ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.05.2021Справа № 910/10252/20(910/24323/16)
За позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 69 395,56 грн.
В межах справи № 910/24323/16
За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про банкрутство
Суддя П.П. Чеберяк
Представники сторін :
Від позивача не з'явились
Від відповідача не з'явились
Розпорядник майна не з'явився
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
15.07.2020 до Господарського суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом зазначення ціни позову, а також здійснення розрахунку суми, що стягується.
25.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 910/24323/16 .
13.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.
04.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020 суд з спрощеного провадження перейшов на розгляд справи за правилами загального порядку, також задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, підготовче засідання призначено на 27.01.2021.
31.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив від відповідача.
12.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення на відзив від позивача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 69 395,56 грн. в межах справи № 910/24323/16 до судового розгляду по суті на 15.03.21.
19.02.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, а також письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2021 розгляд справи призначено на 17.05.2021.
У судове засідання 17.05.2021 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Розпорядник майна у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 69 395, 56 грн. Господарський суд міста Києва
ОСОБА_1 працювала до 06.05.2019 у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді диспетчера, що підтверджується записом в трудовій книжці.
Заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати за період з жовтня 2012 по лютий 2017 року становить 13 243 грн. 45 коп., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі відокремленого підрозділу Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" від 23.10.2017 за вих. № 51.
Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.05.2019 по день ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 зазначеного кодексу).
Тобто, за вказаними приписами закону визначений певний порядок остаточних розрахунків роботодавця з працівником при його звільненні, зокрема, або в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиконання роботодавцем вказаних вимог законодавцем передбачений певний вид відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідач у відзиві акцентує увагу на тому, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 запроваджено новий порядок розрахунку сум середнього заробітку, зокрема про те, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Так Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.
Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника , пов'язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.
Отже, як вбачається з відзиву відповідача якщо позивач, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, взяв кредит з метою збереження рівня свого життя, то виходячи із середьнозваженої ставки за кредитами в річному обчисленні він повинен був сплатити 2 272, 88 грн. В такому випадку, суд погоджується з доводами відповідача, зокрема, що оцінка майнових втрат позивача, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні становить 2 272, 88 грн.
Таким чином, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15-ц, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із розміром заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 2 272, 88 грн.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з позивача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 2 033, 05 грн. судового збору, а з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 68, 95 грн. судового збору.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку розрахунків при звільненні в розмірі 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн 88 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 2 033 (дві тисячі тридцять три) грн. 05 коп. судового збору.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 68 (шістдесят вісім) грн. 95 коп. судового збору.
5. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
7. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П. Чеберяк