17.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3051/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від Дніпропетровської обласної прокуратури: Масенко А.О., посвідчення №058505 від 17.12.2020, прокурор;
інші представники учасників процесу в судове засідання не з"явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021, постановлену суддею Красота О.І (м. Дніпро), повний текст якої складений 29.04.2021, у справі №904/3051/21
за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради, с. Богданівка Дніпропетровської області
до відповідача-1: Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Дніпропетровської області
відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛВІНГ СІСТЕМС", м. Київ
про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товарів та стягнення коштів в сумі 102 952 грн.
У березні 2021 року Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради звернулася до Господарського суду з позовом до відповідача -1 Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс" і просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22.04.2020 до Договору про закупівлю товарів №45/03 від 10.03.2020, укладену між відповідачем-1 та відповідачем-2, стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошові кошти в сумі 102 952,21 грн. у вигляді застосування наслідків недійсності додаткової угоди №1 від 22.04.2020 до договору про закупівлю товарів №45/03 від 10.03.2020 та стягнути з ТОВ "Солвінг Сістемс" судові витрати у розмірі 4540,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю укладеної між відповідачами додаткової угоди №1 від 22.04.2020 до договору №45/03 від 10.03.2020 вимогам ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", наслідком чого є застосування наслідків недійсності додаткової угоди у вигляді стягнення грошових коштів в сумі 102 952,21 грн. Підставою звернення прокурора з позовом останнім зазначено неналежне здійснення органом, що виконує функції держави у спірних відносинах - Богданівською сільською радою, своїх повноважень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/3051/21 позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 120, 183, 202, 226, 236 ГПК України, незаконність ухвали, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що фактично господарський суд уникнув обов'язку ефективного захисту порушених прав і законних інтересів держави, безпідставно ототожнивши прокурора з позивачем у справі, за відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача та виконавчого комітету Богданівської сільської ради Дніпропетровської області про дату, час і місце судового засідання, чим позбавив прокурора, позивача та інших учасників справи доступу до суду.
Апелянт вказує, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, матеріали справи №904/3051/21 не містять як доказів належного та завчасного повідомлення позивача у справі - Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, так і відповідача - виконавчого комітету Богданівської сільської ради Дніпропетровської області про дату, час і місце проведення господарським судом Дніпропетровської області підготовчого засідання, а саме: повідомлення про доставлення копії судового рішення (ухвали про відкриття провадження у справі) на офіційну електронну адресу сторони, а також поштового повідомлення з відміткою про вручення судового рішення.
Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі лише на наявність повідомлень про вручення поштових відправлень, які адресовані Павлоградській окружній прокуратурі Дніпропетровської області (№4930015026660) та ТОВ «Солвінг Сістемс» (№4930015030781) додатково підтверджує факт відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання інших учасників справи.
Вказує, що посилаючись в обґрунтування оскаржуваного судового рішення на п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд помилково не врахував, що прокурор не є стороною (позивачем) у справі та не взяв до уваги, що прокурор виступає стороною у справі виключно у випадку звернення з позовом до суду не в інтересах держави, а у власних інтересах, як сторона цивільного процесу. В даному ж випадку прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, яка і набула статусу позивача у справі, проте не повідомлена судом належним чином про дату, час і місце підготовчого засідання у справі.
Слід зазначити, що судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №598/2250/19).
Отже, залишення господарським судом Дніпропетровської області позову без розгляду на стадії підготовчого провадження вважає незаконним.
Крім того, апелянт наголошує, що у призначений судом день проведення підготовчого засідання прокурор прибув до будівлі господарського суду Дніпропетровської області о 13:50 год., що підтверджується відміткою y журналі відвідувачів суду та о 14:00 год. прибув до зали судових засідань №3-402. Разом з тим, о 14:00 год. секретар не запросила-прокурора до зали судового засідання, а лише о 14:03 год. повідомила прокурору про залишення позову без розгляду у зв'язку з його неявкою.
Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, вважає таку скаргу незаконною і необґрунтованою, а постановлену ухвалу такою, що відповідає нормам процесуального права. Зазначає, що доводи скаржника про те, що у призначений судом день проведення підготовчого засідання прокурор прибув до будівлі господарського суду Дніпропетровської області о 13: 50 год., що підтверджується відміткою у журналі відвідувачів суду та о 14:00 год. прибув до зали судових засідань №3-402 - є підтвердженням, належного повідомлення прокурора про дату, час та місце судового засідання. Тому, посилання Прокурора, про те, що ані Позивач, ані Прокурор не були належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання - є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.
Звертає увагу суду, що наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 4 ст. 202 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням того, що Прокуратура та Позивач участі уповноважених представників в судове засідання 29.04.2021 не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності від Прокуратури та Позивача не надходило, вважає, що судом правильно застосовано п.4 ч.1 ст.226 ГПК України та залишено позов без розгляду.
Зауважує, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин неявки Позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності господарського судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо Позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №310/112817/13).
Інші учасники процесу (позивач та відповідач-1) відзив на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористались.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 (колегія суддів: головуючий-доповідач - Іванов О.Г., судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі № 904/3051/21; розгляд справи призначено у судове засідання на 17.06.2021; сторонам наданий час для подання відзиву, заяв, клопотань.
Позивач та відповідачі в судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали про відкриття провадження на електронні скриньки, яку доставлено 28.05.2021 адресатам.
Зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, відсутністю підстав, передбачених ч.11 ст.270 ГПК України для відкладення розгляду справи, колегія суддів визначилась про можливість розглянути справу відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 17.06.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У березні 2021 року Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради звернулася до Господарського суду з позовом до відповідача -1 Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс" і просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22.04.2020 до Договору про закупівлю товарів №45/03 від 10.03.2020, укладену між відповідачем-1 та відповідачем-2, стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошові кошти в сумі 102 952,21 грн. у вигляді застосування наслідків недійсності додаткової угоди №1 від 22.04.2020 до договору про закупівлю товарів №45/03 від 10.03.2020 та стягнути з ТОВ "Солвінг Сістемс" судові витрати у розмірі 4540,00 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав порушення приписів п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, зокрема щодо не обґрунтування заявником стягнення з відповідача-2 судових витрат у розмірі 4540,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.04.2021 о 14:00 год. Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.
Вказану ухвалу направлено сторонам засобами поштового зв"язку та отримано Павлоградською окружною прокуратурою 09.04.2021 (а.с.131), відповідачем-2 - 14.04.2021 (а.с.132).
З урахуванням того, що до підготовчого судового засідання 29.04.2021 представник Прокуратури не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (4930015026660), як і не з"явився представник Позивача, який також клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, судом першої інстнації постановлено ухвалу від 29.04.2021, якою позов Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради залишено без розгляду.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 і є предметом апеляційного оскарження.
Залишаючи без розгляду позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради, господарський суд виходив з того, що саме Прокурор, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання, призначене на 29.04.2021, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі не подав, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі ст.ст.202, 226 ГПК України.
Як приклад застосування такої правової позиції суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду у справі №910/16978/19 від 05.06.2020.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частин першої, третьої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з п. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача, як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
За приписами п.1 ч.1 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Таким чином, обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19; у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 904/4890/19, від 19.08.2020 у справі № 910/14715/17, від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19.
За приписами статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 5 ст.53 ГПК України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах,зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Матеріалами справи підтверджено, що Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області подано позов в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради. Відтак, позивачем у цій справі є саме Богданівська сільська рада, а не Павлоградська окружна прокуратура. І саме з неявкою зазначеного учасника справи (Богданівської сільської ради), належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, й за відсутності від нього клопотання про розгляд справи без участі його представника, пов"язане залишення позову без розгляду, унормоване п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.
В той же час, на момент судового засідання - 29.04.2021, за результатами якого постановлено оскаржувану ухвалу, матеріали цієї справи доказів вручення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 29.04.2021 саме позивачу - Богданівській сільській раді та відповідачу-1 Виконавчому комітету Богданівської сільської ради, не містили (станом на 29.04.2021 у справі відсутні поштові повідомлення про вручення ухвал суду позивачу та відповідачу-1 та засвідчені належним чином реєстри поштових відправлень, витяги з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень цим учасникам процесу). З огляду на що, висновок господарського суду про належне повідомлення позивача та відповідача-1 не ґрунтується на відповідних доказах, а судом безпідставно застосовано п.4 ч.1 ст.226 ГПК України та залишено позов без розгляду, з посиланням на неявку у судове засідання саме прокурора, належним чином повідомленого про таке засідання, за відсутності від нього клопотання про розгляд справи без його участі, а не позивача.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 05.06.2020 по справі №910/16978/19, оскільки в такій постанові мова йде саме про неявку позивача належним чином повідомленого про судове засідання, за відсутності від нього відповідного клопотання, що не відповідає обставинам цієї справи.
Відповідно до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на те, що висновки суду про належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання на момент постановлення оскаржуваної ухвали не відповідають матеріалам справи, відтак, є передчасним залишення позовної заяви без розгляду, а доводи апелянта знайшли своє підтвердження, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду від 29.04.2021 скасувати, направивши справу для подальшого розгляду до місцевого господарського суду.
Суд апеляційної інстанції також вважає необхідним зазначити, що відповідні поштові повідомлення (адресовані позивачу та відповідачу-1) надійшли на адресу господарського суду 12.05.2021, тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали, втім, вказане не впливає на помилковість висновку суду першої інстанції, наведеному в оскаржуваній ухвалі.
Зважаючи на вимоги п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (що є чинною на даний час), в разі скасування ухвали суду першої інстанції із направленням справи на подальший розгляд до місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду відповідної справи згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, за результатами розгляду позовної заяви, має здійснити розподіл суми судового збору, сплаченого Дніпропетровською обласною прокуратурою за подачу даної апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/3051/21 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/3051/21 - скасувати.
Справу №904/3051/21 направити для подальшого розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Розподіл судових витрат, зокрема, сплаченого заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури судового збору за подачу апеляційної скарги, здійснити Господарському суду Дніпропетровської області в порядку ст.129 ГПК України за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.06.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна