Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/994/21
Провадження № 3/376/249/2021
"23" червня 2021 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого за ст. 122-4 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 437108, ОСОБА_1 22.04.2021 року о 15:30 год., в м. Сквира по вул. Громова поблизу будинку №21, керував транспортним засобом Трактор Ескалатор державний номер НОМЕР_1 здійснив ДТП після чого залишив місце ДТП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що жодного ДТП він не вчиняв, з викладеним в протоколі не погоджується, в матеріалах справи відсутні будь-які докази його вини, просив закрити провадження у справі.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплений в ст.280 КУпАП.
За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інш..
Заслухавши пояснення особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адмінвідповідальності, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Крім того, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи зі змісту даної статті суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується умислом, а тому для настання адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, останній, залишаючи місце дорожньо-транспортної пригоди, повинен був усвідомлювати, що він був причетний до даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Між тим, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , відсутні дані про усвідомлення вказаною особою причетності до дорожньо-транспортної пригоди та наявність умислу на залишення її місця, а будь-які докази цього до матеріалів справи не долучені. Під час складання протоколу ОСОБА_1 одразу заперечив факт свідомого залишення місця події, а схема місця ДТП вказує лише на факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та не має жодних відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 побачив та відчув, під час керування транспортним засобом, що спричинив пошкодження електроопори, залишивши після цього місце пригоди.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що він не відчув будь-якого зіткнення з електроопорою, враховуючи габаритність автомобіля, яким керував останній, у зв'язку з чим залишив місце дорожньо-транспортної пригоди не усвідомлюючи того, що він був причетний до даної дорожньо-транспортної пригоди.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За викладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення не знайшла свого підтвердження, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 122-4, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.
Суддя О. М. Коваленко