Справа №:755/8328/20
Провадження №: 2-др/755/21/21
"16" квітня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., при секретарі Бурячек О. В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацко Максима Анатолійовича про компенсацію здійснених судових витрат на правову допомогу під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перепелиця Надія Дмитрівна про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування спадкоємцями за законом, -
09 квітня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацко Максима Анатолійовича про компенсацію здійснених судових витрат на правову допомогу під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перепелиця Надія Дмитрівна про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування спадкоємцями за законом, у якій просить суд: «Стягнути з позивача гр. ОСОБА_2 понесені судові витрати гр. ОСОБА_1 , на правову допомогу в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За змістом положень ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали цивільної справи №755/393/20, приходить до наступного.
23 березня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перепелиця Надія Дмитрівна про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування спадкоємцями за законом, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Нормою ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України передбачається, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відтак, в порядку визначеному ч. 5 ст. 142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов'язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Слід зазначити, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц.
Крім того, необхідною умовою для застосування частини 5 статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.
Аналіз процесуальної норми вказує на те, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Як вбачається зі змісту заяви представника відповідача, вказана заява подана на підставі ст.ст. 141, 142, 270 ЦПК України, до даної заяви не надано доказів необґрунтованості дій позивача, що надавало би суду можливість, в розумінні норм ч. 5 ст. 142 ЦПК України, стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.
Тобто, матеріали справи не містять докази на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивача необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, так само матеріалами справи не підтверджується і зловживання позивачем своїми процесуальними правами, а саме чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
З огляду викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацко Максима Анатолійовича про компенсацію здійснених судових витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 142, 260, 270, 357 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацко Максима Анатолійовича про компенсацію здійснених судових витрат на правову допомогу - відмовити.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
.
Суддя: