Справа № 755/7461/21
"23" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12021100040000776 від 16.03.2021року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, маючи на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, офіційно працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 «Конституції України», згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживає в одному помешканні, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності потерпілого. А саме, ОСОБА_3 систематично, умисно, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в його адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_5 пригніченийта тривожний стан. Ситуація домашнього насилля, а саме фізичного та психологічного, з боку сина ОСОБА_3 , привела до вразливості та розгубленості, постійно відчуває безпорадність, відчай та образу на сина.
Так, 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_5 під час якої кричав на нього та виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого було викликано працівників поліції. У зв'язку з чим, на ОСОБА_3 складено адміністративний протокол та постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, але провадження у зв'язку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення було закрито.
Так, 18 грудня 2020 року близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , спровокував сімейну сварку зі своїм батьком ОСОБА_5 , в ході якої висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, кричав, погрожував, ображав, тобто вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 16 лютого 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді громадських робіт.
Так, 21 грудня 2020 року близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , спровокував сімейну сварку зі своїм батьком ОСОБА_5 , в ході якої висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, кричав, погрожував, ображав, тобто вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП. 16 лютого 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді громадських робіт.
Так, 18 січня 2021 року близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_3 висловлювався в бік останнього нецензурною лайкою, словесними образами, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 18 лютого 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді
штрафу.
Так, 19 січня 2021 року ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_3 , кричав, провокував бійку, погрожував своєму батьку, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 02 березня 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної
відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді громадських робіт.
Так, 22 січня 2021 року ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_5 під час якої кричав на нього та виражався нецензурною лайкою, погрожував, внаслідок чого було викликано працівників поліції. 02 березня 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді громадських робіт.
У подальшому, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, в період з вересня 2020 року по теперішній час, ОСОБА_3 перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, систематично продовжив вчиняти домашнє насильство щодо батька ОСОБА_5 , яке виразилось у психологічному насильстві та вчиненні наступних дій.
Так, 25 січня 2021 року ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , під час якої кричав на нього, виражався нецензурною лайкою, погрожував, внаслідок чого було викликано працівників поліції. 02 березня 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді громадських робіт.
Вказані дії з боку ОСОБА_3 призвели до психологічних страждань потерпілого ОСОБА_5 та змусило звернутись до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України та звернутись за психологічною допомогою до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Відповідно до Інформаційної довідки вказаного Центру № 42/364 від 19.04.2021 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період співпраці спостерігався знижений емоційний фон. Ситуація домашнього насильства з боку сина - ОСОБА_3 суттєво вплинула на самооцінку ОСОБА_5 , тим самим викликав пригнічений та тривожний стан. Ситуація домашнього насилля, а саме фізичного та психологічного, з боку сина ОСОБА_3 , привела до вразливості та розгубленості, постійно відчуває безпорадність, відчай та образу на сина. З метою подолання проблем, пов'язаних з наслідками насильства та корекції психоемоційного стану, рекомендовано в подальшому консультації психолога.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення. Пояснив, що раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , з яким проживає в одному помешканні, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності потерпілого. А саме, він систематично, умисно, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до свого батька ОСОБА_5 , дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в його адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні. У вчиненому розкаюється та просить суворо не карати.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства відносно потерпілого ОСОБА_3 з яким перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілих осіб.
А саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняє психологічне насильство щодо батька, з яким проживає в одному помешканні (квартирі) зокрема, систематично висловлювався нецензурною лайкою у бік останнього, словесно ображав, заподіявши шкоду психічному здоров'ю потерпілого.
Також, відповідно до п. п. 3, 6, 8, 14, 17 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа), особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, його ставлення до скоєного, дані про його особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, офіційно працює, має на утримані неповнолітню дитину.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Згідно зі ст. 66 КК України суд враховує щире каяття обвинуваченого, як пом'якшуючу покарання обставину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого обвинувальний акт не містить.
В той же час, суд дійшов висновку, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді громадських робіт.
Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим за ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1