Справа № 947/38528/20
Провадження № 2/947/812/21
15.06.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження цивільну справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування квартирою за участі третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування, -
До Київського районного суду м. Одеси 22.12.2020 року звернулась ОСОБА_1 із позовом про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом вселення позивача до квартири АДРЕСА_1 та передачі ключів від квартири, а також встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: - виділити у користування ОСОБА_1 ізольовану кімнату площею 12, 0 кв.м (за планом 5); - виділити у користування ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 17,4 кв.м (за планом 6) з балконом, що розташований поряд з житловою кімнатою; - у спільному користуванні співвласників залишити : кухню, коридори, ванну кімнату, вбиральню (санвузол), інші побутові приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як співвласник спірної квартири обмежена у своєму праві користування квартирою, так як відповідача яка проживає у даної квартирі із своїм сином не допускає у квартиру позивачку.
Як встановлено під час розгляду справи ОСОБА_1 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2019 року по справі №520/20282/18 , яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду 04.03.2020 року , отримала у власність 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка у цілому складається з двох ізольованих житлових кімнат площею 12,0 кв.м та 17.4 кв.м, балкона, кухні 6.7 кв.м.,коридорів 5,4; 1,7;1,04 кв.м, ванної кімнати 2,6 кв.м., вбиральні ( санвузлу ) 1,0 кв.м , загальною площею 48,2 кв.м, житловою 29.4 кв.м, у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( рішення а/с 28, 35 ), техпаспорт квартири ( а/с 26).
Право власності на1\3 частину квартири зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.07.2020 року ( а/с 40 ).
Іншим співвласником зазначеної квартири є рідна сестра позивачки ОСОБА_2 , якої належить право власності на 1\2 частину квартири згідно договору купівлі/продажу від 12 серпня 2000, відповідно до якого вона сумісно із матерію ОСОБА_3 придбала дану квартиру у рівних частках (а/с 20).
Позивач не може потрапити до квартири що підтверджується її чисельними зверненням до правоохоронних органів ( а/с 22,24).
Згідно відповіді на запит адвоката Дергачевої А.В. представника позивача від ЖБК « Центральний-19», на балансі якого знаходиться будинок АДРЕСА_2 , у квартирі АДРЕСА_3 зазначеного будинку зареєстровані ОСОБА_2 та її син ОСОБА_4 ( а/с 55), особистий рахунок по комунальним послугам за дану квартиру оформлений на ОСОБА_2 ( а/с 56 ).
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із захистом права власності врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).
Так, згідно вимог Відповідно до ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В даному випадку судом встановлено, що позивач який є співвласником квартири не оже належним чином користуватись своєю долею у спільної часткової власності так як з боку співвласника здійснюються відповідні перешкоди у вселенні.
Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч.1 ст. 81 ЦПК).
Сторона відповідача була належним чином обізнана про наявність відповідної справи, про що свідчить факт присутності у засіданні 11.03.2021 року представника відповідача адвоката Долінської О.О. (а/с 61) яка просила суд надати строк для ознайомлення із матеріалами справи та 07.04.2021 року надала заяву про залучення в якості третій особи орган опіки та піклування так як ОСОБА_4 , син відповідачки є інвалідом з дитинства, над яким встановлена опіка.
Дане клопотання було судом задоволено, однак у судові засідання 13.04.2021 року та 17.05.2021 року а ні відповідач а ні її представник не з'являлись, надавши лише заяви про відкладення справи з різних підстав. При цьому від сторони відповідача заяв по суті справи - відзиву, заяв про продовження строку на подання відзиву, клопотань про витребування або забезпечення доказів, не надходило. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 14 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи на підставі матеріалів справи суд враховує наявність у відповідача кваліфікованої юридичної допомоги, а тому можливість належним чином захищати свої права у спосіб обраний учасником справи.
Враховуючи вищевикладене суд розглядає дану справу на підставі лише тих доказів яки надані суду, і проходить до висновку що у ході судового процесу не було спростовано право позивача на користування тої часткою квартири , яка йому належить на праві власності. З урахуванням можливості виділення йому користування однієї з ізольованих кімнат квартири, яка менш за розміром, залишивши у спільному користуванні інші нежитлові приміщення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування квартирою за участі третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 , шляхом вселення до квартири АДРЕСА_1 та передачі ключів від квартири.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
- виділити у користування ОСОБА_1 ізольовану кімнату площею 12, 0 кв.м (за планом 5);
- виділити у користування ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 17,4 кв.м (за планом 6) з балконом, що розташований поряд з житловою кімнатою;
- у спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити : кухню, коридори, ванну кімнату, вбиральню (санвузол), інші побутові приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2 місце реєстрації АДРЕСА_4 ) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,00 гривень.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси або безпосередньо до апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 23.06.2021 року.
Суддя Луняченко В. О.