номер провадження справи 12/82/21
22.06.2021 Справа № 908/1009/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/1009/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмакова, буд. 35)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51)
про стягнення 633 586,21 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №1 від 07.04.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" про стягнення основної заборгованості в сумі 572046,85 грн., трьох процентів річних в сумі 20315,44 грн., інфляційних витрат в сумі 41223,92 грн. за договором субпідряду № 04/09 від 04.09.2019, що разом складає 633586,21 грн.
Разом з тим, в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1009/21, присвоєно справі номер провадження 12/82/21, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).
Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua/ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвала господарським судом у даній справі, а саме: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1. ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/1009/21, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.06.2021 (з врахуванням, що 19.06.2021, 20.06.2021 та 21.06.2021 є вихідними днями).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 04.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс", далі Підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук", далі Субпідрядник, був укладений договір субпідряду № 04/09, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт, а саме: "Будівництво нового корпусу дистанційної променевої терапії комунальної установи "Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Культурна, 177-А" (далі - Роботи), у відповідності з кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із п. 1.2. Договору обсяг та конкретні види Робіт по об'єкту визначаються в додатку № 1, що затверджується Підрядником.
Умовами п. 2.1., 2.2. Договору сторони визначили, що строк виконання робіт визначений цим Договором наступний: початок робіт - здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту передачі геодезичної основи, акту передачі котловану та попередньої авансової оплати на поточний рахунок Постачальника. Закінчення робіт - ________ 2019 року. Дата закінчення робіт вважається дата їх прийняття Підрядником.
Відповідно до п. 3.1. - 3.6. Договору ціни на виконання Робіт встановлюються в національній валюті України - гривні. Договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм ДСТУ та є невід'ємною частиною Договору. Підрядник може передбачити попередню оплату Робіт Субпідрядника в розмірі 30 % від договірної ціни Договору згідно п. 1 пп. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». Строк попередньої оплати - 3 місяці. Сторони наперед домовилися, що у разі, коли фактичні витрати Субпідрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни, Субпідрядник отримує плату за фактично виконані обсяги робіт. Остаточна вартість робіт визначається на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт, але не повинна перевищувати вартість, зазначену у п. 3.2 даного договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника. Датою оплати за Договором вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Умовами п. 4.1. - 4.3., 4.6., 4.7. Договору сторони домовилися, що здача-приймання виконаних Робіт по об'єкту оформляється актом приймання виконаних будівельних робіт згідно Додатка № 1 до Договору. Підрядник при наявності недоліків у виконаних Роботах відмовляє у підписанні акта та протягом 2 робочих днів дає письмову обґрунтовану відповідь про причину відмови Субпідряднику, про що сторонами складається дефектний акт. Субпідрядник зобов'язаний виправити вказані недоліки протягом 10 робочих днів з дня складання дефектного акта та надати Підряднику уточнений акт. У випадку виявлення недоліків під час гарантійного періоду, Підрядник інформує про це Субпідрядника про що сторонами складається дефектний акт. Якщо Субпідрядник відмовився взяти участь у складанні дефектного акта, Підрядник має право в порядку, визначеному Договором, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Субпідряднику. Субпідрядник зобов'язаний ліквідувати такі недоліки за свій рахунок протягом 10 робочих днів з дня складання дефектного акта.
Підпунктами 5.1.1., 5.1.2. п. 5.1. Договору передбачено, що Підрядник має право:
- відмовитися від прийняття виконаних Робіт у разі виявлення недоліків;
- здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність Субпідрядника, технічний нагляд і контроль за проведенням, якістю, вартістю та обсягом виконання Робіт.
Підпунктом 5.2.5. п. 5.2. Договору передбачений обов'язок Підрядника, а саме: забезпечити прийняття в установленому Договором порядку та оплатити виконані роботи.
Умовами п.п. 5.3.1. п. 5.3. Договору передбачено, що Субпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.
Згідно із п. 10.1.,10.2. Договору строком дії Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Матеріали справи свідчать, що сторонами до Договору підписаний Додаток № 1 "Договірна ціна", якою визначено найменування робіт та загальна вартість робіт: 1870075,74 грн. з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного з відповідачем Договору позивач склав та оформив за своїм підписом наступні документи, а саме:
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2020 форми КБ-3, за якою вартість робіт складає 572046,85 грн.;
- акт № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 52645,00 грн.;
- акт № ___ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 519400,85 грн.
Матеріали справи свідчать, що 24.01.2020 позивач направив відповідачу вимогу за вих. № 1 від 21.01.2020, відповідно до якої вимагав: підписати, скріпити своєю печаткою та повернути другий оригінальний примірник: довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за січень 2020 року, акти здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за січень 2020 року, у семиденний строк з дня отримання даної вимоги перерахувати на вказаний рахунок 1643477,23 грн. заборгованості за виконані у жовтні-листопаді 2019, січні 2020 роботи за договором від 04.09.2019 № 04/09. Факт направлення вимоги відповідачу підтверджується описом вкладення від 24.01.2020. Вимога повернута відправнику 12.02.2020 поштовим відділенням зв'язку з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Позивач в позові вказує, що відповідач свої обов'язки з прийняття робіт не виконав, акти здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2020 форми КБ-3 залишив непідписаними без належних пояснень та з невідомих підстав. Вказує, що про виявлені недоліки чи інші порушення договору, які б унеможливили прийняття робіт відповідач досі не заявив (безпідставно ухиляється від прийняття робіт). Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи за січень 2020 року в сумі 572046,85 грн.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних, нараховані за загальний період з 31.01.2020 по 07.04.2021 в загальній сумі 20315,44 грн. та інфляційні витрати за період з лютого 2020 по лютий 2021 в сумі 41223,92 грн.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір будівельного субпідряду. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, строки виконання робіт, порядок здачі та приймання робіт, порядок проведення розрахунків за виконані роботи, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 875 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 318 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно із ч. 1 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Частиною 2 ст. 319 ГК України передбачено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 838 ЦК України.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України встановлено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав зобов'язання за Договором, а саме виконав роботи, передбачені умовами Договору, склав та підписав зі свого боку довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2020 форми КБ-3, за якою вартість робіт складає 572046,85 грн., акт № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 52645,00 грн., акт № ___ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 519400,85 грн.
Втім, вищевказані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2020 форми КБ-3 та акти № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 не містять підписів Підрядника (відповідача у справі).
Матеріали справи свідчать, що 24.01.2020 позивач направив відповідачу вимогу за вих. № 1 від 21.01.2020, відповідно до якої вимагав: підписати, скріпити своєю печаткою та повернути другий оригінальний примірник: довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за січень 2020 року, акти здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за січень 2020 року, у семиденний строк з дня отримання даної вимоги перерахувати на вказаний рахунок 1643477,23 грн. заборгованості за виконані у жовтні-листопаді 2019, січні 2020 роботи за договором від 04.09.2019 № 04/09. Факт направлення вимоги відповідачу підтверджується описом вкладення від 24.01.2020. Вимога повернута відправнику 12.02.2020 поштовим відділенням зв'язку з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Як свідчать матеріали справи, відповідач підписані довідку про вартість виконаних робіт та акти здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 року позивачу не повернув, обґрунтованої відмови від прийняття виконаних робіт та підписання вказаних документів не надав, оплату виконаних робіт не здійснив. Докази виявлення недоліків у виконаних роботах та складання дефектних актів в матеріалах справи відсутні та суду не надані.
Частиною першою ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З викладеної норми вбачається, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати (п. 6 Листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України).
З врахуванням викладеного, оскільки відповідач протягом передбаченого умовами п. 4.2. Договору строку не надав мотивовану відмову від прийняття робіт за актами за січень 2020 року та від підписання актів, будь-яких письмових зауважень щодо недоліків виконаних робіт не заявив, отже визнав факт виконання позивачем робіт за вказаним Договором, а відтак не звільняється від обов'язку щодо їх оплати.
В пункті 6 Листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Частина 1 ст. 854 ЦК України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, а саме: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Позивач в позові зазначає, що строк оплати конкретизовано не було, оскільки фінансування об'єкту будівництва бюджетне.
Порядок розрахунків сторони визначили в розділі 3 Договору. Так відповідно до п. 3.5., 3.6. Договору остаточна вартість робіт визначається на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт, але не повинна перевищувати вартість, зазначену у п. 3.2 даного договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника. Датою оплати за Договором вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
З аналізу змісту розділу 3 Договору вбачається, що його умовами не визначений конкретний строк оплати виконаних робіт.
Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.
Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Як вказано вище, 24.01.2020 позивач направив відповідачу вимогу за вих. № 1 від 21.01.2020, відповідно до якої вимагав: підписати, скріпити своєю печаткою та повернути другий оригінальний примірник: довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за січень 2020 року, акти здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за січень 2020 року, у семиденний строк з дня отримання даної вимоги перерахувати на вказаний рахунок 1643477,23 грн. заборгованості за виконані у жовтні-листопаді 2019, січні 2020 роботи за договором від 04.09.2019 № 04/09. Факт направлення вимоги відповідачу підтверджується описом вкладення від 24.01.2020. Вимога повернута відправнику 12.02.2020 поштовим відділенням зв'язку з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Таким чином, днем пред'явлення вимоги відповідачу є дата оформлення підприємством зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення - 12.02.2020.
Отже, семиденний строк від дня пред'явлення вимоги для відповідача настав 19.02.2020 року.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач виконав роботи про що оформив акти № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в, відповідно до яких загальна вартість виконаних робіт складає 572045,85 грн., а саме:
- акт № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 52645,00 грн.;
- акт № ___ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 519400,85 грн.
Втім, відповідач обов'язок зі сплати вартості виконаних будівельних робіт у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги не виконав, заборгованість не сплатив.
Позивач в позові вказує, що позивачем було виконано роботи на суму 572046,85 грн., а саме: за актом здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 52646,00 грн. та за актом здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в на суму 519400,85 грн.
Втім, при визначенні загальної вартості виконаних робіт суд виходить саме із сум, які зазначені в актах здачі-приймання виконаних робіт.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором, а саме не здійснення останнім оплати вартості виконаних будівельних робіт, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вказаних робіт настав, а наявність заборгованості в сумі 572045,85 грн. підтверджується оформленими позивачем актами здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню частково в сумі 572045,85 грн.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати вартості виконаних будівельних робіт з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що за порушення строків оплати виконаних робіт позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 31.01.2020 по 07.04.2021 в сумі 20315,44 грн. та інфляційні витрати за період з лютого 2020 по лютий 2021 в сумі 41223,92 грн.
Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку з допущенням позивачем помилок, а саме невірним визначенням початку періоду прострочення.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних.
Три проценти річних розраховані наступним чином:
1) на загальну суму заборгованості за актами № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в, строк оплати якої настав 19.02.2020, прострочка виникла з 20.02.2020
- за період з 20.02.2020 по 07.04.2021 (413 днів прострочення) від суми боргу 572045,85 грн. три проценти річних складають 19377,62 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 19377,62 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат слід зазначити наступне.
Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно із п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат вбачається, що інфляційні витрати нараховані останнім за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року в сумі 41223,92 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку з допущенням позивачем помилок, а саме невірним визначенням початку періоду прострочення. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок суми інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство", зокрема:
1) на загальну суму заборгованості за актами № __ПСБ здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020 форми КБ-2в, строк оплати якої настав 19.02.2020, прострочка виникла з 20.02.2020
- за період з березня 2020 по лютий 2021 від суми боргу 572045,85 грн. інфляційні витрати складають 43069,20 грн.
За розрахунком позивача інфляційні витрати складають 41223,92 грн.
Приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Оскільки за приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог, суд вважає правильним розрахунок інфляційних витрат, виконаний позивачем.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" про стягнення інфляційних витрат в сумі 41223,92 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, ідентифікаційний код 38520829) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмакова, буд. 35, ідентифікаційний код 39264510) заборгованість в сумі 572045 (п'ятсот сімдесят дві тисячі сорок п'ять) грн. 85 коп., три проценти річних в сумі 19377 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 62 коп., інфляційні витрати в сумі 41223 (сорок одна тисяча двісті двадцять три) грн. 92 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 9489 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс" відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 22.06.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.