справа № 631/88/20
провадження № 2/631/230/21
23 червня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання М'ячиної Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни щодо невнесення до Реєстру акцентованих вимог кредиторів заявленої ОСОБА_1 кредиторської вимоги, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкову Ірину Олександрівну внести зміни до Реєстру акцентованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» кредиторські вимоги ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 04 січня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» та позивачем було укладено заяву - договір на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року. Рішенням Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 18 грудня 2018 року № 849-рш, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18 грудня 2018 року № 3392. На підставі вказаного рішення в Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації строком на 2 роки - з 19 грудня 2018 року по 19 грудня 2020 року. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 жовтня 2019 року за № 2706 та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкову Ірину Олександрівну з 04 листопада 2019 року.
Як вказав позивач на час оприлюднення інформації про вищевказані рішення Правління Національного банку України та дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, він перебував у стані тимчасової непрацездатності, а саме: з 16 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року; у період часу з 12 січня 2019 року по 19 січня 2019 року позивач знаходився за межами України, а у період з 19 січня 2019 року по 21 січня 2019 року - продовжив лікування. У зв'язку з вказаним, про рішення Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 18 грудня 2018 року № 849-рш, а також рішення «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18 грудня 2018 року № 3392, став обізнаний зі спливом певного часу.
22 січня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача заяву про визнання вимог кредитора та включення вимог позивача за заявою-договором на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та враховуючи відсутність протягом 2019 року жодної відповіді на свою заяву, вважав, що вона була задоволена та його вимоги включені до четвертої черги кредиторів.
Позивач зазначив, що 25 листопада 2019 року рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 21 листопада 2019 року за № 2976 розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» у сумі 225285074 гривень 44 копійок, що складає 35 % від загальної суми вимог четвертої черги.
28 грудня 2019 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» зроблено оголошення, що починаючи з 13 січня 2020 року банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів. Позивачем на адресу відповідача було направлено запит про порядок отримання виплат, на що була отримана відповідь, що прізвище ОСОБА_1 до Реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» не включено; у листі від 16 січня 2020 року за № 169/1-2 позивача було повідомлено, що оголошення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» опубліковано в газеті «Голос України» № 247 від 22 грудня 2018 року, строк звернення - 30 днів після опублікування відповідних відомостей, а тому позивач порушив терміни звернення.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача, що виражається у невключені його кредиторських вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів є незаконною та протиправною, а також такою, що порушує його законні права та інтереси як вкладника Акціонерного товариства «ВТБ БАНК».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» І. О. Стрюковою у відповідності до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України на адресу суду було надіслано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , що був зареєстрований за вхідним № 5155/21-вх від 08 вересня 2020 року, в якому відповідач повідомила про існуючу процедуру ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», яка розпочалась 13 листопада 2018 року. Як вказала відповідач оголошення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» опубліковано в газеті «Голос України» № 247 від 22 грудня 2018 року своєчасно, а строк пред'явлення кредиторських вимог, який закінчився 21 січня 2019 року, є присічним. На переконання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк», обов'язок своєчасного звернення до Фонду із заявою про затвердження вимог кредиторів, покладено на кредитора, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8793/17. Крім того, позивач отримав відшкодування частини вкладу у розмірі 200000 гривень 00 копійок, а заява про включення до списку кредиторів складена та подана після закінчення відповідного строку, що вважається підставою для визнання вимоги погашеною (т. 1, а. с. 135 - 137).
Також 08 вересня 2020 року на електронну адресу суду надійшов відзив від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Т. В. Кускової, що був зареєстрований за вхідним № ЕП-1707/21-вх, у якому вказано, що відповідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2706 від 24 жовтня 2019 року про заміну уповноваженої особи - уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» з 04 листопада 2019 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Стрюкову Ірину Олександрівну, якій делеговані усі повноваження ліквідатора Акціонерного товариства «ВТБ Банк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема статтям 37, 38, 47 - 52, 52-1, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов'язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку. У даному випадку, Фонд гарантування вкладів не є належним відповідачем у справі, оскільки виконавча дирекція Фонду гарантування лише затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі інформації Уповноваженої особи. Також представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб посилаючись на приписи статтей 45, 48 та 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наголосив на дотриманні порядку повідомлення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а також про порушення з боку позивача строку звернення до відповідача з заявою про визнання вимог кредиторів, який є граничним та поновленню чи продовженню не підлягає, а отже такі вимоги кредитора вважаються погашеними незалежно від існування поважності причин такого пропуску, у зв'язку з чим просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі (т. 1, а. с. 141 - 146).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/88/20 (провадження № 2/631/454/20) за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії й роз'яснено позивачу право на звернення до суду з аналогічними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року про відмову у відкриття провадження скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 серпня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 вересня 2020 року задоволено клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кібець Р. Р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, та вирішено підготовче судове засідання у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/88/20 (провадження № 2/631/655/20) за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, яке призначене на 09 вересня 2020 року провести у дистанційному режимі відеоконференції між Нововодолазьким районним судом Харківської області та Шевченківським районним судом міста Києва.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 вересня 2020 року задоволено клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустової Т. В. про відкладення підготовчого засідання, проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та вирішено провести підготовче судове засідання, яке призначене на 01 жовтня 2020 року у дистанційному режимі відеоконференції між Нововодолазьким районним судом Харківської області та Господарським судом міста Києва.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 листопада 2020 року закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 квітня 2021 року задоволено клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Кустової Т. В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою програми «EasyCon». Судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, яке призначене на 06 квітня 2021 року вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» .
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 травня 2021 року задоволено клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Кустової Т. В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою програми «EasyCon». Судове засідання, яке призначене на 02 червня 2021 року, вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через свого представника - адвоката Фоменка П. М., що діє на підставі ордеру №1008466 від 12 лютого 2020 року та ордеру № 1010419 від 09 вересня 2020 року.
Представник позивача - адвокат Фоменко Павло Миколайович у судовому засідання позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити повністю й у вступному слові стисло виклав зміст, підстави вимог щодо предмета позову, надавши необхідні пояснення щодо них, які відповідають змісту позовної заяви.
В подальшому, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник позивача - адвокат Фоменко П. М. на електронну адресу суду надіслав заяву, що була зареєстрована за вхідним № ЕП-967/21-вх. від 23 червня 2021 року, відповідно до якої просив суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, судове засіданні по справі провести за відсутності позивача та його представника.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» І. О. Стрюкова чи її представник у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у відповідності з припасами Цивільного процесуального кодексу України.
Уповноважений представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустова Т. В. прийняла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у відзиві на позовну заяву.
У подальшому представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
З цього приводу слід зазначити, що положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача, свідчить відповідна заява, подана його представником та долучена до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним надання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу та закінчити її розгляд по суті вимог.
Вислухавши пояснення та доводи представника позивача, а також представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
За приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового інтересу.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано наступні докази, що встановлюють таке.
04 січня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариства «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 було укладено заяву - договір на оформлення банківських продуктів № 25144681, що підтверджується її копією (т. 1, а. с. 11). У зв'язку з чим позивач скористався умовами вказаної послуги та вніс на рахунок Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» певну грошову суму, що підтверджується копією чеку № 3411 від 04 січня 2018 року на поповнення рахунку (т. 1, а. с. 12).
Сторонами не заперечувалось, що на підставі Рішення Правління Національного банку України № 849-рш від 18 грудня 2018 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18 грудня 2018 року № 3392.
На підставі вказаного рішення в Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» відкликано банківську ліцензію, запроваджено процедуру ліквідації строком на 2 роки - з 19 грудня 2018 року по 19 грудня 2020 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якому делеговано всі повноваження ліквідатора Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олександра Володимировича.
24 жовтня 2019 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2706 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК»», відповідно до якого відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та відкликано всі повноваження ліквідатора, делеговані Фондом провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олександра Володимировича, з 04 листопада 2019 року. З 04 листопада 2019 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговані всі повноваження ліквідатора Акціонерного товариства «ВТБ Банк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47 - 52, 52?, 53, провідного професіонала з питань врегувалювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюкову Ірину Олександрівну (т. 1, а. с. 22 - 23, 219 - 220).
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу відповідача надіслав заяву про визнання вимог кредитора та включення вимог позивача за заявою - договором на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року про його включення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, накладною № 6320201990846 та описом, дата подання 22 січня 2019 року, дата вручення поштового відправлення 28 січня 2019 року (т. 1, а. с. 18 - 20, 212, 221 - 223).
Сторонами також не заперечувалось, що 25 листопада 2019 року рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 21 листопада 2019 року за № 2976 розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» у сумі 225285074 гривень 44 копійки, що складає 35% від загальної суми вимог четвертої черги.
У судовому засіданні із пояснень представника позивача встановлено, що позивачем, ОСОБА_1 09 січня 2020 року на адресу відповідача було направлено заяву з проханням надати роз'яснення з приводу включення його кредиторської вимоги до Реєстру та з приводу отримання виплат.
На адресу ОСОБА_1 надійшов лист за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової І. О. від 16 січня 2020 року за № 169/1-2 у якому у відповідь на заяву від 09 січня 2020 року позивачу повідомлено, що оголошення про ліквідацію Акціонерного Товариство «ВТБ БАНК» опубліковано в газеті «Голос України» № 247 від 22 грудня 2018 року, згідно положень частин 2 та 5 статті 45 та частини 1 статті 49 Закону строк звернення з вимогами кредиторів складає 30 днів після опублікування відповідних відомостей, після закінчення цього строку вимоги кредиторів вважаються погашеними (т. 1, а. с. 21, 213).
При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого проколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності (право мирного володіння майном), який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У пункті 16 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» надано визначення поняттю тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Кредитор - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань, ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (пункти 54 та 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Статтею 17 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Згідно з пунктами 2 та 4 частини 3 статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У відповідності до частин 1 та 4 статті 44 вищенаведеного Закону Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Відповідно до положень статтей 34, 35, 38 та 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд, усі або частина повноважень Фонд визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Згідно з пунктом 3 частини 2 та частини 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Частинами 1, 2, 4 та 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регламентовано, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Будь - які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу ліквідаційної процедури (частина 4 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом, порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Оголошення про ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» опубліковано в газеті «Голос України» № 247 від 22 грудня 2018 року разом з відомостями про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, про право кредиторів заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні заяви позивача від 22 січня 2019 року про включення його до реєстру кредиторів з метою повернення грошових коштів у розмірі, що перевищують 200 000 гривень, а також зобов'язання відповідача включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Отже, правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які перевищують встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом і задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за рахунок коштів, одержаних внаслідок продажу майна банку.
Вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує гарантовану суму відшкодування за вкладом, сплачену вкладнику Фондом, задовольняються у четвертій черзі (пункт 4 частина 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
При цьому, заявлені у цій справі позовні вимоги не пов'язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування, а зумовлені невиконанням банком зобов'язань за договорами щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.
Таким чином, на момент розгляду даного спору по суті, ініціювання процедури ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ Банк» зумовило настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення вимог до банку та їх задоволення в порядку, строки та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З вищенаведеного вбачається, що законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.
Системний аналіз положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає підстави стверджувати, що порушення кредитором установленого законодавством тридцяти денного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.
Разом із тим, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає заборони щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин.
Вказане узгоджується з положеннями пункту 3 частини 1 статті 48 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
В той же час неможливість вкладників забрати заощадження (депозит) з рахунків у банках через відсутність коштів, через передбачене законом замороження рахунків, або через нездатність національних органів вжити заходів з метою надання таким вкладникам можливості розпоряджатися їхніми заощадженнями Європейський суд з прав людини розглядає як втручання в ефективне користування правом мирно володіти майном, що захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або як незабезпечення користуванням цим правом (piшeння Європейського суду з прав людини у справі «Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the former Yugoslav Republic of Macedonia» від 16 липня 2014 року, заява № 60642/08, § 102).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2 затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, що зареєстроване в Міністертві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893, яке регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку (далі - Положення).
Відповідно до пункт 2.6 глави 2 розділу V вказаного Положення, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій(им) особі(ам) Фонду на ліквідацію банку з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: виконує повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи викладене вище, позивач мав право звернутися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» із заявою про включення до акцептованого реєстру вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, ОСОБА_1 , з 16 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року звертався за медичною допомогою та перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом пневмонія, що підтверджується випискою з амбулаторної картки ОСОБА_1 , виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка № 6» Харківської міської ради (т. 1, а. с. 13 - 14, 216 - 217).
Також з копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2016 року, органом 6303, вбачається, що ОСОБА_1 , у період часу з 12 січня 2019 року на 19 січня 2019 року перебував за межами України (т. 1, а. с. 16 - 17, 214 - 215).
З 19 січня 2019 року по 21 січня 2019 року позивач проходив амбулаторне лікування з приводу гіпертонічного кризу, що підтверджується випискою з амбулаторної картки ОСОБА_1 , виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка № 6» Харківської міської ради (т. 1, а. с. 15, 218).
За визначених обставин, вбачається, що позивач не міг звернутись до відповідача з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів у встановлений законом строк з поважних причин, а саме перебування за кордоном та хворобою.
Крім того, як встановлено у ході судового розгляду справи, 30 денний строк для пред'явлення вимог кредиторів сплинув 21 січня 2019 року, до відповідача з кредиторським вимогами ОСОБА_1 звернувся 22 січня 2019 року, тобто пропущений ним строк для пред'явлення кредиторських вимог є незначним та складає 1 день.
Як вже зазначалося вище, відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, у зв'язку з чим слід дійти висновку, що подання позивачем заяви пізніше обумовленого строку не може бути підставою для позбавлення його законних прав на включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів як вкладника банку.
Тобто, виходячи зі змісту та аналізу вищенаведеної норми Закону, можна дійти висновку, що метою діяльності Фонду та Уповноваженої особи Фонду (як працівника Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку) є захист прав і законних інтересів вкладників банків, а не створення штучних перешкод для отримання коштів.
Окремо суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 456/450/16-ц (провадження № 14-653цс18) у своїй постанові від 20 березня 2019 року дійшла висновку, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.
Такі висновки Великої Палати Верховного Суду викладені також у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц (провадження № 14-296цс18).
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За визначених обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення статтей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтей 19 та 41 Конституції України, статтей 15, 16, 319 та 321 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що слід визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» з заявою про визнання його кредитором та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «ВТБ Банк» згідно заяви - договору на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року та з метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкову Ірину Олександрівну внести зміни до Реєстру акцентованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» щодо кредиторської вимоги ОСОБА_1 .
Щодо вимоги про визнання бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни протиправною, суд зазначає, що позивачем та його представником у судовому засіданні не конкретизовано у чому саме полягає така протиправність. Таким чином, обраний позивачем засіб захисту порушеного на його думку права є несумісним з принципом юридичної визначеності. У зв'язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд у відповідності до положень підпункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, частиною 6 цієї ж норми процесуального права визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями частин 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08 листопада 2011 року, який встановлює правові засади справляння, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 3 зазначеного вище Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.
Так, за подання до суду фізичною особою позовної заяви не майнового характеру справляється судовий збір ставки якого складають 0,4 розміру розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (частина 1 абзацу 1 підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду у 2020 році.
Відповідно до абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-ІХ від 14 листопада 2019 року, з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2102 гривні, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.
Проте, враховуючи положення частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, судові витрати слід покласти на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкову Ірину Олександрівну внести зміни до реєстру акцентованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», а саме: включити до реєстру акцентованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» кредиторські вимоги ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкової Ірини Олександрівни на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні Положення» Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання або перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Стрюкова Ірина Олександрівна, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок № 8/26, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України 14359319.
Суддя: Т. М. Трояновська