Справа № 759/3368/20
Провадження № 2/369/30/21
Іменем України
22.06.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
за участю секретаря Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідністю «Нафтогазмонтаж» про зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідністю «Нафтогазмонтаж» (далі - ТОВ «Нафтогазмонтаж») про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.02.2020 дану цивільну справу було направлено за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
17.03.2020 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що він працював дефектоскопістом 6 розряду по контролю якості зварних з'єднань працюючих безпосередньо і постійно в сфері іонізуючого випромінювання з переносними рентген апаратами з 12 серпня 2003 року по 12 лютого 2009 року, про що існує запис у трудовій книжці. Робота, яку виконував позивач, передбачена Списком № 1 для призначення пільгової пенсії.
Оскільки самі по собі записи в трудовій книжці не містять відомостей про характер та умови роботи, позивач звернувся до ТОВ «Нафтоназмонтаж» із заявами про видачу довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці та копії належним чином завірених наказів про проведення атестації робочих місць. Без видачі довідки позивач не має змоги реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.
Відповідач не отримує листи, які були направлені з заявою-вимогою про надання позивачу вищезазначених документів від 18.09.2019, 16.10.2019, 23.10.2019.
Як зазначив позивач, через неправомірні дії ТОВ «Нафтоназмонтаж» Пенсійний фонд України не має підстав для призначення пенсії на пільгових умовах, що порушує його права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Пільговий стаж на підприємстві становить 5 років 5 місяців 2 дні, що було б достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але за умови надання підприємствами (в яких такий стаж був набутий) в органи Пенсійного фонду України довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці та копії належним чином завірених наказів про проведення атестації робочих місць.
Позивач просив суд зобов'язати ТОВ «Нафтоназмонтаж» видати ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці та копії наказів про проведення атестації робочих місць, належним чином завірених за період роботи з 12.08.2003 року по 12.02.2009 року; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
06.05.2020 представник ТОВ «Нафтоназмонтаж» подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 15797, відповідно до якого зазначив, що згідно ст. 49 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) виникненню обов'язку у роботодавця видати довідку про роботу передує вимога працівника про видачу такої довідки.
На адресу ТОВ «Нафтоназмонтаж» не надходило жодної вимоги (заяви, листа) про видачу йому довідки про роботу.
В підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 стверджував, що ним направлялись листи на адресу ТОВ «Нафтоназмонтаж» з відповідною вимогою, як доказ направлення таких листів до позовної заяви додано копії конвертів з відмітками АТ «Укрпошта».
Разом з тим, позивач не надав копії самих листів (заяв, вимог) про видачу довідки, які були направлені в таких конвертах, оскільки самі по собі конверти не можуть підтверджувати факту того, що позивач направляв колишньому роботодавцю саме вимоги про видачу заявлених в позовній заяві документів.
Також, представник відповідача заперечував проти розміру судових витрат, а саме витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн., зазначаючи, що позовна заява не містить жодного обґрунтування розміру таких витрат. Крім того, цивільно-процесуальне законодавство передбачає можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу лише адвоката. Проте, позовна заява підписана представником позивача, який представляє інтереси останнього на підставі довіреності та не є адвокатом.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
19.05.2020 позивач подав до суду клопотання з проханням при прийнятті рішення по справі вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. та судового збору, згідно квитанції, наявної в матеріалах справи.
25.05.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив за № 17819, відповідно до якого повторно зазначив, що бездіяльність відповідача порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах, а не отримання відповідачем вимоги про видачу документів не може слугувати підставою порушення його прав.
27.07.2020 представник відповідача подав до суду клопотання за вх. № 26240 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Проаналізувавши правові норми, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 міг дізнатись про порушення його прав 05.11.2019. В свою чергу, останній звернувся до суду лише 24.02.2019, у зв'язку із чим порушив строк звернення до суду, визначений ст. 233 КЗпП України. Просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 15.02.2021 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання 30.04.2021 позивач та представник не з'явилися. ОСОБА_1 та адвокат Лещенко Олена Дмитрівна подали до суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в позовному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 30.04.2021 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не повідомив. У поданому відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Як вбачається із копії трудової книжки, з 12 серпня 2003 року по 12 лютого 2009 року ОСОБА_1 працював дефектоскопістом 6 розряду по контролю якості зварних з'єднань працюючих безпосередньо і постійно в сфері іонізуючого випромінювання з переносними рентген апаратами.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В свою чергу, п.10 цього Порядку передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведенні атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україну від 12.08.93 № 637.
За змістом абз. 4 п. 2.14 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України за №58 від 29.07.1993, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україну від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Крім того, слід зазначити, що обов'язковою умовою наявності у працівника права на пенсію за віком на пільгових умовах, крім іншого, є підтвердження такого права результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації), та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Отже, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Нормами Порядку проведення атестації встановлено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Як вбачається із відповіді на звернення Головного управління Держпраці у Київській області від 02.09.2019 за № 4.2/3-Ж-3278-4531 в ході інспекційного відвідування інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області ТОВ «Нафтоназмонтаж» встановлено, що атестація робочого місця за умовами праці дефектоскопіста була проведена у 2003, 2009, що свідчить документальне підтвердження; запропоновано ОСОБА_1 звернутися до керівника ТОВ «Нафтоназмонтаж» з вимогою про надання копій документів з атестації робочого місця за умови праці дефектоскопіста. Також проінформовано, що ніяких звернень щодо отримання довідки та надання копій документів з атестації робочих місць за умовами праці від ОСОБА_1 у 2019 році не надходило.
Проте, в матеріалах справи містяться копії листів позивача до ТОВ «Нафтоназмонтаж» з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, зокрема від 16.10.2019 та 23.10.2019, які направлялись вже після отримання вищезазначеної відповіді на звернення.
Суд критично відноситься до тверджень представника відповідача, що ОСОБА_1 не звертався з вимогою про отримання необхідних йому документів.
Так, у травні 2020 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, підтвердивши тим самим свою ознайомленість із суттю вимог позивача про надання йому відповідних документів для отримання пільгової пенсії. До моменту ухвалення рішення відповідачем не було надано заявлених позивачем документів, при тому що відсутність уточнюючої довідки та оформлених документально результатів атестації робочих місць перешкоджає позивачу реалізувати своє право на призначення та отримання пільгової пенсії.
Під час розгляду справи представник відповідача не вказав жодних обставин та не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування причин неможливості видачі ОСОБА_1 вказаних у позовній заяві документів.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відносно клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно з ч.1 ст. 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).
За змістом ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Положеннями Книги другої ЦК України передбачено особисті немайнові права фізичної особи, яких вона не може бути позбавлена, зокрема ст. 302 ЦК України встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи зазначене, саме ЦК України врегульовано особисте немайнове право особи на інформацію, що також включає в себе право на отримання інформації колишнього працівника щодо істотних умов його праці, тому при вирішенні питання щодо строку позовної давності в таких судових спорах застосуванню підлягають положення саме ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 268 якого передбачено, що позовна давність на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав не поширюється.
Враховуючи повне задоволення позову, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений останнім судовий збір у сумі 840,80 грн.
Крім того, ст.137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, між адвокатським бюро «Правнича допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової правничої допомоги за № 30 від 28.09.2019 року.
На підставі даного договору ОСОБА_1 були надані послуги з опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультування, підготовки документів по справі (позовна заява, заява-вимога, процесуальні документи, які направлені до суду) на загальну вартість 3 000 грн.
Дані послуги були виконані та оплачені, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою та оригіналом квитанції про оплату вищезазначених послуг.
Враховуючи задоволення позову ОСОБА_1 , оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним витрати на правничу допомогу у повному розмірі - 3 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та ст. 9, 268 Цивільного кодексу України, ст. 49 Кодексу законів про працю України, Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідністю «Нафтогазмонтаж» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» видати ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці та копії наказів про проведення атестації робочих місць, належним чином завірених за період роботи з 12.08.2003 року по 12.02.2009 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 31462406, адреса: 08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд. 14, офіс 22)
Суддя: Т.В. Дубас