ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2021Справа № 910/6412/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 31)
до проШевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 24) стягнення заборгованості у розмірі 32 119 грн. 62 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 32 119 грн. 62 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6412/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
13.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позов.
20.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.
26.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року заперечення на відповідь на відзив Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.05.2021 року по справі №910/6412/21 повернуто Заявнику
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2021 року направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 27.04.2021 року, 28.04.2021 року уповноваженим особам Сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (Постачальник) та Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (Споживач) було укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (а.с.11-18)
Згідно з п.1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - червень 2019 р. становить 182,9 тис. кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі електричної енергії у оператора системи.
Строк (термін) поставки товару січень - червень 2019 р. (п..21 Договору)
У п.4.1 Договору зазначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 194,2104 коп/кВт год. з ПДВ.
Відповідно до п.4.2 Договору ціна за одиницю товару за цим Договором може змінюватись з дотриманням Сторонами норм, передбачених ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Механізм такої зміни може бути частиною комерційної (тендерної) пропозиції Постачальника, і відповідні умови оформлюються сторонами двосторонньою угодою. У разі, якщо Споживач не приймає нові умови, він зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення про зміну ціни повідомити про свою незгоду Постачальнику та ініціювати дострокове розірвання договору шляхом підписання та направлення Постачальнику відповідної додаткової угоди.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття - передавання товарної продукції) за цим Договором. (п.4.3 Договору)
Згідно з п.4.4 Договору вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п.1.3 цього Договору та становить 296009,02 грн., крім того ПДВ 59201, 80 грн., всього з ПДВ 355 210, 82 грн.
У п.4.7 Договору визначено, що оплата рахунка (акту прийняття-передавання товарної продукції) Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку (акті прийняття - передавання товарної продукції), який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, якщо інше, за згодою Сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 30.06.2019 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. (п.12.1 Договору)
Додатком до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Сторони передбачили, що Ц.1.1. - ціна закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку Постачальником:
- для споживачів, прилади комерційного обліку електричної енергії на об'єкті яких є інтервальними (погодинними) та які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії в частині забезпечення дистанційного зчитування, обробки, зберігання та передачі Оператору системи погодинних даних приладів комерційного обліку, ціна закупівлі електричної енергії розраховується з урахуванням фактичного графіку споживання електричної енергії по об'єкту Споживача та погодинних цін закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку;
- для інших споживачів ціна закупівлі електричної енергії розраховується з урахуванням ціни закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку для забезпечення графіку загального споживання електричної енергії споживачами, що приєднані до мереж Оператора системи розподілу та не мають погодинних приладів комерційного обліку електричної енергії. Така ціна щомісяця оприлюднюється шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Постачальника.
Ціна закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку Постачальником також включає всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством, правилами Оптового ринку електричної енергії та іншими нормативними документами.
Ц.1.2. - ціна послуг Постачальника - 0,065 грн/кВт*год.
Компоненти ціни Ц.1.1 є такими, що не залежать від Постачальника та можуть бути змінені без додаткового повідомлення споживача.
Компонент ціни Ц.1.2. є таким, що встановлюється Постачальником. Про її зміну споживач повідомляється у спосіб, передбачений договором про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п.4.1 Додатку 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним перерахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
У п.5.2 Додатку визначено, що рахунок за фактично відпущену електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції), надається Постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію (акти прийняття-передавання товарної продукції) підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. (п.5.3 Додатку) '
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Позивач продав електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами прийняття - передавання товарної продукції №31768015/1/1 за січень 2019 р. від 04.02.2019 р. на суму 100 022 грн. 42 коп., №31768015/2/1 за лютий 2019 р. від 20.02.2019 р. на суму 78 352 грн. 92 коп., №31768015/6/1 за червень 2019 р. від 24.07.2019 р. на суму 211 грн. 56 коп., №31768015/4/1 за квітень 2019 р. від 23.04.2019 р. на суму 61 516 грн. 16 коп., №31768015/3/1 за березень 2019 р. від 20.03.2019 р. на суму 72 949 грн. 21 коп., а загалом на суму в розмірі 313 052 грн. 27 коп. (а.с.58-62)
Листом №109/05/13-4526 від 17.05.2019 р. Відповідач просив Позивача провести перерахунок за спожиту в січні - квітні 2019 р. активну електроенергію. (а.с.63)
Листом №25/4/20/9270 від 31.05.2019 р. Позивач повідомив Відповідача про здійснення нарахування із застосування помилкових цін на товарну продукцію, у травні 2019 р. проведено перерахунок та внесено зміни в розрахунки, сформовано нові платіжні документи, до якого додано акти звіряння розрахунків, коригуючі акти прийняття - передавання товарної продукції за січень - квітень 2019 р., коригуючі рахунки за період січень - квітень 2019 р., акти прийняття - передавання товарної продукції за травень 2019 р. (а.с.19)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №31768015/5/1 від 17.05.2019 р. за січень 2019 р. - квітень 2019 р. на суму 276 331 грн. 10 коп., №31768015/5/1 від 17.05.2019 р. за травень 2019 р. на суму 46 206 грн. 70 коп., №31768015/5/1 від 17.06.2019 р. за червень 2019 р. на суму 42 879 грн. 44 коп., а загалом на суму в розмірі 365 417 грн. 24 коп. (а.с.24-26)
Крім того, на виконання умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Позивач склав Акти прийняття - передавання товарної продукції №31768015/5/1 за травень 2019 р. на суму в розмірі 276 331 грн. 10 коп., №31768015/5/1 за травень 2019 р. на суму в розмірі 46 206 грн. 70 коп., №31768015/6/1 за червень 2019 р. на суму в розмірі 42 879 грн. 44 коп., а загалом на суму в розмірі 365 417 грн. 24 коп. (а.с.27-29)
08.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надіслало на адресу Споживача вимогу №25/417/20/22285 від 04.09.2020 р. про сплату заборгованості у розмірі 27 308 грн. 59 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 08.09.2020 р., фіскального чеку, списку згрупованих поштових відправлень) (а.с.30-33)
Листом №3101/3/11078 від 08.04.2021 р. Позивач надіслав на адресу Відповідача відомості щодо спожитої електричної енергії. (а.с.21-22)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що за період січень 2019 р. - червень 2019 р. Відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки по оплаті наданих послуг з постачання електричної енергії. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» становить 27 308 грн. 59 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем його зобов'язань, Позивач просить суд стягнути з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 3% річних у розмірі 1 713 грн. 62 коп. та інфляційні у розмірі 3 097 грн. 41 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що Постачальник при формуванні актів прийняття - передавання товарної продукції в односторонньому порядку змінив вартість одиниці продукції, чим порушим п.4.2 Договору, оскільки не було укладено відповідних додаткових угод до договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Позивач продав електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами прийняття - передавання товарної продукції №31768015/1/1 за січень 2019 р. від 04.02.2019 р. на суму 100 022 грн. 42 коп., №31768015/2/1 за лютий 2019 р. від 20.02.2019 р. на суму 78 352 грн. 92 коп., №31768015/6/1 за червень 2019 р. від 24.07.2019 р. на суму 211 грн. 56 коп., №31768015/4/1 за квітень 2019 р. від 23.04.2019 р. на суму 61 516 грн. 16 коп., №31768015/3/1 за березень 2019 р. від 20.03.2019 р. на суму 72 949 грн. 21 коп., а загалом на суму в розмірі 313 052 грн. 27 коп. (а.с.58-62)
Листом №109/05/13-4526 від 17.05.2019 р. Відповідач просив Позивача провести перерахунок за спожиту в січні - квітні 2019 р. активну електроенергію. (а.с.63)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №31768015/5/1 від 17.05.2019 р. за січень 2019 р. - квітень 2019 р. на суму 276 331 грн. 10 коп., №31768015/5/1 від 17.05.2019 р. за травень 2019 р. на суму 46 206 грн. 70 коп., №31768015/5/1 від 17.06.2019 р. за червень 2019 р. на суму 42 879 грн. 44 коп., а загалом на суму в розмірі 365 417 грн. 24 коп. (а.с.24-26)
Крім того, на виконання умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Позивач склав Акти прийняття - передавання товарної продукції №31768015/5/1 за травень 2019 р. на суму в розмірі 276 331 грн. 10 коп., №31768015/5/1 за травень 2019 р. на суму в розмірі 46 206 грн. 70 коп., №31768015/6/1 за червень 2019 р. на суму в розмірі 42 879 грн. 44 коп., а загалом на суму в розмірі 365 417 грн. 24 коп. (а.с.27-29)
Листом №25/4/20/9270 від 31.05.2019 р. Позивач повідомив Відповідача про здійснення нарахування із застосування помилкових цін на товарну продукцію, у травні 2019 р. проведено перерахунок та внесено зміни в розрахунки, сформовано нові платіжні документи, до якого додано акти звіряння розрахунків, коригуючі акти прийняття - передавання товарної продукції за січень - квітень 2019 р., коригуючі рахунки за період січень - квітень 2019 р., акти прийняття - передавання товарної продукції за травень 2019 р. Вказаний лист був отриманий уповноваженою особою Відповідача 03.06.2019 року, що підтверджується відповідним штампом на листі. (а.с.19, 64)
Суд зазначає, що Відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання обґрунтованої відмови від підписання скорегованих Актів прийняття - передавання товарної продукції №31768015/5/1 за травень 2019 р. та за червень 2019 р. на загальну суму в розмірі 365 417 грн. 24 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що Постачальник при формуванні актів прийняття - передавання товарної продукції в односторонньому порядку змінив вартість одиниці продукції, чим порушим п.4.2 Договору, оскільки не було укладено відповідних додаткових угод до договору.
Згідно з п.1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - червень 2019 р. становить 182,9 тис. кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі електричної енергії у оператора системи.
У п.4.1 Договору зазначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 194,2104 коп/кВт год. з ПДВ.
Відповідно до п.4.2 Договору ціна за одиницю товару за цим Договором може змінюватись з дотриманням Сторонами норм, передбачених ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Механізм такої зміни може бути частиною комерційної (тендерної) пропозиції Постачальника, і відповідні умови оформлюються сторонами двосторонньою угодою. У разі, якщо Споживач не приймає нові умови, він зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення про зміну ціни повідомити про свою незгоду Постачальнику та ініціювати дострокове розірвання договору шляхом підписання та направлення Постачальнику відповідної додаткової угоди.
Згідно з ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин сторін) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття - передавання товарної продукції) за цим Договором. (п.4.3 Договору)
Згідно з п.4.4 Договору вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п.1.3 цього Договору та становить 296009,02 грн., крім того ПДВ 59201, 80 грн., всього з ПДВ 355 210, 82 грн.
В той же час, умовами Додатку до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Сторони передбачили, що Ц.1.1. - ціна закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку Постачальником:
- для споживачів, прилади комерційного обліку електричної енергії на об'єкті яких є інтервальними (погодинними) та які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії в частині забезпечення дистанційного зчитування, обробки, зберігання та передачі Оператору системи погодинних даних приладів комерційного обліку, ціна закупівлі електричної енергії розраховується з урахуванням фактичного графіку споживання електричної енергії по об'єкту Споживача та погодинних цін закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку;
- для інших споживачів ціна закупівлі електричної енергії розраховується з урахуванням ціни закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку для забезпечення графіку загального споживання електричної енергії споживачами, що приєднані до мереж Оператора системи розподілу та не мають погодинних приладів комерційного обліку електричної енергії. Така ціна щомісяця оприлюднюється шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Постачальника.
Ціна закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку Постачальником також включає всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством, правилами Оптового ринку електричної енергії та іншими нормативними документами.
Ц.1.2. - ціна послуг Постачальника - 0,065 грн/кВт*год.
Компоненти ціни Ц.1.1 є такими, що не залежать від Постачальника та можуть бути змінені без додаткового повідомлення споживача.
Компонент ціни Ц.1.2. є таким, що встановлюється Постачальником. Про її зміну споживач повідомляється у спосіб, передбачений договором про постачання електричної енергії споживачу.
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що умовами Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року Сторони узгодили можливість зміни ціни закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку, яка не залежить від Постачальника та може бути змінена без додаткового повідомлення споживача, а тому доводи Відповідача щодо необхідності укладення в даному випадку додаткової угоди до договору Суд не приймає до уваги.
Що стосується посилання Відповідача на лист №109/05/13-5183 від 06.06.2019 р. (а.с.65), Суд не приймає його до уваги, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження його відправлення на адресу Позивача й отримання останнім.
У п.4.7 Договору визначено, що оплата рахунка (акту прийняття-передавання товарної продукції) Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку (акті прийняття - передавання товарної продукції), який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, якщо інше, за згодою Сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього Договору.
Згідно з п.4.1 Додатку 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним перерахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
У п.5.2 Додатку визначено, що рахунок за фактично відпущену електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції), надається Постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію (акти прийняття-передавання товарної продукції) підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. (п.5.3 Додатку)
08.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надіслало на адресу Споживача вимогу №25/417/20/22285 від 04.09.2020 р. про сплату заборгованості у розмірі 27 308 грн. 59 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 08.09.2020 р., фіскального чеку, списку згрупованих поштових відправлень) (а.с.30-33)
Таким чином, заборгованість Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №31768015П-Т119-9/13 від 11.01.2019 року становить 27 308 грн. 59 коп., що також підтверджується детальним розрахунком заборгованості Відповідача. (а.с.10)
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» заборгованості за отриману електричну енергію за період квітень 2019 р. - червень 2019 р. у розмірі 27 308 грн. 59 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості за отриману електричну енергію в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 27 308 грн. 59 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочення з 21.07.2019 року по 14.04.2021 року у розмірі 1 713 грн. 62 коп. та інфляційні у розмірі 3 097 грн. 41 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за отриману електричну енергію за загальний період прострочки з 21.07.2019 року по 14.04.2021 року у розмірі 1 713 грн. 62 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 21.07.2019 року по 14.04.2021 року у розмірі 3 097 грн. 41 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому повному обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 32 119 грн. 62 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 24, Ідентифікаційний код юридичної особи 37405111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 31, Ідентифікаційний код юридичної особи 41916045) заборгованість у розмірі 27 308 (двадцять сім тисяч триста вісім) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп., 3% річних у розмірі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 62 (шістдесят дві) коп., інфляційні у розмірі 3 097 (три тисячі дев'яносто сім) грн. 41 (сорок одна) коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 червня 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин