ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.06.2021Справа № 910/3112/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу №910/3112/21
за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код 21616582; 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення,3)
до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код 35021710; 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 45)
та Державної казначейської служби України (код 37567646; 01601, м. Київ, вул. Бастіонна,6)
про стягнення шкоди
за участю представників:
позивача: Гойко О.Я., довіреність, самопредставництво
відповідачі: не з'явились
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - позивач) до Івано - Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач -1) та Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2) про відшкодування шкоди, завданої діями та бездіяльністю органів державної влади, у якому просить стягнути 270 500 грн. шкоди та 2 500 грн. судових витрат по оплаті незалежної оцінки транспортних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3112/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні, що призначене на 06.04.2021.
Від Відповідача 2, Державної казначейської служби України, 26.03.2021 одержано відзив на позовну заяву, в якому наведені заперечення проти задоволення позовних вимог. Зокрема, Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавало, то відповідно доКонституції України, ЦК України та інших актів законодавства Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб'єктів.
02.04.2021 судом від Відповідача 1 одержано Відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву Відповідач 1 в повному обсязі заперечує проти задоволення позову з таких підстав:
- немає жодного причинного зв'язку між неправомірними діями Івано - Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано - Франківській області та заподіяною шкодою Позивачу;
- станом на даний час виконавчий документ перебуває в процесі виконання, тому позов про стягнення шкоди є передчасним.
02.04.2021 Позивачем до суду подано відповідь на відзив Відповідача 1 та Відповідача 2, згідно якого, наводить свої заперечення на викладені у відзивах доводи Відповідачів.
Підготовче засідання з 06.04.2021 відкладено до 27.04.2021.
За наслідками підготовчого засідання 27.04.2021 суд, протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого засідання та за клопотанням позивача оголосив перерву в підготовчому засіданні до 25.05.2021р.
У підготовчому засіданні 25.05.2021 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.06.2021р.
У судовому засіданні 17.06.2021р. відбувся розгляд справи по суті, представники Відповідачів не з'явились, представник Позивача виступив із вступним словом, при цьому, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з доводів ДП «Центр державного земельного кадастру» (надалі - Позивача), викладених у позовній заяві, на виконанні у Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 47769563 з примусового виконання вимоги ДПІ у м. Івано-Франківську від 08.05.2015 № Ю-12203-25у про стягнення з Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на суму 33 171,09 грн.
Під час виконавчого провадження постановою від 30.10.2015 накладено арешт на кошти боржника у межах суми стягнення в порядку ст. 59, 62 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, під час проведення виконавчих дій державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Саюком Т.В. описано та вилучено належні позивачу автомобілі, що підтверджується актами від 19.02.2016 та від 23.02.2016.
30.06.2016 головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову в межах виконавчого провадження № 47769563 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Після завершення виконавчого провадження № 47769563 позивач неодноразово звертався до Міністерства юстиції України, відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо повернення вилученого майно.
Листом № 04-20/464 від 06.04.2017 управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у відповідь на звернення повідомило, що згідно з матеріалами виконавчого провадження № 47769563 автомобілі ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер НОМЕР_2 ) та Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ), ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) та ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 ) описані державним виконавцем, на торги не передавалися, не вилучалися і не реалізовувалися, автомобіль ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 ) не описувався. Також повідомлено, що описане майно на відповідальне зберігання прийняв Сімкін Ю.М., про що розписався особисто.
Вважаючи, що посадовими особами органів державної виконавчої служби порушується його право на володіння своїм майном, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва суду за захистом порушеного права.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року в справі № 826/15660/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року змінено.
Зокрема, абзаци 1, 2 та 3 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції:
«Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Івано- Франківського міського управління юстиції щодо вилучення транспортних засобів Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», а саме ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер НОМЕР_2 ) та Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ), ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) та ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 ) в межах виконавчого провадження № 47769563.
Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо неповернення Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру» транспортних засобів, а саме ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер НОМЕР_2 ) та Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ), ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) та ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 ).
Зобов'язати Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 45, код 35021710) повернути Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код 21616582) транспортні засоби, а саме: ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер НОМЕР_2 ) та Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ), ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) та ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 )».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року в справі № 826/15660/17 касаційні скарги Центру ДЗК та Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року залишено без змін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року в справі № 826/15660/17 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року, де, за твердженням Позивача, встановлено факти неправомірних дій та бездіяльності Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, які завдали шкоди Позивачу.
На підтвердження розміру шкоди, завданої діями та бездіяльністю Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Центр ДЗК надає Довідки з оцінки транспортних засобів від 15.12.2020, згідно з якими середня ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) становить 41 640,00 грн, транспортного засобу ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 ) - 40 220,00 грн, транспортного засобу ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ) - 81 860,00 грн, транспортного засобу Volkswagen; Passat (державний номер НОМЕР_2 ) - 38 800 грн, транспортного засобу Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ) - 67 980, 00 грн, всього разом 270 500,00 грн.
За наведених обставин, посилаючись на статті 22 та 1173, 1174 ЦК України, Позивач просить суд відшкодувати шкоду, завдану діями та бездіяльністю органів державної влади, у розмірі 270 500 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Загальні положення про відшкодування шкоди визначено у главі 82 Цивільного кодексу України.
Слід зазначити, що Цивільним кодексом України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (ст.1166 Цивільного кодексу України). В той же час, ст.1173 Цивільного кодексу України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування. Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено особливості відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
За змістом позовної заяви, предметом позову є стягнення збитків, завданих неправомірними діями та бездіяльністю Відділу державної виконавчої служби Івано- Франківського міського управління юстиції щодо вилучення транспортних засобів Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», а також, щодо неповернення останньому транспортних засобів: ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер НОМЕР_2 ) та Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ), ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) та ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 )
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 6 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом (ст. 7 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Суд зауважує, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Проте, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на правовий статус Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.
Слід зауважити, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Спеціальна норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 по справі №923/574/17, від 18.06.2018 по справі №904/1284/17.
Тобто, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Подібну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи №920/715/17.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, неправомірність дій Івано-Франківського MB ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області визнано у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2019 р. та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2019 р. в справі № 826/15660/17, вказані судові рішення постановою Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 р. залишені без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З приводу розміру збитків, як обов'язкової складаної відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.
Судом вказувалось, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.
Як вбачається з матеріалів справи, та заперечень Відповідача 1, 24.03.2021 року до Івано-Франківського MB ДВС, надійшла для виконання постанова про відкриття виконавчого провадження №64875037 щодо виконання виконавчого листа №826/15660/17 виданого 13.04.2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва про «Зобов'язати Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 45, код 35021710) повернути Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код 21616582) транспортні засоби, а саме: ГАЗ 31105-101 (державний номер НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер НОМЕР_2 ), Opel Vectra (державний номер НОМЕР_3 ), ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_4 ) та ВАЗ 21043 (державний номер НОМЕР_5 )».
Станом на даний час, виконавчий документ і зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження перебувають в процесі виконання, тому стягнення матеріальної шкоди є передчасним.
Водночас, у своїй позовній заяві ДП «Центр державного земельного кадастру» на підтвердження розміру шкоди, завданої діями та бездіяльністю Івано-Франківського MB ДВС, надає Довідки з оцінки транспортних засобів (Далі - довідки) від 15.12.2020р., згідно з якими орієнтовна середня ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21043 (днз. НОМЕР_6 ) становить 41640 грн, транспортного засобу ВАЗ 21043 (днз. НОМЕР_7 ) - 40220 грн., транспортного засобу ГА331105-101 (днз. НОМЕР_8 ) - 81860 грн., транспортного засобу Volkswagen Passat (днз. НОМЕР_2 ) - 38800 грн., транспортного засобу Opel Vectra (днз. НОМЕР_9 ) - 67980 грн., всього разом 270500 грн.
Довідки підписані оцінювачем О.В. Колбасинською 15.12.2020 року.
Суд відхиляє висновки (довідки) суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Консалт-С»», на які посилається Позивач, з огляду на наступне.
Статтею 98 ГПК України (Вимоги до висновку експерта) визначено наступне.
1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
3. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Згідно частини 5 вказаної статті, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Як вбачається з поданих суду Довідок, останні не відповідають критеріям: висновок експерта або висновок експертного автотоварознавчого дослідження, - а є лише виготовлені в довільній формі інформаційні довідки про середню ринкову вартість продажу схожих автомобілів. При цьому, у Довідках, крім усього іншого, не зазначено, що оцінювач попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Зазначені довідки не можуть підтверджувати дійсну вартість транспортних засобів, а отже, й розмір завданої шкоди.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, у зв'язку з необґрунтованістю позивачем розміру понесених збитків, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача 1 збитків у розмірі 270500 грн. на користь Позивача.
Щодо заперечень відповідача 2 відносно відсутності підстав покладення відповідальності на Державну казначейську службу України за шкоду, завдану позивачу діями інших суб'єктів, оскільки відповідач 2 не вступав в жодні правовідносини з позивачем та відповідно не може нести відповідальність за шкоду, яка завдана позивачу діями інших суб'єктів.
Суд вказує, що управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державної казначейської служби України.
Таким чином, в справах за позовами фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної, рішеннями, діями (бездіяльністю) виконавчої служби, відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.11.2017 у справі № 6-99цс17.
Поряд з тим, вимога про відшкодування шкоди має заявлятися також до органів, які виконують функції з управління коштами Державного бюджету України, а саме до органу казначейства, а тому в цій частині заперечення відповідача 2 судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вище викладеними висновками суду.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню, а тому враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, заявлені до стягнення Позивачем витрати по оплаті незалежної оцінки транспортних засобів в розмірі 2500 грн. задоволенню не підлягають.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги.
Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державної казначейської служби України про стягнення шкоди відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.06.2021.
Суддя І.Д. Курдельчук