Справа № 760/14075/21
Провадження № 2-з/760/567/21
31 травня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій вона просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65442929, відкритому на підставі виконавчого напису № 517 від 05 травня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що 05 травня 2021 року березня 2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис № 517, на підставі якого 17 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д. П. було відкрито виконавче провадження № 65442929.
ОСОБА_1 зазначає, що в рамках зазначеного виконавчого провадження, 22 травня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
При цьому, питання щодо законності вчинення вищевказаного виконавчого напису є спірним і буде вирішуватись судом, так як позивач оскаржує виконавчий напис, та проситиме суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, за даних обставин, доки питання чи підлягає виконавчий напис виконанню не вирішене судом, заявник непропорційно зазнаватиме порушення своїх прав та інтересів, адже існують обґрунтовані підстави та висока ймовірність того, що дані виконавчі дії відбуваються незаконно на підставі виконавчого напису, який не підлягає виконання
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, які відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин.
Так, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості в розмірі 73 816,80 грн., заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання зазначеного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
У заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що на підставі вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт коштів боржника, що свідчить про те, що існує ризик проведення примусової реалізації майна або звернення стягнення на заробітну плату, внаслідок чого позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження, а в разі задоволення позову, позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Таким чином, відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви призведе до здійснення стягнення заборгованості на підставі виконавчого документу, законність якого оскаржуватиметься позивачем в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, характер спору, що виник, а також те, що вказані дії можуть привести до утруднення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 05 травня 2021 року № 517, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріально округу Київської області Грисюк Оленою Василівною.
Зазначити дані заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.
Роз'яснити позивачу, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна