Номер провадження 3/754/2547/21
Справа №754/6294/21
Іменем України
22 червня 2021 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві відносно:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
за ч.5 ст.122 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 16 квітня 2021р. приблизно о 07-40год. в м. Києві по проспекту Броварському, 99, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 та під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну обстановку, примусивши водій транспортного засобу MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення.
В судовому засіданні 09.06.2021р. ОСОБА_1 зазначив, що свою вину не визнає у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
У зв'язку з невизнанням ОСОБА_1 вини та всебічним, повним і об'єктивним з'ясуванням обставин справи, судом оголошено перерву до 22.06.2021р. для виклику іншого учасника ОСОБА_2 .
В судове засідання 22.06.2021р. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про розгляд справи не з'явився.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці , зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
В матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_2 , в якому зазначено, що останній вимушений був гальмувати та змінювати напрямок руху, оскільки транспортний засіб Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , який різко змінив напрямок руху.
Частина 5 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Отже, оцінивши матеріалами справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП доведена зібраними по справі доказами.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1445,00грн.,
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя