707/1208/21
1-кп/707/240/21
продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту
23 червня 2021 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310001112 від 01.05.2021, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців у розумінні закону не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого;
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 04 червня 2021 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 23 червня 2021 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурор відповідно до ст. 331 КПК України заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 є раніше судимим, неодруженим, непрацюючим, утриманців у розумінні закону не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, що єтяжким злочином, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні свідків та потерпілу.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора, а його захисник ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з'явилася, подала до канцелярії суду письмову заяву, у якій просила суд провести підготовчий розгляд справи у її відсутності, клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого підтримала.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначено у частині другій ст. 181 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Так, за приписами частини першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом установлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , обраний ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2021 року, закінчується 29 червня 2021 року.
Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії даного запобіжного заходу не можливо.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).
Суд погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цією особою інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) від 04 липня 2019 року, п. 155).
Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку запобіжного заходу, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків та потерпілу, які на сьогодні не допитані судом.
Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Так, у рішенні у справі "Ілійков проти Болгарії" (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Також, на обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого ОСОБА_5 , який має молодий вік; тяжкими захворюваннями не страждає; є неодруженим; непрацевлаштованим; утриманців у розумінні закону не має.
У зв'язку з вказаними обставинами можливо зробити висновок про те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.
Водночас, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо нього.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
Відтак, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, учасники провадження та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки наразі не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Згідно з частиною шостої статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу немає, а тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово на 60 (шістдесят) діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 197, 314-316, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередній - домашній арешт із забороною залишати місце проживання цілодобово та продовжити його дію на 60 (шістдесят) діб, до 22 серпня 2021 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- цілодобово не залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на період дії ухвали, а саме до 22 серпня 2021 року, включно, без дозволу суду;
- з'являтися на виклики до Черкаського районного суду Черкаської області за першою вимогою у встановлений ним час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження, направити начальнику Черкаського районного відділу поліції ГУНП України в Черкаській області - для виконання, а також прокурору - для контролю.
Строк дії ухвали складає шістдесят днів з дня її проголошення та до 22 серпня 2021 року, включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
Суддя: ОСОБА_1