номер провадження справи 20/15/15
17.06.2021 Справа № 908/348/15-г
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь про заміну боржника у виконавчому документі у справі № 908/348/15-г
за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1)
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю: “Метінвест Холдінг” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 117)
про стягнення коштів
за участю заінтересованої особи:
Акціонерне товариство “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5)
за участю секретаря судового засідання Крохмаль А.С.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача (заявник) - не з'явився;
до відповідача - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився;
від заінтересованої особи - не з'явився;
установив
03.06.2021 до Господарського суду Запорізької області від Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” надійшла заява про зміну боржника Державного підприємства “Донецька залізниця” його правонаступником Акціонерним товариством “Українська залізниця” у виконавчому провадженні № 5174880.
Заяву обґрунтовано тим, що Акціонерне товариство “Українська залізниця” є правонаступником усіх прав та обов'язків регіональної філії “Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2021 справу № 908/348/15-г для розгляду заяви передано судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 08.06.2021 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про зміну боржника Державного підприємства “Донецька залізниця” його правонаступником Акціонерним товариством “Українська залізниця” у виконавчому провадженні № 5174880. Судове засідання призначено на 17.06.2021 о/об 10 год. 00 хв.
03.06.2021 на адресу суд надійшов відзив Акціонерного товариства “Українська залізниця” на заяву про зміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В судове засідання 15.04.2021 представники сторін не з'явились. Про час та місце слухання справи сторін повідомлено у встановленому порядку.
Враховуючи ч. 3 ст. 334 Господарського кодексу України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце слухання цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи обмеженість розгляду заяви визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду заяви, суд дійшов висновку про розгляд заяви за відсутності представників відповідача та заінтересованої особи.
Суд установив наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 позов Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до відповідачів Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення суми 15038,95 грн. збитків, позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Державного підприємства “Донецька залізниця” на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” суму 150 38,95 грн збитків, суму 1827,00 грн судового збору.
03.05.2015 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області 17.03.2015 видані відповідні накази.
02.12.2020 до Господарського суду Запорізької області від Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло подання про видачу дублікату наказу у справі №908/348/15-г.
Ухвалою суду від 04.12.2020 подання вих. № 17.19-13/89977 від 04.11.2020 Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про видачу дублікату наказу у справі № 908/348/15-г, повернуто заявникові без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
В обґрунтування поданої заяви про заміну боржника у виконавчому документі його правонаступником, позивач (заявник) зазначає, що наказ від 03.05.2021 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області було пред'явлено до виконання у травні 2016 року до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецьку.
Відповідно до інформації, яка міститься у листі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.06.2016 32-16-557, вбачається, що з 2016 функції Ворощиловського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області покладено на Слов'янський міський відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Державне підприємство «Донецька залізниця» відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває в стані припинення з 25.11.2014.
Згідно з положеннями Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови № 200 від 25.06.2014 Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця».
Акціонерне товариство «Українська залізниця» свою господарську діяльність розпочала з 21.10.2015. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підвідомчих підприємств, закладів, що мали статус окремих юридичних осіб.
Кабінетом Міністрів України 25.11.2015 погоджена пропозиція Міністерства інфраструктури щодо утворення Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця».
Згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету міністрів України № 20, з 21.10.2015 Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізована у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Також заявник зазначає, що державною реєстрацією Акціонерного товариства «Українська» залізниця» здійснено 21.10.20015, відповідно до п.2 статуту Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 735 від 02.09.2015, з якого вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Українська залізниця» утворено як публічне акціонерне товариство яке є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких є Державне підприємство «Донецька залізниця».
Дослідивши матеріали справи, подану заявником заяву про заміну сторони виконавчого провадження, та докази, подані на її обґрунтування, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст. 129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
За приписом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване ст. 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).
У рішеннях Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти Україні", "ПМП "Фея" та інші проти України" зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Зазначена норма права кореспондується з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України від 17 вересня 2008 року №514-VI "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ "Укрзалізниця") злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Законом про особливості утворення Укрзалізниці визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном та цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Відповідно до частин третьої, шостої, сьомої та дев'ятої статті 2 цього Закону:
- товариство утворюється, як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття;
- товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту;
- оприлюднення затвердженого КМУ переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання;
- одночасно з прийняттям рішення про утворення товариства КМУ формує комісію з утворення товариства, до складу якої входять представники КМУ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі;
- комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту товариства для подання КМУ;
- зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту;
- розмір статутного капіталу товариства визначається під час його утворення згідно зі зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.
Пунктом 2 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Державну реєстрацію АТ "Укрзалізниця" здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно з абз. 2 п. 2 Статуту, затвердженим постановою КМУ № 735, АТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП "Донецька залізниця". Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку (п. 13 Статуту).
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.
У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов'язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ "Укрзалізниця". Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.
При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України до внесення до них змін згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який набрав чинності 13.12.2015, мали таку редакцію: "Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом". Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.
Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
Законом про особливості утворення Укрзалізниці, постановами Кабінету Міністрів України № 200 та № 604, а також статутом передбачено, що товариство володіє майном на двох режимах:
- на праві власності (майно передане до статутного капіталу);
- на праві повного господарського відання (майно, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях та в зоні проведення антитерористичної операції, тобто майно, яке вибуло із фактичного володіння держави; майно, що залишається у державній власності і щодо якого встановлені певні обмеження щодо розпорядження для Акціонерного товариства "Українська залізниця").
Передача майна не у власність Акціонерному товариству "Укрзалізниця", а у повне господарське відання, не означає, що це майно залишилося в повному господарському віданні державних підприємств залізничної галузі, які припиняються, або те, що реорганізація не відбулась чи призупинена.
Так, ст. 10 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має назву "Обмеження щодо розпорядження майном Товариства" і визначає, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб'єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.
За змістом п. п. 4, 5 постанови № 200 від 25.06.2014 Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" комісія з утворення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" мала у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури: зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства; зведені передавальні акти майна, земельних ділянок; проект статуту товариства. Міністерство інфраструктури мало, серед іншого забезпечити проведення інвентаризації, затвердити переліки та зведені акти інвентаризації майна (зокрема Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств, зазначених у додатку 1); затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна; подати в установленому порядку Кабінетом Міністрів України на затвердження проект статуту товариства; вжити до 31.12.2015 заходів для припинення Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств, зазначених у додатку.
Пунктами 1, 2 постанови № 604 від 12.11.2014 Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї постанови. Під час проведення інвентаризації та оцінки майна мають бути сформовані окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформовані окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; після завершення тимчасової окупації та завершення проведення антитерористичної операції має бути проведена інвентаризація та оцінка майна і за результатами подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством.
Вказані положення наведених вище постанов Уряду України взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов'язання не переходить до Акціонерного товариства "Українська залізниця"; вони лише описують порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках.
Водночас, відповідно до ч. 15 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 21.10.2015 - дату реєстрації Акціонерного товариства "Укрзалізниця") злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постановою № 200 від 25.06.2014 Кабінету Міністрів України утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (Акціонерного товариства "Укрзалізниця"), 3) державна реєстрація Акціонерного товариства "Укрзалізниця"; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.
Як вказувалось, державну реєстрацію Акціонерного товариства "Укрзалізниця" здійснено 21.10.2015, однак припинення Державного підприємства "Донецька залізниця" не зареєстровано.
Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов'язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому ст. 107 Цивільного кодексу України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва Акціонерного товариства "Укрзалізниця" щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації 21.10.2015, з якої воно є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця".
Такий висновок підтверджується і змістом ст. 3 3акону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", яким установлено обмеження в діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту, що реорганізовуються. Закон передбачає, що з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про утворення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" і до його державної реєстрації Державна адміністрація залізничного транспорту України, підприємства залізничного транспорту, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належать державі та вносяться до статутного капіталу Товариства, не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту: вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту на день затвердження останнього балансового звіту; скорочувати чисельність працівників; здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики; передавати нерухоме майно в оренду; передавати майно в заставу або безоплатне користування; придбавати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств. Ураховуючи, що такі обмеження встановлені саме до дати державної реєстрації Акціонерного товариства "Укрзалізниця", можна дійти висновку, що з дати державної реєстрації саме Акціонерного товариства "Укрзалізниця" має право на здійснення господарської діяльності та укладення відповідних правочинів, а не державні підприємства, які припиняються.
Стаття 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачає, що Акціонерне товариство "Укрзалізниця" провадить діяльність, у тому числі пов'язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії. Отже, з дня державної реєстрації Акціонерне товариство "Укрзалізниця" мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи Державним підприємством "Донецька залізниця".
Пунктами 51, 52 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1787-VIII від 20.12.2016 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" та № 2604-VIII від 18.10.2018 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції", встановлено, що до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов'язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов'язаннями таких підприємств. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Ці норми також свідчать про перехід майна (прав та обов'язків) підприємств залізничного транспорту, розміщених на території проведення антитерористичної операції, до Акціонерного товариства "Укрзалізниця". Якщо вважати, що обов'язки таких підприємств не перейшли до акціонерного товариства, то введення мораторію позбавлене юридичного змісту.
Крім того, суд також приймає до уваги аналогічні правові висновки щодо переходу всіх прав та обов'язків від ДП "Донецька залізниця" до АТ "Українська залізниця", що зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 910/5953/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" з 21.10.2015 - дати державної реєстрації Акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Щодо заперечень АТ «Укрзалізниця» на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає, що введення мораторію на звернення стягнення на активи Товариства за зобов'язаннями підприємств, що розміщені на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження не передбачає заборони для АТ "Українська залізниця" бути боржником у виконавчому провадженні. Зазначені обставини відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" можуть бути підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на час дії такого мораторію.
Аргументи про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, проте відповідний запис про припинення у реєстрі відсутній; складання передавального акту та внесення майна до статутного капіталу правонаступника станом на сьогодні не здійснено; суд також відхиляє. Ці доводи вищезазначених висновків не спростовують та фактично зводяться до заперечення встановлених вище обставин та правових висновків суду, які до того ж неодноразово були предметом дослідження у судах касаційної інстанції та узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Зазначена норма права кореспондується з положеннями частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
За таких обставин, суд вважає, що заява про заміну боржника його правонаступником у виконавчому провадженні є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь про заміну боржника у виконавчому документі у справі № 908/348/15-г, задовольнити.
2. Замінити сторону у виконавчому провадженні № 51374880, відкритому на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 03.05.2015 у справі № 908/348/15-г, а саме: боржника - з Державного підприємства "Донецька залізниця" (вул. Артема 68, м. Донецьк, 83062, ідентифікаційний код юридичної особи 01074957) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815)».
3. Копію ухвали направити учасникам справи та заінтересованій особі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу підписано 22.06.2021.
Суддя І. С. Горохов