Справа № 758/2073/21
Категорія 31
(ЗАОЧНЕ)
26 травня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 31.07.2019 між позивачкою (наймодавець) та громадянином Туреччини ОСОБА_2 (наймач) укладено договір найму житла. Згідно умов зазначеного договору наймодавець передав наймачу в строкове платне користування квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору за згодою сторін орендна плата за орендне користування квартирою, що орендується (плата за користування житлом/орендна плата), за цим Договором становить 7500,00 гри, (сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп) за місяць та перегляду не підлягає протягом року.
У відповідності до пункту 1.6 договору наймач здійснює сплату орендної плати щомісячно до 5 числа попереднього місяця готівковими коштами.
На виконання наймодавцем підпункту 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 договору найму, квартиру передано у строкове платне користування наймачу, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.08.2019.
Наймач до 31.12.2019 вчасно сплачував орендну плату але починаючи з 01.01.2020 повністю перестав сплачувати орендну плату чим порушив підпункт 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 договору найму житла від 31.07.2019, у відповідності до якого Наймач зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату протягом строку дії цього договору.
У зв'язку із несплатою наймачем орендної плати виникла заборгованість у розмірі 60000,00 грн, виходячи з розрахунку: 8 місяців х 7500,00 грн = 60000 грн.
Враховуючи те, що відповідно до Договору найму житла наймач від підписання нового договору відмовився, даний договір припинено з 01.09.2020.
Наймач, станом на момент звернення до суду, ухиляється від повернення об'єкта оренди Наймодавцю та від підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди, відімкнув всі відомі Наймодавцеві засоби зв'язку з ним, що є підставою для застосування до Наймача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що становить 75000,00 грн, з розрахунку: 7500,00 грн х 5 місяців х 2 неустойка =75000,00 грн.
Позивачка просила суд стягнути із громадянина Туреччини ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за Договором найму житла від 31 липня 2019 року у загальному розмірі 60000 грн 00 коп та неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що становить 75000 грн 00 коп (сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), всього на суму 135000 грн 00 коп.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 31.07.2019 між ОСОБА_1 (наймодавець) та ОСОБА_2 (наймач) було укладено договір найму житла, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала наймачеві житло, а саме квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для проживання у ньому на визначений цим договором строк та за встановлену цим договором плату.
Згідно з пунктом 1.4. Договору, за згодою сторін орендна плата за орендне користування квартирою, що орендується становить 7500, 00 грн. за місяць.
Згідно з копії акту приймання-передачі від 01.08.2019 позивачка передала, а відповідач прийняв квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2.2.1.Договору, наймач зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Відповідно до п. 1.6 Договору наймач здійснює сплату орендної плати щомісячно до 5 числа попереднього місяця готівковими коштами.
Судом встановлено, що відповідач з 01.01.2020 перестав сплачувати орендну плату за користування житлом, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачкою у розмірі 60 тисяч гривень.
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України. (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 924/80/19)
Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись нормами діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем ОСОБА_2 умов Договору найму житла б/н від 31.07.2019, в частині своєчасного здійснення орендної плати за користування орендованою річчю. Таким чином, встановивши порушення з боку відповідача зобов'язань за Договором найму житла, у суду наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки, заявленої останньою орендної плати в сумі 60 тисяч гривень, а також підлягає до відшкодування на користь позивачки неустойка, нарахована позивачкою за 5 місяців у розмірі 75 тис гривень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що факти, викладені позивачкою у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за договором найму житла знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором найму житла б/н від 31.07.2019 на загальну суму 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості з орендної плати у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок та неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 , орган що видав 8001, дата видачі 21.12.2018.
Суддя Д. В. Петров