Справа № 752/14144/21
Провадження №: 3/752/6767/21
22.06.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
відносноОСОБА_1 як головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Оеткер" дата народження - 22.11.1968 року
28.05.2021 Головним управління Державної податкової служби у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення № 12081 (далі по тексту - протокол від 28.05.2021) за ч. 1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 як головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Оеткер".
Так, у графі протоколу "суть порушення" зазначено наступне (дослівно): "вчинила порушення ведення податкового обліку з порушенням, а саме: п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02. Грудня 2010 року за № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, ст. 4 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 44.1, ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 за № 2755-VI зі змінами та доповненням, на підставі акта перевірки від 28.05.2021 № ___/26-15-07-02-06-17/32553204".
У поданому протоколі у графі "дата, час і місце вчинення правопорушення" зазначено таке: "у період з 01.04.2017 по 31.12.2021, 01013, м. Київ, Голосіївський, вул. Будіндустрії, буд. 5 ".
До вказаного протоколу приєднано не засвідчену копія витягу з акту від 28.05.2021 № 42561/26-15-07-02-06/32553204 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Оеткер", а саме: копії сторінок № 1, 2, 58, 59, копію акта від 28.05.2021 № 2679/Ж/26-15-07-02-06 "Про неможливість вручення акту перевірки", акт від 28.05.2021 № 2684/Ж/26-15-07-02-06 "Про неможливість вручення протоколу", копію наказу від 14.01.2008 № 1-Ш про прийняття на роботу ОСОБА_1 , копію витягу с паспорта ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , копію довідки про середню заробітну плату посадових осіб.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності надійшли до суду 08.06.2021, судове засідання призначено на 22.06.2021 у межах строку, установленого у ч. 1 ст. 277 КУпАП.
Повістку для ОСОБА_1 направлено за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Оеткер", яка була зазначена в матеріалах, які надійшли до суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (01013м. Київ, вул. Будіндустрії , буд. 5).
Sms-інформування не здійснювалося через відсутність в матеріалах та протоколі від 28.05.2021 відомостей про номери засобів зв'язку особи, відносно якої складено про адміністративне правопорушення.
22.06.2021 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд (суддя) з'ясував, що адреса, яка використовувалася Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві при формуванні цих матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності: АДРЕСА_1 - є місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Оеткер", а не місцем проживання чи місцем реєстрації ОСОБА_1 . При цьому, будівля АДРЕСА_1 є адміністративною, а не житловою будівлею і це є загальновідомою обставиною, тобто ОСОБА_1 . Поряд з цим, суд (суддя) зауважує, що Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві відоме місце проживання ОСОБА_1 , адже відповідні відомості вбачаються з паспорта особи, витяг з якого приєднано до протоколу від 28.05.2021.
Разом з тим, судом (суддею) установлено, що протокол від 28.05.2021 не вручався (не надсилався) ОСОБА_1 .
Більше того, матеріали справи навіть не містять підтвердження того, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві направляло за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 запрошення для складання протоколу і сам протокол.
Так, вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).
У п. 3-5 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29179 вказується, що посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком № 1 до цієї Інструкції. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 265 КУпАП. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві жодним чином не надають можливість вести мову про те, що для цілей складання протоколу від 28.05.2021 цим органом було використано відомості про ОСОБА_1 , наявні Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, а також відомості про неї, що мітяться у паспорті громадянки України.
Відповідно до п. 12, 13 розділу ІІ вищевказаної Інструкції разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доказів існування запрошення для ОСОБА_1 , складеного на виконання вимог п. 12 розділу ІІ описаної Інструкції, так само як і направлення такого запрошення особі для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, суду не надано.
За наведених обставин у суду (судді) відсутні підстави вважати, що при складанні протоколу від 28.05.2021 буда дотримана передбачена законодавством процедура та вчинялися належні дії, спрямовані на вручення самого протоколу ОСОБА_1 .
Описані обставини свідчать про ризики порушення права особами, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Крім того ст. 6 Конвенції передбачає право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
На переконання суду (судді) розгляд справи за умови необізнаності особи про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі протоколу, який складено з порушенням установленого порядку та, відповідно, такого, що не може вважатися належним доказом у справі, порушуватиме право на захист, а також і право на справедливий суд.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з викладеним вище мотивуванням, протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2021 не приймається в якості належного доказу в цій справі.
У той же час інші наявні матеріали не дають змогу встановити склад адміністративного правопорушення за обставин, у зв'язку з якими відносно ОСОБА_1 було складено такий протокол. Зокрема, суд (суддя) наголошує на тому, що акт документальної планової перевірки приєднаний до протоколу від 28.05.2021, становить собою незасвідчену копію 4-х сторінок цього документа.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 23, 163-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко