Справа № 703/1508/21
2/703/1003/21
23 червня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.,
секретар судових засідань Бондаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електро-мехічний завод» про стягнення середнього заробітку
13 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» на його користь середній заробіток з 18 серпня 2020 року до дня прийняття рішення по справі у сумі 67061 гривня 92 копійки.
Вимоги обґрунтовує тим, що позивач працював на посаді слюсара - інструментальника 4 розряду відділу інструменту дільниці оснастки освоєння нової продукції ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» з 01 жовтня 2015 року. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 серпня 2018 року №34-РС позивача було прийнято на військову службу за контрактом, про що було повідомлено посадових осіб ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод». В період часу з 18 вересня 2020 року по 28 квітня 2021 року відповідач не здійснював виплату середнього заробітку під час виконання позивачем військового обов'язку, в зв'язку з чим останній на адресу відповідача подав заяви від 05 січня 2021 року та від 29 квітня 2021 року про виплату йому середнього заробітку за період з вересня 2020 року по час подання заяви. До даного часу відповідачем відповіді на вказані заяви позивачу не надано. Крім того, позивач звертався з заявою від 19 листопада 2020 року до Управління праці у Черкаській області, згідно відповіді якого він має право звернутися до суду за захистом свої трудових прав.
Відповідно до проведеного позивачем розрахунку середній заробіток, який підлягає стягненню з відповідача на його користь за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року складає 67061 гривня 92 копійки, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 13 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з повідомлення (викликом) сторін, роз'яснено відповідачу прав на подання відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та на їх задоволенні наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за юридичною адресою відповідача. Відзиву на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив.
З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію позивача, яка викладена у його заяві про розгляд справи без її участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Так, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої на ім'я ОСОБА_1 , останнього 01 жовтня 2015 року, на підставі наказу №К-2023 від 05 жовтня 2015 року, переведено на посаду слюсара - інструментальника 4 розрядку відділення інструменту дільниці оснастки освоєння нової продукції ПАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» (а.с.20-22).
Докази звільнення позивача ОСОБА_1 з вищевказаної займаної посади матеріали цивільної справи не містять та сторонами не надані.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Черкаським облвійськоматом 06 серпня 2015 року, ОСОБА_1 має прав на встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове та дійсне на всій території України (а.с.19).
Як вбачається з Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України укладеним 30 серпня 2018 року (надалі - Контракт), ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку дії контракту, а в разі настання особливого періоду - понад уставнолений строк контракту (а.с.24-27).
Згідно п.3 Контракту, цей Контракт є строковим та укладається за погодженням сторін на 6 місяців.
Відповідно до п.4 Контракту, сторони зобов'язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укласти новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами.
Згідно п.11 Контракту, контракт набирає чинності з 30 серпня 2018 року.
Як вбачається з п.12 Контракту, графа «Чинність контракту припинено» не заповнена.
Відповідно до витягу з наказу №169 від 30 серпня 2018 року командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30 серпня 2018 року №34-РС, прийнятий до складу Збройних Сил України, уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та призначений на посаду стрільця взводу роти охорони (а.с.28).
Згідно витягу з наказу №5-РС від 27 лютого 2019 року командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу), з ОСОБА_1 вирішено укласти новий контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 1 рік з 28 лютого 2019 року по 28 лютого 2020 рік (а.с.28).
Відповідно до витягу з наказу №2-РС від 27 січня 2020 року командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу), з ОСОБА_1 вирішено укласти новий контракт про проходження військової служби на посадах рядового складу строком на 1 рік з 28 лютого 2020 року по 28 лютого 2021 рік (а.с.29).
Згідно довідки №1012, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 11 травня 2021 року, старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 30 серпня 2018 року по теперішній час (а.с.23).
Відповідно до ч.1 ст.119 КЗпП, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Згідно ч.2 ст.119 КЗпП, працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію мирного часу.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 КЗпП України.
Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України №189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.
З врахуванням викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України 30 серпня 2018 року, який діє по теперішній час, рішення про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України неприймав, в зв'язку з чим в Україні діє особливий період, який розпочався 18 березня 2014 року та безперервно триває по теперішній час, відтак на позивача ОСОБА_1 поширюються гарантії щодо збереження середнього заробітку на підприємстві, встановлені статтею 119 КЗпП України, частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як вбачається з історії по картковому рахунку з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року та з 01 січня 2021 року по 28 квітня 2021 року, відкритому на ім'я ОСОБА_1 , востаннє заробітну плату було переведено на дану картку 18 вересня 2020 року (а.с.34, 35).
Таким чином, починаючи з 19 вересня 2020 року відповідач ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» не здійснює виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 , за яким на час проходження ним військової служби зберігається посада слюсара - інструментальника 4 розрядку відділення інструменту дільниці оснастки освоєння нової продукції ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод».
19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Держпраці у Черкаській області з листом, в якому просив зобов'язати АТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» виплатити йому середній заробіток за весь період затримки в зв'язку з призовом на військову службу (а.с.13).
Листом №Р-880/14-01/10597 від 11 грудня 2020 року Управління Держпраці у Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про те, що для проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю, на юридичну адресу підприємства, що зазначена в ЄДР, направлено вимогу інспектора праці про надання документів, що регламентують використання найманої праці працівників. Станом на день розгляду звернення, документи від АТ «НВП «СЕМЗ» та/або уповноважених осіб до управління не надходили. Згідно зазначеного, на даний час провести інспекційне відвідування підприємства неможливо. За захистом свої трудових прав він має право звернутися безпосередньо до суду, подавши відповідну заяву в порядку ЦПК України (а.с.14).
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НВП «СЕМЗ» 05 січня 2021 року з заявою. а 24 квітня 2021 року з вимогою про досудове врегулювання спору, в яких просив виплатити йому середній заробіток за період з вересня 2020 року по час подання заяви та вимоги (а.с.11, 12, 15).
Докази надіслання ПАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод» позивачу ОСОБА_1 відповіді на вказані заяву та вимоги, а також виплати середнього заробітку з жовтня 2020 року по день прийняття даного рішення матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Гарантії щодо збереження за працівником місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, установлені згідно з вищевказанми нормами, є безумовними, суд приходить до висновку, що відповідачем ВАТ «НВП «Смілянський електро-механічний завод», який є роботодавцем ОСОБА_1 не дотримано передбачених статтею 119 КЗпП України, статтею 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантій, що призвело до незаконної невиплати позивачеві середнього заробітку за час проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), пунктом 2 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Так, відповідно до історії по картковому рахунку з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року, відкритому на ім'я ОСОБА_1 , у серпні 2020 року виплачено заробітну плату у загальній сумі 6689 гривень 02 копійки, у вересні 2020 року - 12214 гривень 73 копійки (а.с.34).
Таким чином, розмір середньоденного заробітку становить 450 гривень 08 копійок (6689 гривень 02 копійок - заробітна плата за серпень 2020 року + 12214 гривень 73 копійки - заробітна плата за вересень 2020 року) : (20 - кількість робочих днів у серпні 2020 року + 22 - кількість робочих днів у вересні 2020 року) = 450 гривень 08 копійок).
Розрахунок середнього заробітку починаючи з 01 жовтня 2020 року по день ухвалення рішення судом, тобто по 23 червня 2021 року за 181 робочий день складає 81464 гривні 48 копійок (450 гривень 08 копійок х 181 робочий день = 81464 гривні 48 копійок).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський Суд з прав людини зазначив, що мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й виплати за трудовим договором та інші виплати.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою, в частині стягнення аліментів, відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору, та приймаючи до уваги, що його позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.119 КЗпП України, ст.1, 2, 4, 15, 12, 13, 16, 76, 77, 79, 81, 89, 91, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електро-мехічний завод» про стягнення середнього заробітку, - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електро-мехічний завод», адреса: 20705, Черкаська область, м. Сміла, вул. Коробейника, буд.1, код ЄДРПОУ 30147563, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , середній заробіток за період з 01 жовтня 2020 року по 23 червня 2021 включно у розмірі 81464 (вісімдесят одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 48 копійок, за час проходження військової служби у Збройних Силах України.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електро-мехічний завод», адреса: 20705, Черкаська область, м. Сміла, вул. Коробейника, буд.1, код ЄДРПОУ 30147563, на користь держави, судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електро-мехічний завод», адреса: 20705, Черкаська область, м. Сміла, вул. Коробейника, буд.1, код ЄДРПОУ 30147563.
Головуючий: Т.В. Ігнатенко