проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"15" червня 2021 р. Справа №905/191/21
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,
при секретарі судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Чумаков Д.В., паспорт НОМЕР_1 від 07.07.1995, довіреність №17/01 від 08.01.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» (вх.№1556Д/1 від 20.05.2021) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.04.2021 у справі №905/191/21 (м. Харків, суддя Паляниця Ю.О., повний текст рішення складено 29.04.2021),
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман,
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька обл,
про стягнення 107840,00 грн, -
Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», с.Краматорськ про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 107840 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагонах №61527537, №66763939, №61771945, визначена Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» у накладних №51444982, №51473197, не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки станцією Волноваха Донецької залізниці, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 107840 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.04.2021 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф у розмірі 107840,00 грн, а також судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.04.2021 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; судові витрати покласти на позивача; у разі неприйняття до уваги доводів відповідача щодо безпідставності заявлених позивачем позовних вимог та задоволення у зв'язку з цим позовних вимог щодо стягнення штрафу, зменшити його загальний розмір на 90% до 10784,00 грн.
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач вказує наступне:
- комерційний акт, складений перевізником, є документом, який лише фіксує факт невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; в свою чергу, факт зважування вагону, його фактичний стан, обставини, які призвели до виникнення такої невідповідності та інші обставини, які мають значення для встановлення причин невідповідності та винуватих осіб, встановлюються відповідними актами загальної форми, які були складені позивачем з порушенням п.3 Правил та є юридично неспроможними, як засоби доказування за змістом зафіксованих у них обставин;
- приймаючи до уваги відсутність у актах загальної форми опису стану вагонів, в яких позивачем було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, вказаним у перевізних документах, не складення останнім актів про технічний стан та пошкодження вагонів, можна зробити висновок про те, що зазначені у актах невідповідності мали місце не у зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у перевізних документах, а з причин несправності вагонів або не збереження вантажу перевізником під час його перевезення, що в свою чергу виключає відповідальність вантажовідправника, передбачену ст.ст.118,122 Статуту;
- наявні в матеріалах справи комерційні акти були складені з порушенням п.п.10, 12 Правил, підписані неуповноваженими особами, а тому не можуть прийматися судом як належні та допустимі докази;
- у порушення п.22 Правил видачі вантажів визначення маси вантажу на ст. Волноваха здійснювалося позивачем іншим способом, ніж цю масу було визначено на станції відправлення, а тому зазначена в спірних комерційних актах різниця маси вантажу, виявлена при переважуванні спірного вантажу на 150 тонних тензометричних вагах, свідчить про неправильне зазначення маси вантажу;
- суд безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення штрафу; відповідач наразі знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а стягнення на користь позивача штрафу у заявленому розмірі призведе до погіршення і так важкого фінансового стану підприємства, порушить баланс інтересів сторін, а також принципи справедливості, добросовісності та розумності, передбачені ст.3 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У випадку надіслання відзиву засобами поштового зв'язку, в цей же день направити його на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Призначено справу №905/191/21 до розгляду на 15.06.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено. до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6748 від 10.06.2021), в якому просить у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, рішення Господарського суду Донецької області від 29.04.2021 по справі №905/191/21 залишити без змін.
Обґрунтовуючи свою позицію по справі позивач вказує про наступне:
- особи, які підписали комерційні акти мали відповідне право від імені залізниці, а ОСОБА_1 є також відповідальною особою за складання комерційних актів і їх підписання через відсутність в штаті станції Волноваха посади начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Головний інженер є заступником начальника станції за посадою і має право підписувати комерційні акти;
- аналогічна ситуація відбулася і на станції призначення при видачі вантажоодержувачу та внесення інформації до розділу Є комерційних актів; про що є підписи заступника начальника станції Сартана Шелехова, комерційних агентів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й вантажоотримувача ОСОБА_4 . Через відсутність в штаті станції Волноваха посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) та на підставі розпорядження №153 від 28.12.2018 зазначені вище особи уповноважені на підписання комерційних актів;
- зменшення суми штрафу є правом, а не обов'язком суду; розмір штрафу, встановлений у ст.118 Статуту залізниць України, залежить від розміру провізної плати за всю відстань перевезення, зазначений штраф не є договірним, а встановлений законодавством і підстави для його зменшення відсутні. Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 по справі №917/2339/17.
До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 15.06.2021 з'явився відповідач, який висловив свою позицію по справі, відповідно до якої підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав копію ухвали суду - 01.06.2021 (т.1.,а.с.104-105). Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про виконання обов'язку з належного повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
30.10.2020, 02.11.2020 Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» зі станції Шпичкине Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці було направлено за залізничними накладними №51473197, №51444982 зокрема, у вагонах №61527537, №66763939, №61771945, вантаж - вугілля кам'яне (вантажоодержувач - Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»).
Крім того, накладні №51473197, №51444982 містили наступну інформацію:
- маса вантажу у вагоні №61527537 - 66400 кг, у вагоні №66763939 - 70500 кг, у вагоні №61771945 - 69900 кг (відомість вагонів);
- спосіб визначення маси - на вагонних вагах у русі (Мах 150 т) (п.26);
- ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) - вантажовідправником (п.28).
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відтак, з оформленням та підписанням накладних №51473197, №51444982 Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №61527537 становила 66400 кг, у вагоні №66763939 - 70500 кг, у вагоні №61771945 - 69900 кг.
Як встановлено судом, під час прибуття вагонів №61527537, №66763939, №61771945 на попутну станцію Волноваха Придніпровської залізниці, останньою була проведена перевірка маси вантажу у вказаних вагонах, за результатами якої виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладних №51473197, №51444982, внаслідок чого, 06.11.2020 здійснено переважування вантажу, який слідував, що відображено в комерційних актах №486202/473, №486202/471, №486202/472.
Згідно із цими комерційними актами контрольне переважування вагонів №61527537, №66763939, №61771945 здійснювалось на справних 150 т тензометричних вагах станції Волноваха Донецької залізниці (державна повірка 18.03.2020р., контрольний огляд-перевірка 15.09.2020) з повною зупинкою і розчепленням вагонів; за результатами переважування виявилось наступне:
- вагон №61527537: брутто - 89900 кг, тара - 23000 кг, нетто - 66900 кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 500 кг;
- вагон №66763939: брутто - 89350 кг, тара - 22300 кг, нетто - 67050 кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 3450 кг;
- вагон №61771945: брутто - 90350 кг, тара - 22500 кг, нетто - 67580 кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 2050 кг.
Одночасно, за змістом комерційного акту №486202/473/563 від 06.11.2020 при огляді вагону №61527537 виявлено навантаження нижче рівня бортів на 1.15 - 1.20 м, не марковане; виїмки та поглиблення відсутні, вагон без дверей, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій; вагон технічно справний.
У комерційному акті №486202/471/574 від 06.11.2020 відображено, що при огляді вагону №66763939 виявлено навантаження нижче рівня бортів на 115 - 120 см, не марковане; виїмки та поглиблення відсутні, вагон без дверей, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій; вагон технічно справний.
Зі змісту комерційного акту №486202/472/575 від 06.11.2020 слідує, що при огляді вагону №61771945 виявлено навантаження нижче рівня бортів на 115 - 120 см, не марковане; виїмки та поглиблення відсутні, вагон без дверей, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій; вагон технічно справний.
На станції призначення Сартана Донецької залізниці комерційні акти підписані ДСЗМ ОСОБА_5 , комерційними агентами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також вантажоотримувачем ОСОБА_8 .
На підставі вищевикладених обставин позивачем за неправильно зазначену у накладній масу вантажу нараховано відправнику штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме провізна плата по накладній №51444982 за вагон №61527537 складає 7122,00*5=65610,00 грн; провізна плата по накладній №51473197 за вагони №66763939, №61771945 складає 14446,00*5=72230,00 грн.
Отже звертаючись до суду позивач просить стягнути з відповідача 107840,00 штрафу.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов, зокрема, наступних висновків:
- комерційні акти від 06.11.2020р., в яких встановлено факт невідповідності маси вантажу, складені та підписані як на станції попутній так і на станції призначення трьома уповноваженими особами, із дотриманням вимог Правил складання актів;
- клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає права, обов'язки і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в цьому випадку чітко визначена ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України. Підстав вважати такий штраф надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду немає. Окрім того, відповідний штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спір у справі №905/191/21 виник між ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (позивач) та ПАТ «Енергомашспецсталь» (відповідач) щодо правомірності пред'явлення залізницею до стягнення з відповідача, як відправника вантажу третій особі-одержувачу до станції призначення позивача, штрафу у зв'язку з неправильним зазначенням у накладних маси вантажу на підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць.
За змістом пунктів 6, 105, 118, 122 Статуту залізниць вбачається, що залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Приписами пункту 129 Статуту залізниць визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Отже, колегія суддів досліджує правильність складання саме комерційних актів, а не актів загальної форми.
Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002.
Так, пунктом 10 Правил передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, в пункті 10 Правил складання актів передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Колегія суддів підкреслює імперативність визначеного пунктом 10 цих Правил суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від якої колегія суддів не вважає за необхідне відступати.
Як встановлено судом, комерційні акти на попутній станції підписані наступним особами: ДСГ Бубликовим А.М., інженером з р/в ОСОБА_1 , комерційним агентом ОСОБА_9 . Крім того, у вказаних актах зазначено, що завідувач вантажного двору по штату відсутній.
Дослідивши вказані акти колегія суддів встановила, що комерційні акти №486202/473, №486202/471, №486202/472 складені на станції ОСОБА_10 , не містять підпису начальника станції або його заступника, хоча штатним розписом структурного підрозділу «Станція Волноваха» передбачено посади начальника станції та 2 штатні одиниці заступника начальника станції. З доданих позивачем наказів (т.1, а.с.55, 61) вбачається, що начальником структурного підрозділу «Станція Волноваха» є ОСОБА_11 , його заступниками - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Доказів відсутності вказаних осіб на час складення комерційних актів до матеріалів справи не додано. При цьому, вказаним штатним розписом передбачено окрему посаду - головного інженеру ( ОСОБА_14 ), яка в свою чергу не збігається із посадою заступника начальника станції.
Отже, зважаючи на відсутність в комерційних актах підписів начальника станції або його заступників, відповідне виключає можливість прийняття вказаних актів як належних доказів у справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що п.12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційні акт попутної станції Волноваха Донецької залізниці №486202/473, №486202/471, №486202/472 зареєстровані на станції призначення Сартана Донецької залізниці під №486202/473/563, №486202/471/574, №486202/472/575, відповідно до п.62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом №147-Ц від 04.06.2003р. Укрзалізниці.
Як вбачається зі змісту розділу «Є» комерційних актів наявна відмітка «При видачі вантажу різниці із цим актом не виявлено», оскільки зважування вантажу відбувалось на попутній станції. На станції призначення Сартана Донецької залізниці комерційні акти підписані ДСЗМ ОСОБА_5 , комерційними агентами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також вантаджоотримувачем ОСОБА_8 .
Дослідивши вказані комерційні акти, оформлені на попутній станції колегія суддів встановила, що їх оформлено з порушенням вимог пункту 10 Правил складання актів за відсутності обов'язкового підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), так як підписання комерційного акта іншими працівниками залізниці замість зазначеної посадової особи не допускається.
Колегія суддів зазначає, що за змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
З доданих позивачем у підтвердження права працівників ст. Сартана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підписання комерційних актів документів вбачається, що таке право делеговано ним начальником станції не на підставі наказу чи робочої (посадової) інструкції, а на підставі розпорядження №153 від 28.12.2018. При цьому, зі змісту розпорядження не вбачається, що вказані особи мають право підписувати комерційні акти саме у зв'язку з відсутністю у штатному розписі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). При цьому, матеріали справи не містять доказів відсутності посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) у штатному розписі, оскільки сам штатний розпис станції Сартана до справи не надано, інші накази матеріали справи, також, не містять.
Отже, комерційні акти, що містяться у справі є неналежними доказами в обґрунтування господарського правопорушення згідно статті 118 Статуту залізниць. Відповідне є самодостатньою підставою для відмови в позові про стягнення штрафу за невідповідність даних щодо маси вантажу у накладних, що супроводжували вантаж залізницею.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про невідповідність комерційних актів вимогам чинного законодавства та як наслідок дійшла висновку про відмову в позові, доводи щодо зменшення штрафу розгляду не підлягають.
Рішення Господарського суду Донецької області від 29.04.2021 у справі №905/191/21 слід скасувати через не з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, п.2 ч.1 ст. 275, 276, п.1, 3 ч.1 ст.277, 281-284 ГПК України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» задовольнити.
Рішення Господарського суду Донецької області від 29.04.2021 у справі №905/191/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2021.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.М. Дучал
Суддя О.І. Склярук