79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.06.2021 справа № 914/1141/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонікс", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна", м. Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 22 030, 07 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники сторін: не з'явилися
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 22 030, 07 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 31.05.2021.
Ухвалою суду від 31.05.2021 розгляд справи відкладено на 14.06.2021.
Представник позивача у судове засідання 14.06.2021 не з'явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, оскільки останній перебуває на лікарняному. Додатково у вказаному клопотанні представник позивача повідомив про неможливість укладення запропонованої відповідачем мирової угоди через категоричне заперечення директора позивача.
В судове засідання, яке відбулося 14.06.2021, представник відповідача не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з бажанням останнього укласти мирову угоду. Однак, зважаючи на відсутність погодження зі сторони позивача на укладення мирової угоди, у суду відсутні підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетонікс" (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 22 030, 07 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 28.12.2018 року між сторонами у справі укладено договір № П2812-2 (надалі договір) про надання послуг.
На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги на суму 300 800, 00 грн, однак відповідачем отримані послуги в розмірі 289 300, 00 грн не було оплачено, у зв'язку з цим, позивач змушений був звернутися до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 306 673,87 грн, з яких 289 300, 00 грн основного боргу, 2 402,00 грн 3% річних, 14 971, 87 грн пені. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі № 914/1408/20, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 289 300, 00 грн основного боргу, 14 971, 87 грн пені, 2 401, 67 грн 3% річних та 4 600, 11 грн судового збору.
Відповідачем зобов'язання щодо свочасної сплати заборгованості за період з 11.06.2020 року по 17.02.2021 року включно, що не охоплений судовим рішенням у справі № 914/1408/20 виконано не було.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом в якому просить стягнути з відповідача за вказаний період, на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в розмірі 16 030, 07 грн та 3% річних в розмірі 6 000, 00 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати боргу не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).
Як встановлено судом, 28.12.2018 між сторонами у справі укладено договір № П2812-2 про надання послуг. Відповідно до п.п. 1.1 договору, виконавець (позивач) зобов'язується надавати послуги по роботі автобетононасосу, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця.
Відповідно до п. 3.1 договору, вартість послуг вказується в акті (актах) про надання послуг. Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів після підписання акту про надання послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Акт про надання послуг надається виконавцем замовнику протягом двох календарних днів після виконання замовлення або за поточний місяць. Замовник зобов'язаний у 1-денний термін з моменту надання акту розглянути та підписати його. Якщо протягом вказаного строку замовник не підписує акт та не надає обгрунтованої відмови від підписання, акт вважається прийнятим замовником та підлягає оплаті, згідно умов договору.
Сторонами підписано та скріплено печатками замовника та виконавця акти надання послуг: № 4/04-018 від 04.04.2020 року на суму 18 400,00 грн, № 3/04-034 від 03.04.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 2/04-045 від 02.04.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 1/04-050 від 01.04.2020 року на суму 8 050,00 грн, № 1/04-049 від 01.04.2020 року на суму 10 350,00 грн, № 30/03-022 від 30.03.2020 року на суму 8 050,00 грн, № 28/03-010 від 28.03.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 26/03-036 від 26.03.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 24/03-019 від 24.03.2020 року на суму 16 100,00 грн, № 21/03-035 від 21.03.2020 року на суму 11 500,00 грн, № 20/03-047 від 20.03.2020 року на суму 16 100,00 грн, № 18/03-037 від 18.03.2020 року на суму 6 900,00 грн, № 14/03-045 від 14.03.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 14/03-041 від 14.03.2020 року на суму 6 900,00 грн, № 29/02-040 від 29.02.2020 року на суму 6 900,00 грн, № 28/02-081 від 28.02.2020 року на суму 13 800,00 грн, № 11/02-032 від 11.02.2020 року на суму 6 900,00 грн, № 10/02-029 від 10.02.2020 року на суму 16 100,00 грн, № 8/02-005 від 08.02.2020 року на суму 11 000,00 грн, № 6/02-024 від 06.02.2020 року на суму 4 600,00 грн, № 5/02-033 від 05.02.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 1/02-062 від 01.02.2020 року на суму 14 950,00 грн, № 30/01-032 від 30.01.2020 року на суму 9 200,00 грн, № 28/01-025 від 28.01.2020 року на суму 4 600,00 грн, № 25/01-044 від 25.01.2020 року на суму 13 800,00 грн, № 25/01-043 від 25.01.2020 року на суму 11 500,00 грн, № 24/01-048 від 24.01.2020 року на суму 4 600,00 грн, № 18/12-048 від 18.12.2019 року на суму 5 750,00 грн, № 12/12-051 від 12.12.2019 року на суму 14 950,00 грн, № 3/12-033 від 03.12.2019 року на суму 4 600,00 грн. Всього позивачем надано послуг відповідачу на суму 300 800,00 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач зазначає, що відповідачем були несвоєчасно оплачені надані йому послуги, на підставі зазначених актів надання послуг на суму 289 300, 00 грн. У зв'язку з цим, позивач був змушений звернутися до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення 306 673, 87 грн, з яких: 289 300, 00 грн основного боргу, 2 402, 00 грн 3% річних, 14 971, 87 грн пені.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі № 914/1408/20 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонікс" 289 300, 00 грн основного боргу, 14 971, 87 грн пені, 2 401, 67 грн 3% річних, 4 600, 11 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 914/1408/20, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі № 914/1408/20 без змін.
Судові рішення у справі № 914/1408/20 відповідачем були виконані лише 18.02.2021 року.
Оскільки розмір заборгованості відповідача було підтверджено судом у справі № 914/1408/20, то за період прострочення її сплати (з 11.06.2020 по 17.02.2021), позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 6 000, 00 грн та інфляційні втрати в розмірі 16 030, 07 грн.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором про надання послуг, яке боржник виконав з простроченням строку, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що судовими рішеннями у справі № 914/1408/20 встановлено наявність заборгованості та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість і такі зобов'язання зводяться до сплати грошей, отже, є грошовим зобов'язанням.
Відтак між сторонами існували грошові зобов'язання, які відповідач належним чином не виконував, що дає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні витрати та 3% річних від знецінення неповернутих коштів в тому числі і за час виконання рішення суду про стягнення цих сум.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає його вірним, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (79040, м. Львів, вул. Сигнівка, 9, кв. 1, код ЄДРПОУ 39422982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонікс" (79045, м. Львів, вул. Коломийська, 5/29, код ЄДРПОУ 37800875) суму в розмірі 24 300, 07 грн, з яких:
- 6 000, 00 грн 3% річних;
- 16 030, 07 грн інфляційних втрат;
- 2 270, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 22 червня 2021 року.
Суддя П.Т. Манюк