Справа № 947/17408/21
Провадження № 2-а/947/164/21
23.06.2021 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Північної митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетіва», про визнання дій протиправними та скасування постанови,
10.06.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Північної митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетіва», про визнання дій протиправними та скасування постанов у справі про порушення митних правил №0532/10200/20 від 16.11.2020 року; №0531/10200/20 від 16.11.2020 року; №0522/10200/20 від 1.11.2020 року; №0523/10200/20 від 16.11.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ст. 122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається, оскаржувані постанови винесені 16.11.2020 року, однак з позовом позивачка звернулась лише 10.06.2021 року, тобто з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позову було надано клопотання про поновлення процесуального строку, в якому позивачка стверджувала, що нею пропущено строк на звернення до суду з поважних причин, що полягає в наступному.
Так, позивачка у листопаді 2020 року будучи незгодною з вказаними постановами, звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом (справа №947/35519/20), за наслідком розгляду якого Київським районним судом міста Одеси 24.02.2021 року ухвалено рішення, яким позов задоволено, спірні постанови скасовані.
Однак, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року по справі №947/35519/20, рішення Київського районного суду міста Одеси від 24.02.2021 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Позивачка стверджувала, що під час розгляду вказаної справи їй стало відомо, що докази покладені в основу порушення митних правил, є неналежними, оскільки їх переклад не був засвідчений належним чином, що є підставою для нового звернення до суду з цим позовом з інших підстав, які не були предметом розгляду первісної справи.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 15.06.2021 року вказані причини про поважність пропуску строку визнані необґрунтованими, з наступних підстав.
Суд дійшов до висновку про необґрунтованість вказаних посилань, з огляду на те, що достеменно є встановленим обізнаність позивача про порушення її прав та інтересів, за наслідком чого остання вже зверталась до суду з відповідним позовом.
Невірне обрання способу захисту, не може бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку.
Стосовно доводів про те, що позивачці лише під час розгляду справи №947/35519/20 стало відомо про обставини, які зумовили нове звернення до суду з цим позовом, суд вважає безпідставним, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, коли стало відомо про такі обставини, докази та неможливість позивача уточнити підстави позову під час розгляду справи №947/35519/20.
Крім того, судом враховується, що на підтвердження зазначених доводів ОСОБА_1 надано до позову копії іноземних документів за №07218/010220/0000952 від 01 лютого 2020 року; № 07218/201119/0007910 від 20 листопада 2019 року; № 07218/180419/0002085 від 18 квітня 2019 року; № 07218/031019/0006701 від 03 жовтня 2019 року.
Оглянувши подані ОСОБА_1 копії рішення Київського районного суду міста Одеси від 24.02.2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року по справі №947/35519/20, вбачається, що судами під час розгляду вказаної справи була надана оцінка доказам - копіям митних декларацій за №07218/010220/0000952 від 01 лютого 2020 року; № 07218/201119/0007910 від 20 листопада 2019 року; № 07218/180419/0002085 від 18 квітня 2019 року; № 07218/031019/0006701 від 03 жовтня 2019 року.
За наслідком викладеного, суд зазначав, що вказані документи, на які посилається позивачка, як не належні були предметом дослідження в рамках розгляду справи №947/35519/20.
Отже, інша переоцінка доказів не може бути поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.
За наслідком викладеного, суд дійшов до висновку, що посилання викладені позивачем в клопотанні про поновлення процесуального строку, є неповажними.
За наслідком чого, ухвалою судді від 15.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Північної митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетіва», про визнання дій протиправними та скасування постанови, залишено без руху, для надання позивачу до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань з інших підстав, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
22.06.2021 року позивачкою на виконання вказаної ухвали судді надано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, з посиланням на те, що про неналежний переклад митних декларацій, що стало новою підставою для звернення до суду з цим позовом, вона дізналась під час розгляду справи №947/35519/20 - 13.01.2021 року, під час надання відповідачем відзиву.
Інших підстав на поновлення пропущеного строку та обґрунтування поважності причин його пропуску, позивачкою не зазначено.
Суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.
Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Враховуючи викладені положення і надаючи оцінку викладеним позивачем посиланням на поважність пропуску строку на звернення до суду, суд доходить до висновку про їх необґрунтованість, з огляду на те, що достеменно є встановленим обізнаність позивача про порушення її прав та інтересів, за наслідком чого остання вже зверталась до суду з відповідним позовом.
Невірне обрання способу захисту, не може бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку.
Крім того, як вже судом було встановлено, під час розгляду справи №947/35519/20, в рамках якої ухвалено рішення Київського районного суду міста Одеси від 24.02.2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року по справі №947/35519/20, судами була надана оцінка доказам - копіям митних декларацій за №07218/010220/0000952 від 01 лютого 2020 року; № 07218/201119/0007910 від 20 листопада 2019 року; № 07218/180419/0002085 від 18 квітня 2019 року; № 07218/031019/0006701 від 03 жовтня 2019 року
За наслідком викладеного, суд зазначає, що вказані документи, на які посилається позивачка, як не належні були предметом дослідження в рамках розгляду справи №947/35519/20. Отже, інша переоцінка доказів не може бути поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.
За наслідком викладеного, суд доходить до висновку, що посилання викладені позивачем в клопотанні про поновлення процесуального строку, є неповажними.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки викладені позивачем підстави у клопотанні про поновленні строку на звернення до суду, наданому на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, визнані судом не поважними, суд доходить до висновку про повернення позивачеві позовної заяви.
Керуючись ст.121, 122, 123, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Північної митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетіва», про визнання дій протиправними та скасування постанови - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Калініченко Л. В.