Зорепад-Люкс» Акту звірки розрахунків ( том І а.с.21) на підтвердження належного виконання ним договору оренди - свідчить про протилежне.
Як стверджує представник Управління комунального майна, в період з 27.12.2017 по 27.04.2018 ПП «Зорепад-Люкс» не здійснювалось сплати орендних платежів, що відображено в Довідці (том У а.с.45) підписаним зі сторони відповідача.
Заперечуючи проти доводів відповідача, зазначаючи про неналежність доказів (Акту звірки і Довідки) які не є розрахунковими документами, ПП «Зорепад-Люкс» не надав жодних належних і допустимих доказів доказів (первинних бухгалтерських документів) своєчасності сплати орендних платежів в період з грудня 2017 по квітень 2018.
Що стосується доводів ПП «Зорепад-Люкс» про наявність у нього переплати по договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року , яку він підтверджує платіжним дорученням № 2905 від 21.07.2015 і банківською випискою долученими позивачем до матеріалів справи в ході розгляду справи по суті 09.06.2021 вх. 13580/21 ( том У а.с.73,78-79), то суд критично оцінює зазначені докази, оскільки, як вбачається із платіжного доручення, призначенням платежу по ньому є :оплата згідно гарантійного листа №06/07/15-01 від 06.07.2015 . Жодного посилання на договір оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року ні платіжне доручення ні банківська виписка не містять ( том У а.с.73,79). Текст гарантійного листа, на виконання якого здійснювався платіж позивачем до матеріалів справи не долучено.
На заперечення доводів позивача за первісним позовом про здійснення платежу в сумі 22246,94 грн. по договору оренду №Г-9664-15 від 25.06.2015 року в перший місяць його укладення і наявність у нього переплати по орендних платежах, відповідачем до матеріалів справи під час розгляду справи по суті долучено копію листа УКВ ДЕП Львівської міської ради від 08.07.2015 № 2302-2143 в якому йдеться про наявність заборгованості по попередньому договору оренди, яка визнається « ПП «Зорепад-Люкс» відповідно до гарантійного листа вих.06/07/15-01 від 06.07.2015р., зареєстрованого в адміністративно-господарському управлінні «Центр надання адміністративних послуг» за № 2-12746 від 06.07.2015 і зобов'язується здійснити оплату в сумі 22 246,94 грн. до 20.07.2015» (том У а.с.) та акт звірки взаємних розрахунків за договором оренди № Г-9664-16 станом на 29.06.2015 підписаний зі сторони УКВ ДЕП Львівської міської ради представником.
В судовому засіданні 23.06.2021 представник позивача за первісним позовом заперечив проти належності і допустимості, як доказу - долученого відповідачем копії листа УКВ ДЕП Львівської міської ради від 08.07.2015 № 2302-2143 в якому йдеться про наявність заборгованості по попередньому договору оренди, яка визнається « ПП «Зорепад-Люкс» відповідно до гарантійного листа вих.06/07/15-01 від 06.07.2015р., зареєстрованого в адміністративно-господарському управлінні «Центр надання адміністративних послуг» за № 2-12746 від 06.07.2015. В обґрунтування своїх заперечень позивач долучив до матеріалів справи копії двох актів звірки розрахунків (том У а.с.113-114) ( оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні) якими він підтверджує відсутність заборгованості по попередньому договору №Г-6641 від 30.09.2008 та відсутність заборгованості по договору №Г-9664-15 від 25.06.2015 станом на 30.06.2015 (томУ а.с.113-114)
Досліджуючи матеріали справи, суд критично оцінює надані відповідачем Акти звірки розрахунків, підписані лише зі сторони відповідача .
В той же час, долучені позивачем в підтвердження відсутності заборгованості за договором №Г-9664-15 від 25.06.2015 акти звірки розрахунків також не є належними і допустимими доказами з огляду на наступне:
Як правильно зазначено позивачем за первісним позовом в поясненні (том У а.с.109) про належність і допустимість доказу - акту звірки розрахунків, то відповідно до п.8.5 Постанови Верховного суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20 « Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу».
В той же час, долучений позивачем 22.06.2021 до матеріалів справи акт звірки розрахунків згідно договору №Г-6641 від 30.09.2008 станом на 31.03.2015 (том У а.с.113) стосується попереднього договору, який не є предметом дослідження у даній справі і містить підписи осіб без зазначення посади, прізвища особи, яка його підписала. Інформація , відображена в Акті звірки (том У а.с.113) , підписаним не встановленими особами, не підтверджена первинними документами.
Також не є належним і допустимим доказом по справі на підтвердження належного виконання ПП «Зорепад-Люкс» умов договору №Г-9664-15 від 25.06.2015 ( який є предметом дослідження у даній справі) Акт звірки розрахунків станом на 30.06.2015 ( том У а.с.114), оскільки також не містить прізвища і посади осіб, які його підписали, та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Крім того, зазначений Акт звірки жодним чином не спростовує посилання відповідача за первісним позовом на порушення позивачем строків оплати орендних платежів за Договором №Г-9664-15 від 25.06.2015 ( який є предметом дослідження у даній справі) в період з січня по квітень 2018 року, оскільки стосується періоду червня 2015 року.
На виконання висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладених в п.5.14 постанови від 15.12.2020 у справі №914/1258/18 щодо необхідності дослідження судом при новому розгляді справи в тому числі питання належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди, зокрема щодо сплати орендних платежів, своєчасність сплати яких заперечує відповідач, суд звертав увагу позивача про необхідність надання належних і допустимих доказів на підтвердження сплати орендних платежів, проте ні до початку розгляду справи по суті, ні в ході дослідження доказів такі докази ПП «Зорепад-Люкс» до матеріалів справи долучені не були.
Не є належним і допустимим доказом своєчасності сплати орендних платежів Акт звірки розрахунків підписаний сторонами станом на 11.07.2018, долучений ПП «Зорепад-Люкс» в якості доказу до матеріалів справи (том.І а.с.21), оскільки, як вже зазначалось раніше, в ньому відображена заборгованість станом на 01.06.2018 в сумі 6468,84 грн. Доказів протилежного ( банківських виписок, платіжних доручень ) позивач суду не надав.
, ? ? - ? 2905 21.07.2015 22246,94 . ( ..73,78-79) оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року, ? ? ? ? ( ).
, ? ? ? ? ? ? ?, №Г-9664-15 від 25.06.2015 року, укладення 22.12.2016 попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини №51/16.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, своєчасність сплати орендних платежів по договору оренди може бути підтверджена банківськими виписками або платіжними дорученнями із зазначенням в них призначення платежу по даному договору. Ні банківських виписок, ні платіжних доручень про сплату орендних платежів по договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року ПП «Зорепад-Люкс» до матеріалів справи не надав.
Що стосується Актів звірки розрахунків, то вони можуть бути доказом оплати по договору лише у випадку їх належного оформлення : підписаним уповноваженими особами та завіреним печатками сторін і за відсутності заперечень сторони щодо правильності відображення в них даних.
Як вже зазначалося раніше, на спростування доводів відповідача за первісним позовом, ПП «Зорепад-Люкс» не долучено до матеріалів справи доказів повної і своєчасної оплати орендних платежів по договору №Г-9664-15 від 25.06.2015 року, як і не надано доказів на підтвердження того, що рахунки на оплату йому надходили із запізненням, що стало причиною порушення строків сплати орендної плати.
Отже, наявність переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк можлива лише при дотриманні орендарем певних умов, а саме: належного виконання своїх обов'язків за договором найму; повідомлення наймодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк (ч.1 ст.777 ЦК України ).
Відповідачем за первісним позовом заперечується факт належного виконання умов договору оренди ПП «Зорепад-Люкс» в частині своєчасності сплати орендних платежів.
В матеріалах справи відсутні і позивачем за первісним позовом не долучено доказів своєчасності сплати орендних платежів за договором оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 року.
Що стосується повідомлення наймодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, то до матеріалів справи ПП «Зорепад-Люкс» долучено лише заяву про долучення заяви про продовження договору оренди до пакету документів про приватизацію ( том І а.с. 16) Інших доказів і заяв про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди на новий строк до матеріалів справи ПП «Зорепад-Люкс» не долучено .
З огляду на викладене, судом встановлено, що ПП «Зорепад-Люкс» до матеріалів справи не долучено належних і допустимих доказів , що підтверджують у нього наявність переважного права на укладення договору оренди на новий строк, доказів повідомлення Орендодавця про бажання скористатись таким правом і укласти договір оренди на новий строк.
Станом на час розгляду справи по суті в матеріалах справи відсутні докази укладення договору оренди з іншим орендарем.
Щодо зустрічного позову Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, то слід зазначити наступне:
Приписами частини 1 статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).
В матеріалах справи є Постанова державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Цвик З.В. від 26.11.2020 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №914/1258/18 Господарського суду Львівської області про зобов'язання Приватного підприємства «Зорепад-Люкс» повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 23 кв.м., що знаходяться за адресою :м.Львів,пл.Ринок,35 в якій зазначено, що «вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі, що підтверджується актом державного виконавця від 12.11.2020 р» ( том У а.с.).
З огляду на викладене, станом на день розгляду справи відсутній предмет спору за зустрічним позовом, об'єкт оренди повернутий , а відтак в частині зустрічних позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю в порядку п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
ПП «Зорепад-Люкс» до матеріалів справи не долучено належних і допустимих доказів , що підтверджують своєчасність сплати орендних платежів і наявність у нього переважного права на укладення договору оренди на новий строк, як і не надано доказів повідомлення Орендодавця про бажання скористатись таким правом і укласти договір оренди на новий строк.
Відповідно до статті 129 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача за первісним позовом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 310, 316 ГПК України, суд
1.У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2.В частині зустрічних позовних вимог провадження у справі закрити.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.06.2021.
Суддя Н.Є. Березяк