79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.2021 справа № 914/606/21
За позовом: Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам'янка - Бузької міської ради, м. Кам'янка - Бузька Львівської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістік», м. Львів,
про: стягнення коштів в сумі 326 176,89, з яких: 305 875,20 грн кошти за оплачений товар, 14957,29 грн - інфляційні витрати, 5344,40 - 3 % річних
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання А.П. Полянський
За участю представників сторін:
позивача: Н.О. Гнідець - представник;
відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам'янка - Бузької міської ради, м. Кам'янка - Бузька Львівської області, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістік», м. Львів, про: стягнення коштів в сумі 326 176,89, з яких: 305 875,20 грн кошти за оплачений товар, 14957,29 грн - інфляційні витрати, 5344,40 - 3 % річних.
Ухвалою суду від 30.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справи, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 06.05.2021. В подальшому, у зв'язку з неякою представника відповідача в підготовче засідання, розгляд справи відкладено на 31.05.2021. Ухвалою суду від 31.05.2021 закрито підготовче провадження у справі № 914/606/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.06.2021.В подальшому розгляд справи по суті було відкладено на 22.06.2021.
В судовому засіданні представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товару в частині забезпечення належного відпуску (отоварювання) талонів на АЗС, що обслуговують картки відповідача, з огляду на що позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістік» 305875,20 грн за не отоварені талони.
В жодне із судових засідань представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом. Причини неявки в судове засідання не повідомив.
Через відділ документообігу суду, 21.05.2021 (вх. №12755/21) відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити з наступних підстав:
- кількість недоотриманого пального позивачем є менше, ніж заявлено, а саме: бензину марки А-92 - 1590 л, на суму 33771,60 грн, по ціні 21,24 грн/л, дизельного палива - 5600 л, на суму 118944,00 грн, по ціні 21,24 грн/л;
- позивачем вказано не відпущеного дизельного палива на суму 271 254,00 грн, що є більшою за обумовлену Специфікацією згідно Договору кількість дизельного пального в сумі 254880,00 грн;
- нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є некоректне, оскільки позивачем нараховано інфляційні витрати за період з 01.08.2020 по 01.03.2021, проте за твердженням відповідача, безперебійна поставка товару відбувалась до 27.01.2021;
- технічних збій в системі, яка здійснює комунікацію, облік та видачу пального виник не з вини відповідача, проте останній вживає заходів для усунення перешкод для отримання пального позивачем.
У поданих поясненнях до позовної заяви від 01.06.2021 №01-32/575 (вх. 13309/21 від 07.06.2021) позивач зазначає, що відповідачем невірно трактуються його твердження щодо визнання ним своїх зобов'язань за договором, укладеним у 2020 році, тому що у 2020 році відбулося отримання пального за залишком попереднього, укладеного у 2019 році договору.
В судовому засіданні 22.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, між Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам'янка - Бузької міської ради (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістік» (Постачальник) 31.03.2020 було укладено Договір №01/04/017 про закупівлю товару за наслідками процедури закупівлі 3 UA -2020-02-13-000192 b.
Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується передати паливо (найменування, номенклатура, асортимент та кількість згідно специфікації) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти паливо і сплатити за нього певну грошову суму у строки та на умовах, визначених Договором. З моменту переходу права власності на паливо останнє залишається на зберіганні у Постачальника (безоплатно). Відпуск палива Покупцю зі зберігання здійснюється на підставі пред'явлених талонів (електронних карток) на паливо на АЗС Постачальника
Відпуск палива зі зберігання здійснюється на підставі пред'явлених талонів (електронних карток) на паливо на АЗС Постачальника.
Згідно пунктів 6.3 та 6.4 Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором, а також має право на дострокову поставку товару за письмовим погодженням Покупця.
Відповідно до пункту 5.3 Договору передача палива здійснюється Покупцю цілодобово шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явлені довіреними особами Покупця талонів (електронних карток) Постачальника на відповідний вид палива в залежності від сезону, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження палива з АЗС, що обслуговують електронні картки Постачальника. Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні ( електронній картці).
Відповідно до пункту 6.1 Договору покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно і в повному обсязі оплатити за нього.
Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата за Товар здійснюється на підставі рахунку та
накладної.
Додатковою угодою №1 до договору поставки товарів №01/04/2017 від 31.03.2020 відповідно до п.1 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони вирішили зменшити обсяг закупівлі, відтак, ціна цього Договору становить 307 980,00 грн, в тому числі ПДВ (20%). Асортимент, кількість та ціна товару надано в специфікації, є невід'ємною частиною цього договору
Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором - здійснив 100% (стовідсоткову) оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 105 від 05.06.2020 р, № 225 від 05.06.2020 р., №134 від 05.06.2020 р., № 162 від 08.07.2020 р.
Термін дії Договору до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у зв'язку з невиконанням умов Договору позивачем направлено на адресу відповідача Претензію від 27.01.2021 №01-32/55 з вимогою повернення, протягом семи календарних днів, сплачених Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам'янка - Бузької міської ради за договором №01/04/017 від 31.03.2020 грошових коштів в сумі 306 087,60 грн.
На адресу позивача 09.02.2021(№вх. №162/01-0) надійшла відповідь на претензію від 05.02.2021 №1049, в якій ТзОВ «Кондор Логістік» повідомив позивача про технічний збій в системі, що здійснює комунікацію, облік та видачу пального та повідомив про вжиття всіх необхідних заходів для виконання договірних зобов'язань та зобов'язався здійснити відпуск товару частинами, але в повному обсязі.
Як зазначає позивач, на момент звернення з позовом до суду ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» зобов'язання за вказаним Договором не виконано, а саме: не відпущено зі зберігання пального на суму 305 875,20 грн, в тому числі: Бензину марки А-92 на суму 34 621,20 грн, Дизельного палива на суму 271 254,00 грн, що є порушенням та невиконанням умов Договору.
Відтак, позивач звернувся з позовом до суду з матеріально - правовою вимогою стягнути з відповідача кошти у сумі 326176,89 грн, в тому числі: 305875,20 грн кошти за оплачений товар, 14957,29 грн- інфляційні втрати, 5344,40 грн - 3 % річних.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки № 01/04/017 від 31.03.2020.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 4.5 Договору моментом переходу права власності на Товар вважається підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту приймання передачі або видаткової накладної.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач передав позивачу товар згідно видаткової накладної №30720/3 від 06.07.2020 паливо дизельне на суму 254 880,00 грн та видаткової накладної №20620/3 від 02.07.2020 - бензин автомобільний А-92 на суму 53 100,00 грн.
Платіжними дорученнями №162 від 08.07.2020, №105 від 05.06.2020, №255 від 05.06.2020, №134 від 05.06.2020 позивач сплатив на рахунок відповідача 307980,00 грн за придбані талони на паливо.
Із змісту укладеного між сторонами договору слідує, що товаром є паливо; право власності на товар у талонах (електронних картках) переходить від постачальника до покупця в момент підписання сторонами видаткових накладних, при цьому прийнятий товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника; передача палива здійснюється покупцю цілодобово шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця талонів (електронних карток) Постачальника на відповідний вид палива в залежності від сезону, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження палива з АЗС, що обслуговують електронні картки Постачальника.
В той же час, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Товариство з обмеженою відповідальністю Кондор Логістік» передало оплачений позивачем товар лише частково, посилаючись на технічний збій в системі.
Отже, як зазначає позивач право на отримання палива було реалізоване позивачем у кількості на суму 2104,8 грн.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, існування факту порушенням умов договору відповідачем не заперечується, проте зазначає що кількість недоотриманого пального позивачем є меншою, ніж зазначено в позові, а саме: Бензину марки А-92 на суму 34 621,20 грн, Дизельного палива на суму 271 254,00 грн, що є порушенням та невиконанням умов Договору.
При цьому матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі оплаченого на підставі договору товару.
За твердженнями позивача, сума за не отоварені талони у розмірі 305875,20 грн відповідачем повернута не була. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідач суду не надав.
Згідно п.2 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
За змістом ст.667 Цивільного кодексу України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Як зазначалось вище, 05.02.2021відповідачем було направлено на адресу позивача відповідь на претензію, згідно якої останній зобов'язався здійснити відпуск товару, однак, матеріали справи не містять доказів виконання договірних зобов'язань відповідачем та/або повернення відповідачем коштів в термін вказаний в претензії.
При цьому за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо фактичного передання товару на АЗС постачальника, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за договором поставки №31.01.2020 №01/04/017 стосовно поставки позивачеві оплаченого товару в повному обсязі, так як і не було повернуто грошові кошти за не отоварені талони на вимогу покупця, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 305 875,2 грн коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Щодо вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то суд встановив наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 5344,40 грн та інфляційне збільшення в розмірі 14957,29 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 5344,40 грн трьох відсотків річних - суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що такий здійснено арифметично правильно, а відтак, підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 14957,29 грн інфляційних втрат - суд перевіривши поданий позивачем розрахунок, вважає обґрунтованим нарахування інфляційних втрат в сумі 18161,11 грн. Однак, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 14957,29 грн, в межах заявлених позовних вимог.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та такими що підлягаю до задоволення частково.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 4892,56 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістік» (79044, Львівська область, місто Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1Б; ідентифікаційний код юридичної особи - 39046990) на користь Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам'янка - Бузької міської ради (80400, Львівська область, м. Кам'янка - Бузька, вул. Незалежності, буд. 20 а; ідентифікаційний код юридичної особи - 42096753) заборгованість у розмірі 326176,89 грн, з яких: 305875,2 грн - за неотоварені талони, 14957,29 грн - інфляційних втрат, 5344,40 грн - 3% річних та 4892,56 грн відшкодування витрат судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2021.
Суддя Н.Є. Березяк