ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2021Справа № 910/3186/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Гулько Віталія Тарасовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОН СОФТВАРЕ УКРАЇНА"
про стягнення 31 210,73 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники: без виклику,
Фізична особа-підприємець Гулько Віталій Тарасович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон Софтваре Україна» про стягнення 31210,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 25000,00 грн попередньої оплати, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1210,73 грн та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон Софтваре Україна" на користь Фізичної особи-підприємця Гулько Віталія Тарасовича заборгованість у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 18 (вісімнадцять) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 1819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн 63 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
08.06.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та вирішення питання щодо зазначення у судовому рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 ГПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши докази, суд
Фізична особа-підприємець Гулько Віталій Тарасович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон Софтваре Україна» про стягнення 25000,00 грн попередньої оплати, 1210,73 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 5000,00 грн моральної шкоди.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив, що поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи № 910/3186/21 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон Софтваре Україна" на користь Фізичної особи-підприємця Гулько Віталія Тарасовича заборгованість у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 18 (вісімнадцять) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 1819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн 63 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Як вбачається зі змісту рішення, судом було вирішено питання стосовно розподілу судового збору, однак, не вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що 28.12.2020 між позивачем (клієнт) та адвокатом Шиліним Володимиром Анатолійовичем (адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги № б/н-2020ЦС, відповідно до якого в межах даного договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення боргу та інших видів зобов'язання з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон Софтваре Україна» за Договором № 01/04 від 04/14/2020.
Положеннями п. 7 Договору про надання правової допомоги № б/н-2020ЦС розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги клієнту є фіксованим і складає 10000 (десять тисяч) грн за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, визначення правової позиції, підготовки документів по суті, з процесуальних питань тощо, яка сплачується клієнтом упродовж п'яти днів після підписання договору.
Договір діє з моменту його підписання сторонами і припиняється його належним виконанням (п. 8 Договору № б/н-2020ЦС).
У матеріалах справи наявний Акт взаєморозрахунків від 28.12.2020, відповідно до якого адвокат підтвердив отримання від клієнта адвокатського гонорару за надання професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Суд зазначає, що з огляду на умови договору про надання правової допомоги (розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача), враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, враховуючи, що положеннями договору не передбачено форму підтвердження факту надання адвокатом послуг (зокрема, необхідність складання акту приймання-передачі) та відсутність у матеріалах справи заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн є реальними та підтвердженими матеріалами справи № 910/3186/21.
Відтак, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд з цим, у позовній заяві позивач просив суд зазначити про нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості (25000,00 грн) до моменту виконання судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України, передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як убачається з матеріалів справи, стосовно вимоги позивача про нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості (25000,00 грн) до моменту виконання судового рішення, не було ухвалено відповідного рішення, що в силу положень ст. 244 ГПК України є підставою для прийняття додаткового рішення.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/3186/21 було визначено, що позивач здійснював нарахування відсотків річних за період з 27.04.2020 по 31.01.2021. Поряд з цим, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, зобов'язання з повернення попередньої оплати виникло у відповідача після пред'явлення позивачем претензії № 1 про повернення попередньої оплати за Договором № 01/04 від 04/14/2020 (тобто, з 15.01.2021), відтак, обґрунтованим періодом нарахування 3% річних у межах даної справи є період з 23.01.2021 (сім днів з моменту пред'явлення претензії) по 31.01.2021 (як визначено в позові позивачем).
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Враховуючи приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.02.2021 і до моменту виконання рішення за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон Софтваре Україна" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 2А, офіс 805; ідентифікаційний код: 42379817) на користь Фізичної особи-підприємця Гулько Віталія Тарасовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8015 (вісім тисяч п'ятнадцять) грн 99 коп.
2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
3. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/3186/21 здійснювати нарахування трьох відсотків річних на суму непогашеної заборгованості в розмірі 25000,00 грн, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон Софтваре Україна" на користь Фізичної особи-підприємця Гулько Віталія Тарасовича, з 01.02.2021 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева