Справа №:755/18724/19
Провадження №: 1-кп/755/195/21
"10" червня 2021 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12019100040006338 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.11.2008 вироком Апеляційного суду Кіровоградської області за ч.4 ст.187, п.9,12 ч.2 ст.115 КК України до 13 років позбавлення волі,
за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 20.04.2021 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до 18.06.2021 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 , враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки менш суворий запобіжний захід, не зможе запобігти їх уникненню.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, повідомив суд, про неможливість прибуття у судове засідання, оскільки зайнятий похованням першої дружини, що судом визнано як поважною причиною неявки у судове засідання.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти розгляду питання доцільності продовження строків тримання під вартою за відсутності захисника, проте заперечував проти продовження строків, просив змінити на домашній арешт.
Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів кримінального провадження №12019100040006338, вбачається, що ухвалою суду від 20.04.2021 року було продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 18 червня 2021 року включно без визначення розміру застави.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи та проти власності, судимість за які не знята та погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується у скоєнні злочину проти життя та здоров'я, що потягло смерть потерпілого, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання від семи до десяти років позбавлення волі, офіційно ніде не працює, законних джерел доходу не має. Крім того, в даний час на розгляді Святошинського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ст.185 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд, крім іншого, враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , на думку суду, дають підстави для висновку, що продовжують існувати з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому обставини, на які посилається сторона захисту як на підставу зміни запобіжного заходу, на думку суду, не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює обвинувачений для суспільства в цілому.
Суд також враховує при вирішенні даного питання, що неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які належні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховано судом при вирішенні даного питання.
Крім того, кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, докази судом на даний час в повному обсязі не досліджені, і на думку суду, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри (обвинувачення).
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, тому, на думку суду, необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи зазначені вище підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, а також спричинив загибель людини, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний альтернативний запобіжний захід, на думку суду, не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти наявним ризикам.
При цьому суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв'язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 331, 372 КПК України, суд,-
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 08 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для виконання керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1