Справа №:755/9897/21
Провадження №: 2/755/5079/21
"22" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. вивчивши матеріали позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
09 червня 2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У відповідності до вимог ч.6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Як вбачається даних електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 14 лютого 2018 року у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У відповідності до норм ст.ст. 46, ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
При цьому суд повинен би був зупинити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до залучення до участі у справі спадкоємців.
Разом з тим, це не може бути застосоване в даному випадку, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 значиться померлою, її цивільна правоздатність і дієздатність припинились її смертю до вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягає відкриттю і справа за позовом до померлого Б. не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Керуючись ст. ст. 27, 46-48, 55, 251, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Н.О. Яровенко