23 червня 2021 року
м. Харків
Справа № 646/1325/20
Провадження № 22-ц/818/ 3722/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
Суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
Учасники справи :
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 ,
Третя особа: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Висота»,
розглянувши в порядку письмового провадженнябез повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Висота», про відшкодування шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року, ухвалене суддею Білінською О.В., -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири 50 191,47 грн, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 усі понесені нею судові витрати.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . З 30.11.2005 року позивач зареєстрована за вищевказаною адресою, але до теперішнього часу за даною адресою не мешкає, оскільки тривалий час робила капітальний ремонт. Сантехнічні комунікації в квартирі не підведені, ввід гарячої води не підключений до водозабезпечення, на відводі системи опалення встановлені пломби. Квартира позивача розташована на 9 поверсі. В березні 2017 року відбулося залиття вищезазначеної квартири. Після чого, вона звернулась до мешканців квартири АДРЕСА_2 подружжя АДРЕСА_3 , квартира яких знаходиться безпосередньо над квартирою позивача, яка розташована на 10 поверсі, які їй повідомили, що в кінці лютого 2017 року приблизно о 2 год. почалось затоплення гарячою водою з квартири АДРЕСА_4 , вода капала зі стелі у ванній кімнаті. Коли вони увійшли у квартиру АДРЕСА_4 , то побачили, що гаряча вода витікала через поріг ванної кімнати висотою 6-7 см та була вже в приміщенні кухні, коридору. Вони зайшли у ванну кімнату, побачили, що потік водонагрівач води, з якого сильно тече гаряча вода. Гаряча вода протекла через квартиру АДРЕСА_2 до належної позивачу квартири АДРЕСА_5 . Про аварію позивачу ніхто не повідомив, тому в квартирі були міцно закриті вікна та двері, тому пари гарячої води утворили в квартирі велику вологість. Відповідно до Акту від 16.11.2018, який був затверджений головою правління ОСББ «Висота» ОСОБА_3 , членом правління ОСББ «Висота» ОСОБА_4 та жильцями квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_1 при обстеженні квартири за адресою: АДРЕСА_7 , були виявлені наступні сліди залиття квартири: по коридору, який веде до ванної кімнати стояла вода, вона не протікала на нижчій поверх, так як підлога була оброблена імпортною грунтівкою. Стеля із гіпсокартону шматками лежала на підлозі. Плитка у ванній кімнаті відійшла від стін, підвісна стеля була деформована від гарячої води, в кухні залита стеля, стіни. По всій квартирі була відсутня електрика, лиштви на дверях розійшлися. У кухні була залита водою уся стеля, було зіпсовано: вапно АІРОІ, клей для плити- 3 мішки по 25 кг., клей для шпалер - 10 пачок, 1 мішок цукру - 50 кг., один мішок борошна в/г - 50 кг. В Акті зазначено, що причиною залиття даної квартири стало протікання бойлеру гарячою водою з квартири відповідача, який мешкає у квартирі АДРЕСА_4 , яка розташована на 11 поверсі. Вартість спричиненої майнової шкоди складає 50 191,47 грн, що підтверджується кошторисом необхідних робіт та матеріалів для ремонту. В свою чергу відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає попри неодноразові звернення.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
Ухвала суду мотивована тим, що заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Висота», про відшкодування шкоди відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що акти, надані позивачем, не можуть бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди, оскільки вони не відповідають вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, в них не зазначені конкретні причини залиття квартири, не зазначена форма власності квартири, розташованої поверхом вище, не зазначено присутність заінтересованих осіб, акти складені без участі винної особи. Такі акти не містять належних і допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та шкодою. Вина відповідача не доведена. Акт від 16.11.2018 був складений більше ніж через 1 рік, а другий акт від 13.02.2020 був складений через 3 роки з моменту можливого залиття квартири позивача. Кошторис, на який посилається позивач, як на підтвердження розміру завданих збитків у вигляді вартості ремонтно-будівельних робіт, не є належним та допустимим доказом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Червонозаводського райсуду м. Харкова від 15.03.2021 року та прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_5 до збільшення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди; скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що всупереч вимогам ст.ст 128-130 ЦПК України судом не були направлені судові повістки та належним чином не було повідомлено про дату, час та місце судового засідання. Судом не була розглянута заява про допит свідків. Суд не навів доводів та доказів, якими спростовано факт залиття, який підтверджувався не лише актами від 16.11.2018 року та 13.02.2020 року, а й довідкою від 16.10.2019 р. № 31, наданою позивачу в ОСББ «Висота», з якої вбачається, що відповідно до акту обстеження квартири № 131 від 16.11.2018 р. відбулося залиття гарячою водою квартир АДРЕСА_2 ( 10 поверх) власник ОСОБА_6 та кв. АДРЕСА_5 ( 9 поверх) власник ОСОБА_1 . Причина залиття аварія в квартирі АДРЕСА_4 ( 11 поверх) власник ОСОБА_2 . У період з 2016 по 2018 рік включно аварійних ситуацій, пов'язаних із протіканням в стояках прямої та зворотньої подачі холодної та гарячої води в під'їзді № 3 не відбувалось. Довідки ОСББ № 30 від 10.03.2016 р.; 26.06.2017 р.; 29.05.2018 р.; 16.10.2019 р.; копії акту № 141 про здачу пломб на зберігання; копії актів обстеження системи теплопостачання житлового приміщення від 27.01.2015 р; 10.08.2018 р.; 29.01.2019 р.; копії актів обстеження внутрішньобудинкових водопровідних мереж «Харківводоканал» від 27.04.2016 р.; 20.08.2018 р.; 04.06.2019 р. підтверджують, що квартира позивача була відключена від водозабезпечення. Свідок ОСОБА_6 , власник квартири АДРЕСА_2 , підтвердив обставини викладені в актах, те що приймав участь у їх складанні та підписував їх. Представник відповідача в судовому засіданні визнав той факт, що залиття відбулось з квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 через несправність водонагрівача. Спеціалістом ТОВ «Унистрой» складено кошторис за наслідками залиття з переліком пошкоджень. Вказані обставини відповідачем не спростовані, акти не оскаржувались. Саме відповідач був зобов'язаний доводити, що затоплення квартири позивача сталося з інших причин, а не через неполадки в сантехнічному обладнанні в квартирі, яке є його власністю і відповідальність за якість якого несе саме власник квартири. Вину у завданні шкоди позивачу, внаслідок залиття квартири, відповідач належними та допустимими доказами не спростував. Клопотань про призначення судової експертизи відповідач не заявляв. Суд необгрунтовано відмовив позивачу у можливості надання кошторису спеціаліста ТОВ «Унистрой» від 01.02.2020, чим порушив норми ЦПК України і безпідставно позбавив позивача права довести обставини, які мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Максимовський С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.02.1999 року, виданого виконавчим комітетом Червонозаводської районної ради.
Сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_8 .
Згідно з копіями актів обстеження системи теплопостачання житлового приміщення 27.01.2015, 10.08.2018, 29.01.2019 в квартирі АДРЕСА_1 сантехнічні комунікації не підведені, ввід гарячої води не підключений до водозабезпечення, на відводі системи опалення встановленні пломби (а.с.14-24).
Відповідно до зведеного кошторису від 01.02.2020 року, виконаного ТОВ «Симба» на замовлення позивача, загальна вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 складає 50 191,47 грн (а.с. 45-46).
Відповідно до акту від 16.11.2018 року, який був затверджений головою правління ОСББ «Висота» ОСОБА_3 , членом правління ОСББ «Висота» ОСОБА_7 та мешканцями квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 при візуальному обстеженні квартири за адресою: АДРЕСА_7 , були виявлені сліди залиття квартири (а.с. 30-32).
Відповідно до акту від 13.02.2020 року, який був затверджений членами правління ОСББ «Висота» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 при обстеженні квартири за адресою: АДРЕСА_7 були виявлені сліди залиття квартири (а.с. 33).
Допитаний в суді першої інстанції в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_9 , яка належить ОСОБА_1 , знаходиться під його квартирою, на дев'ятому поверсі. Наприкінці зими 2017 року точної дати не пам'ятає, він прокинувся від стороннього шуму, коли зайшов до ванної кімнати, то побачив, що зі стелі тече вода та сусіди зверху їх заливають. Вони піднялися поверхом вище до квартири АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_2 та повідомили, що він їх затоплює. Згодом наслідки затоплення були усунені.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок з доказування.
Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
В суді першої інстанції представником відповідача не заперечувався факт аварійного витікання води з водонагрівача, проте доказів на спростування наявності причинного зв'язку між витіканням води зі свого водонагрівача та залиттям квартири позивача не надав. Крім того, факт аварійного витікання води з водонагрівача, який знаходився у квартирі відповідача також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_6 .
Доводи викладені у відзиві про те, що позивачем не доведено, що залиття її квартири сталося саме з вини відповідача і акти про залиття не підтверджують вину ОСОБА_2 , оскільки складені з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій - колегія суддів відхиляє, тому що презумпція вини відповідача не спростована. Жодних доказів на спростування своєї вини відповідачем не надано. Твердження відповідача про відсутність його вини у заподіянні шкоди грунтуються на припущеннях.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку актам обстеження у сукупності із іншими доказами. Так, залиття квартири позивача підтверджується довідкою ОСББ «Висота» від 16.10.2019 р. № 31, в якій зазначено, що причиною залиття є аварія в квартирі АДРЕСА_4 (11 поверх) власник ОСОБА_2 , довідкою ОСББ, копіями актів обстеження внутрішньобудинкових водопровідних мереж « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які підтверджують, що квартира позивача була відключена від водозабезпечення. Свідок ОСОБА_6 , власник квартири АДРЕСА_2 , підтвердив обставини викладені в актах. Матеріали справи містять фотографії, на яких відображено стан квартири після залиття.
Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, ОСОБА_1 посилалась на кошторис вартості робіт, за яким розраховано вартість робіт по ремонту пошкодженого майна.
Наявні у справі кошториси вартості відновлювального ремонту квартири позивача не можуть бути належним і допустимим доказом заподіяної шкоди в результаті залиття, оскільки вони не містять жодних відомостей щодо відновлення стану квартири саме в результаті її залиття.
Суду не надано висновку спеціаліста щодо вартості заподіянної майнової шкоди позивачу саме в результаті залиття, яке сталося з вини відповідача.
Тобто, матеріали справи не містять доказів розміру заподіяної шкоди позивачу в результаті залиття її квартири, позивач не надала доказів про фактичний розмір збитків, завданих саме залиттям квартири.
Що стосується доводів апеляційної скарги про стягнення моральної шкоди, то вони судовою колегією не приймаються, оскільки суд такі позовні вимоги не розглядав і рішення щодо них не ухвалював.
Ураховуючи, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості заподіяної їй майнової шкоди в результаті залиття її квартири, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Доводи відповідача щодо спливу позовної давності, судова колегія не враховує, оскільки в задоволенні позову відмовлено по суті.
Колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 15 березня 2021 року, оскільки заяву про збільшення позовних вимог було подано поза межами строків передбачених п. 2 ч.2 статті 49 ЦПК України таза своїм змістом є заявою про зміну предмету та підстав позову одночасно, що є порушенням приписів ст. 49 ЦПК України.
Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року - змінити в частині мотивів, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення. Касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий С.С. Кругова
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова