Справа № 372/2306/21
Провадження 1-кс-750/21
ухвала
Іменем України
22 червня 2021 року м.Обухів
Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, у кримінальному провадженні № 12021111230000622 від 20 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.06.2021 до ч/ч ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від працівника СРПП ВП №1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП, ОСОБА_5 про те, що 19.06.2021 за адресою Київська область, Обухівський район на автодорозі в напрямку «с.Уляники-м.Ржищів» зупинено автомобіль марки CITROEN, моделі «JUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, останній запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень, за не притягнення його до адміністративної відповідальності. ( ЖЕО №3390 від 19.06.2021)
Під час огляду місця подій 19.06.2021 було оглянуто салон службового автомобіля поліції марки LADA 110, з державними номерними знаками НОМЕР_2 на синьому фоні де на передньому пасажирському сидінні виявлено, оглянуто та вилучено дві грошові банкноти номіналом по 500 гривень кожна із серійними номерами:УЗ3759760, ВХ3884364, які поміщено до спеціального пакету № 0913867, за повідомленням патрульного поліцейського ОСОБА_5 , їй надав водій транспортного засобу марки «Citroen» моделі «JUMPY» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Під час огляду місця подій громадянин ОСОБА_6 пояснив, що запропонував грошові кошти в розмірі 1000 тис. грн., працівникам поліції за не притягнення його до адміністративної відповідальності, хоча і був попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди працівникам поліції.
20.06.2021 вказані відомості внесені до ЄРДР за №12021111230000622, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст. 369 КК України
20.06.2021 вказані грошові кошти визнані речовими доказами та приєднанні до кримінального провадження № 12021111230000622.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
ч. 2 ст. 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Вилучені в ході огляду салону службового автотранспорту поліції з якого вилучено грошові кошти в розмірі 1000 гривень, які поміщено до спеціального пакету № 0913867, які є безпосереднім предметом злочину, передбаченого ст. 369 КК України, а саме є неправомірною вигодою наданою працівникам сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області за не притягнення водія транспортного засобу марки «Citroen» моделі «JUMPY» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Таким чином, досягнення мети арешту майна, передбаченого ч.2 ст.170 КПК України, а саме: забезпечення збереження речових доказів, можливо лише за умови їх належного зберігання в органі досудового розслідування без можливості доступу до нього та використання сторонніми особами.
Виходячи з того, що на даний час у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені в ході проведеного огляду місця події грошові кошти є безпосереднім предметом злочину що розслідується, а також з метою забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вилучені 19.06.2021 під час огляду салону службового транспортного засобу поліції грошові кошти в розмірі 1000 гривень, із забороною користування та розпорядження вказаним майном..
Слідчий СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з'явився, в поданому клопотанні просив проводити судове засідання за його відсутності та у відсутність прокурора, клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо та відео запис судового засідання технічними засобами, оскільки слідчий та прокурор не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту не обґрунтованими і безпідставними.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Так з матеріалів справи вбачається, що слідчим не зазначено підставу і мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, на яке слідчий просить накласти арешт. Будь-яких доказів на підтвердження відомостей про те, що відповідне майно мають ознаки, передбачені ст.ст.98, 170 КПК України слідчому суді не подано.
Крім того слідчим не доведено, що кримінальне провадження вчинено саме на території м. Обухів та Обухівського району Київської області, що має істотне значення для підтвердження належної підслідності кримінального провадження, і, як наслідок, правильного визначення територіальної підсудності справи.
За таких обставин, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 172,174, 303-307 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1