Дата документу 22.06.2021 Справа № 554/4964/21
Провадження № 3/554/1294/2021
Іменем України
22 червня 2021 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., за участю секретаря судового засідання Кіяшко К. В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Судіївка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ТОВ "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН", РНОКПП та інші відомості щодо особи ініціатором складення протоколу не надані,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 215142 від 20 травня 2021 року (далі - Протокол), складеного інспектором взводу №1 роти №3 БУПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Петлею О. В., 20 травня 2021 року, о 07 год 53 хв, в м. Полтаві по вул. Європейській, 8, ОСОБА_1 порушив правила щодо карантину людей, а саме: керував транспортним засобом РУТА 25 д. н. з. НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті № 29 "Південний вокзал - Дублянщина", перевозив 34 пасажири, при цьому, передбаченою технічною характеристикою транспортного засобу, визначеною відповідно до свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , кількість місць для сидіння становить 20 місць, разом з місцем водія, чим порушив підпункт 8 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року (далі - Постанова №1236), що на думку ініціатора складення протоколу, є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, пояснивши при цьому, що він не перевозив більше пасажирів ніж кількість місць, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, яким він керував. Також зазначив, що під час руху транспортного засобу, організація перевезення пасажирів покладається на перевізника, а не на водія. ОСОБА_1 є лише найманим працівником у ТОВ "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН", тобто він не є суб'єктом господарювання та відповідно не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Крім того, вказав, що поліцейським на підтвердження його винуватості не надано жодних доказів того, що дії, вчинення яких йому інкримінується, містять склад правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Додані ж до Протоколу відео з бодікамери ВІ 0142 не підтверджують не тільки факту перевезення ним понаднормової кількості пасажирів, а й самого руху маршрутного таксі з 34 пасажирами в салоні. У зв'язку з чим, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали, додані до Протоколу, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст. 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція).
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тобто дана норма носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
При цьому, акт законодавства - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, суб'єктом прийняття (або санкціонування) якого є парламент, як законодавчий орган державної влади.
Зі змісту Протоколу слідує, що ОСОБА_1 порушив правила щодо карантину людей, здійснюючи перевезення 34 пасажирів, при цьому, передбаченою технічною характеристикою транспортного засобу, визначеною відповідно до свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , кількість місць для сидіння становить 20 місць, разом з місцем водія, чим порушив підпункт 8 пункту 3 Постанови №1236, що на думку ініціатора складення протоколу, є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Враховуючи, що ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, при розгляді такої категорії справ, ініціатором його складання, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано.
Підпунктом 8 пункту 3 Постанови №1236 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з 24 лютого 2021 року на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
У Протоколі вказано, що водій перевозив 34 пасажири, без зазначення даних їх особи. При цьому, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили не тільки про надмірну кількість пасажирів, а й факт їх перевезення взагалі.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо надання повноважень водієві ОСОБА_1 забезпечувати під час руху транспортного засобу, організацію перевезення пасажирів.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ініціатором складення протоколу додано відеозапис бодікамери BI 0142, який складається з трьох окремих уривків відеозаписів та який суд не приймає до уваги як належний і допустимий доказ, оскільки він не містить конкретних даних про факт перевезення водієм 34 пасажирів.
Так, перший відеозапис з бодікамери ВІ 0142 лише демонструє рух транспортного засобу д. н. з. НОМЕР_1 , що спочатку був зупинений, потім продовжив свій рух, після чого знову зупинився. В час зупинки транспортного засобу д. н. з. НОМЕР_1 , працівник поліції своєю рукою створює перешкоди для відеозйомки, весь час закриваючи частину камери, що візуально спотворює відео, внаслідок чого неможливо встановити державний номерний знак транспортного засобу з якого в подальшому вийшла не встановлена кількість людей.
З першого відеозапису також вбачається, що представник органу поліції повідомляє невстановленій особі чоловічої статі, відеозйомка якого здійснюється весь час по плечі, про те, що він перевозить пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, однак не зазначає відомостей щодо того, у який спосіб працівником поліції була встановлена кількість пасажирів в транспортному засобі, а також відсутні відомості про те, до кого саме поліцейський звертається, оскільки ним жодним чином не була встановлена особа водія, його прізвище, ім'я, по-батькові, його посада, тощо.
До того ж, до Протоколу не надано жодного пояснення осіб, які знаходились в салоні, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 дійсно перевозив недозволену кількість осіб.
При дослідженні другого та третього відеозаписів з бодікамери ВІ 0142 слідує, що працівниками поліції так і не було встановлено особу водія, при цьому, навіть не записано його на бодікамеру.
З вказаних вище відеозаписів не тільки неможливо встановити відносно кого складався Протокол, а й взагалі не зрозуміло, кому саме поліцейським роз'яснювались його права та обов'язки.
Таким чином, суд зазначає, що належної фіксації адміністративного правопорушення працівниками поліції забезпечено не було. Замість повного та безперервного відеозапису фіксації порушення, працівниками поліції надано три уривки відеозапису, які не дають можливості встановити дійсні обставини справи.
Окрім того, судом встановлено, що Протокол не містить даних про наявність свідків або очевидців, чи їх відсутність.
Також, ініціатором складення протоколу не надано доказів, які б підтверджували, що особа, відносно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, являється суб'єктом його вчинення.
У судовому засіданні від 22 червня 2021 року, ОСОБА_1 підтвердив, що працює водієм у ТОВ "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН", про що також свідчить довідка № 49 від 16 червня 2021 року, видана директором ТОВ "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН" про те, що ОСОБА_1 дійсно працює на підприємстві на посаді водія з 12 березня 2019 року, тобто він не являється суб'єктом господарювання, а тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб'єктом вказаного правопорушення.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Таким чином, ініціатором складення протоколу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів того, що дії, вчинення яких інкримінується порушнику, містять склад правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v.Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення ("проведення несанкціонованого пікету"), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Сам Протокол має суттєві недоліки. У ньому, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, оскільки не розкрито суть порушення відповідно до вимог закону, а лише констатовано факт його вчинення, не зазначено, що саме порушив ОСОБА_1 , виходячи з складових елементів правопорушення, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у справі відсутні достатні, допустимі та безсумнівні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП при обставинах, зазначених у Протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, а отже склад вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Г. Савченко