ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7644/21
провадження № 1-кс/753/2328/21
"18" червня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 власника майна про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021100020001017 від 31.03.2021, -
14 червня 2021 року ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту на транспортний засіб марки «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), належний ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021100020001017 від 31.03.2021.
У судове засідання заявник не з'явилась, про день та час розгляду клопотання повідомлялась судом належним чином, про що свідчить довідка про успішне доставлення SMS повідомлення, проте причини неявки у судове засідання останній не повідомила. Будь-яких заяв про відкладення розгляду скарги та/або розгляд скарги у його відсутність на адресу суду не надходило.
Слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся судом належним чином, про причини неявки не повідомив, проте на вимогу суду надав матеріали кримінального провадження №12021100020001017 від 31.03.2021.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 131 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Системний аналіз положень ст. 174 КПК України дає підстави для висновку, що явка особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно, під час розгляду клопотання є обов'язковою.
Крім того, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст. 24 КПК України).
Однак, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК України).
Таким чином, оскільки розгляд у даному випадку клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, можливий лише за участю особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно, а відтак, виходячи із вищезазначених вимог кримінально-процесуального закону та принципу диспозитивності, слід зробити висновок про обов'язкову участь сторони, що звертається із клопотанням, а його неявка у судове засідання свідчить про фактичне не підтримання вимог заявленого ним клопотання та не доведення обставин на які посилається, у зв'язку із чим, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 24, 26, 170, 174 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 власника майна про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021100020001017 від 31.03.2021- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: