Єдиний унікальний номер: 378/406/21
Провадження № 2-о/378/14/21
"23" червня 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,
заявника: ОСОБА_1 ,
заінтерисованої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства,
До суду з вказаною заявою звернувся ОСОБА_1 (житель АДРЕСА_1 ), обгрунтовуючи заяву наступним.
Він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Києві, про що 17 серпня 1983 року в книзі реєстрації актів про народження проведено відповідний актовий запис за №1714. Свідоцтво про народження видане 22 жовтня 1987 року Відділом записів актів цивільного стану Шевченківського району м. Києва.
Його (заявника) мати ОСОБА_2 ще до його народження, а саме з 1980 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з його батьком ОСОБА_3 , що зокрема полягало у їх спільному побуті, та спільному проживанні, що може підтвердити його рідний дядько ОСОБА_4 .. За час такого спільного проживання в фактичних шлюбних відносинах його батьків і народивсяв (заявник). В подальшому, 19.03.1986 року його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №453 та видано свідоцтво про шлюб. Після реєстрації шлюбу, його (заявника) мати ОСОБА_2 залишила своє дівоче прізвище - ОСОБА_5 , а його батько ОСОБА_3 залишив своє прізвище ОСОБА_6 .
Державна реєстрація його (заявника) народження проведена відповідно до ст.55 Кодексу про шлюб та сім'ю України від 20.06.1969 року, оскільки його мати ОСОБА_2 при його народжені не перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, а тому запис про батька заявника у Книзі реєстрації народжень був проведений за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові його батька записано за вказівкою матері, як ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 роки помер ОСОБА_3 .
За час свого подружнього життя, батьки заявника не встигли подати заяву про визнання його батьком ОСОБА_3 . Усе своє життя ОСОБА_3 визнавав його (заявника) своїм сином, брав участь у його вихованні та матеріальному утриманні, оплачував його навчання в університеті, надавав різного роду допомогу і підтримку як своєму синові, а також допомагав виховувати його (заявника) сина - свого онука. Впродовж всього дитинства він ( заявник) проживав з батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після його народження вони проживали в місті Києві, де він ходив в дитячий садочок та в початкові класи до школи. В зв'язку із станом здоров'я його батька, в 1993 році його родина переїхала на постійне місце проживання до села Полковниче Ставищенського району Київської області, де його батько ОСОБА_3 побудував будинок, в якому вони проживали разом до смерті батька.
Додатковим доказом того, що його батько ОСОБА_3 , вважав його (заявника) своїм сином, є факт оформлення батьками шляхом приватизації права приватної спільної (сумісної) власності двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , у рівних долях на кожного із трьох членів родини.
Встановлення факту батьківства необхідно йому (заявнику) для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 .
Заявник просить встановити факт, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав.
В судове засідання представник заінтересованої особи Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не прибув, про розгляд справи вказаний відділ повідомлений належним чином (а.с. 30). Письмове заперечення проти заяви від вказаного відділу до суду не надходило.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви не заперечувала, суду пояснила, що з 1980 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , вели з ним спільний побут, разом проживали в м Київ на найманій квартирі. За час такого спільного проживання в фактичних шлюбних відносинах народивсяв син ОСОБА_8 - заявник. В подальшому вони уклали шлюб. В м. Києві вони з чоловіком та сином проживали до 1993 року, спочатку на найманій квартирі, а потім в квартирі АДРЕСА_3 , яку вони отримали та приватизували на всіх трьох. З 1993 року вони з чоловіком та сином переїхали на постійне проживання в с. Полковничк Ставищенського району. Зал-Заде ОСОБА_9 з часу народження сина визнавав своє батьківство по відношенню до заявника та постійно спілкувався з ним.
СвідокОСОБА_4 суду показав, що він є рідним дядьком заявника ОСОБА_1 , мати якого ОСОБА_2 ще до його (заявника) народження, а саме з 1980 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , вели з ним спільний побут, разом проживали в м Київ на найманій квартирі.. За час такого спільного проживання в фактичних шлюбних відносинах народивсяв заявник. В подальшому, батьки зявника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб та в 1993 році переїхали на постійне проживання в с. Полковничк Ставищенського району. Останній за свого життя визнавав своє батьківство по відношенню до заявника та постійно спілкувався з ним.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи ОСОБА_2 , покази свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до копії свідоцтва про народження та витягу з актового запису про народження заявника ОСОБА_2 є матір'ю заявника (а. с. 7).
Мати заявника ОСОБА_2 в період з 1980 року по 1986 рік проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели з ним спільний побут, разом проживали в м Київ на найманій квартирі, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4 , поясненнями ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_1 , про що 17 серпня 1983 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві складено відповідний актовий запис за № 1714. Запис про батька дитини був вчинений за вказівкою матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про н6ародження (а.с. - 13).
19 березня 1986 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 12).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло за час спільного проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вони приватизували двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у рівних долях на кожного із трьох членів родини (на них батьків та сина ОСОБА_1 ).
Відповідно до довідки виконкому Полковницької сільської ради Ставищенського району Київської обаласті від 20.11.2020 № 461 ОСОБА_3 до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з ним до дня його смерті постійно проживали та були зареєстровані його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 (а.с. 15).
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КпШС (діючого на час народження заявника) при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.
У витязі про про народження ОСОБА_10 в графі батько зазначено: ОСОБА_7 , азербайджанець (а. с. 13).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
При цьому даною постановою Пленум Верховного Суду звернув увагу судів на те, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК.
Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, залначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому суд вважає за необхідне, зважаючи на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, при розгляді зазначеної справи застосувати норми КпШС, які регулювали зазначені правовідносини.
Так, стаття 51 КпШС визначає, що взаємні права та обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку.
За загальним правилом, встановленим ст. 52 КпШС, походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків.
Згідно ж ст. 53 КпШС походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану.
В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Як встановлено із пояснень заявника, заінтересованої особи, показань свідка мати заявника ОСОБА_2 в період з 1980 року по 1986 рік проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в м. Київ в найманій квартирі, вели спільний побут та піклувалися один про одного, у вказаний період у них народився син (заявник), завжди ОСОБА_3 за життя визнавав себе батьком ОСОБА_1 , постійно спілкувався з ним як із сином та піклувався про нього.
На підставі викладеного, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про доведеність заявником факту батьківства ОСОБА_3 відносно нього, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 51, 52, 53 КпШС, ст.ст. 258,259,263-265,268,315,319,354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства, задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Ставище Ставищенського району Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його підписання суддею.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Н. М. Марущак