Провадження № 1-кс/760/5353/21
Справа № 760/15227/21
10 червня 2021 року слідчий суддя Солом'янський районний суд міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 12021100090001140, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює неофіційно, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із визначенням застави в розмірі не менше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100090001140, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимою, а саме 21.08.2020 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік, а також, будучи повідомленою про підозру 10.03.2020 року слідчим відділом Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, обвинувальний акт відносно якої, в порядку ст. 291 КПК України, направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення, перевиховання не стала та повторно вчинила новий умисний корисливий злочин на території Солом'янського району м. Києва при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ» - ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», що за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, 28, вирішила повторно таємно викрасти чуже майно.
ОСОБА_5 , 01.05.2021 року, приблизно о 17 год. 30 хв., по раптово виниклому злочинному умислу направленому на повторне таємне викрадення чужого майна, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, 28, у торговому залі магазину, переконавшись у тому, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, з полиць взяла наступний товар: набір наліпок великодніх, код 142575 в кількості 1 шт., вартістю 2 гривні 90 копійок (без ПДВ); іграшка з заводним механізмом до великодня, код 150323, в кількості 1 штука, вартістю 15 гривень 90 копійок (без ПДВ); набір декоративних наліпок «Яйце», код 141990, в кількості 1 шт., вартістю 15 гривень 90 копійок (без ПДВ); посипка кондитерська перламутрова «Деко», в кількості 1 шт., код 126877, вартістю 3 гривні 90 копійок (без ПДВ); одну пляшку слабоалкогольного напою сильногазований «Джин Тонік», 0,5 л., загальною вартістю 24 гривні 40 копійок (без ПДВ); консерви «Banga» Лосось Атлантичний у власному соку, в кількості 4 шт., код 144545, загальною вартістю 245 гривні 20 копійок (без ПДВ).
Вищевказані речі поклала до своєї сумки, після чого, утримуючи при собі викрадений товар, який знаходився у сумці, за який ОСОБА_5 не розрахувалася на касі, пройшла межу касової зони з викраденим майном та направилася на вихід з магазину, однак не змогла довести свій злочинний умисел до кінця, з причин які не залежали від її волі, так як була затримана працівниками охорони магазину «АТБ» з викраденим майном. За результатами протиправних дій, ОСОБА_5 вчинила злочинне посягання на майно ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» на загальну суму 308 гривень 20 копійок без урахування ПДВ.
Разом з тим, слідчий у клопотанні вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 08.06.2021 року, перебуваючи в приміщенні магазину «Boх» - ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД», що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 41, вирішила повторно таємно викрасти чуже майно.
Так, вона, 08.06.2021 року, приблизно о 15 год. 40 хв., по раптово виниклому злочинному умислу направленому на повторне таємне викрадення чужого майна, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину «Boх», що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 41, у торговому залі магазину, переконавшись у тому, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, з полиць взяла наступний товар: масло «Яготинське» 73% 200 г., у кількості 4 пачки, вартістю 179 гривень 33 копійок без урахування ПДВ (215 гривень 20 копійок з ПДВ); масло «Селянське» солодковершкове 63% 200 г., у кількості 3 пачки, вартістю 125 гривень 25 копійок без урахування ПДВ (15 гривень 30 копійок з ПДВ); напій слабоалкогольний «Revo» 0,5 л, у кількості 1 шт., вартістю 30 гривень 75 копійок без урахування ПДВ (36 гривень 90 копійок з ПДВ); напій слабоалкогольний «Revo» 0,5 л, вишня у кількості 1 шт., вартістю 32 гривні 58 копійок без урахування ПДВ (39 гривень 10 копійок з ПДВ).
Вищевказані речі поклала до власної сумки. Після чого, утримуючи при собі викрадений товар, який знаходився у сумці, за який ОСОБА_5 не розрахувалася на касі, пройшла межу касової зони з викраденим майном та направилася на вихід з магазину, однак не змогла довести свій злочинний умисел до кінця, з причин які не залежали від її волі, так як була затримана працівниками магазину «Boх» з викраденим майном. За результатами протиправних дій, ОСОБА_5 вчинила злочинне посягання на майно ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД» на загальну суму 367 гривень 91 копійка без урахування ПДВ (441 гривня 50 копійок з ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, а саме виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено з причин, що не залежали від її волі, вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, зокрема, рапортами про виявлення кримінального правопорушення, протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від ОСОБА_7 , протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.05.2021р., протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від ОСОБА_8 ; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 08.06.2021р., протоколами допиту свідків, повідомлення про підозру.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначила, що підозрювана ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана буде: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі не менше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, або відмовити у зв'язку з малозначністю діяння.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Встановлено, що Солом'янським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100090001140 від 01.05.2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.
Також, встановлено, що 09 червня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, а саме у виконанні усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено з причин, що не залежали від її волі.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в протоколі огляду місця події, протоколі допиту свідків, в протоколі допиту підозрюваного, вислухавши пояснення самої підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Тобто у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.
Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідків; протоколом допиту підозрюваної.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до неї запобіжного заходу.
При цьому, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, суд погоджується з прокурором та слідчим щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків та потерпілу сторону, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проте, суд не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним є застосування виняткового виду запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт з покладенням на підозрювану відповідних обов'язків, цілком зможе запобігти встановленим ризикам.
Тому слідчий суддя, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, особу підозрюваної, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, наявності постійного місця проживання, приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а для підозрюваної достатнім буде застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи те, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які в свою чергу підтверджується доданими до клопотання матеріалами, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з Бородянського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 206, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
У застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 08 серпня 2021 року, включно, заборонивши останній цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язати її прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не відлучатися з Бородянського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії даної ухвали визначити до 08 серпня 2021 року включно.
Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити негайно з-під варти в залі суду та зобов'язати її негайно прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1