Справа № 943/2386/19 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О.
Провадження № 22-з/811/90/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
08 червня 2021 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: позивача ОСОБА_1 , представника
відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надати йому доступ до всіх внутрішніх приміщень вказаного будинку.
У березні 2020 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просив усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном - житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права користування та виселення ОСОБА_1 з цього будинку.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2020 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
23.11.2020 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 у його користь 9800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 , просить її скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його заяву.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 подав безпідставний позов до нього, а тому він, як відповідач за первісним позовом, має право на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, розрахунки по яких надав суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що для задоволення його заяви не має правового значення та обставина, що у задоволенні його зустрічного позову теж було відмовлено і розгляд справи проводився по двох позовах одночасно, оскільки окремі процесуальні дії були вчинені, власне, по розгляду первісного позову, зокрема: складання відзиву, клопотань про виклик свідків тощо.
Звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 недобросовісно користувався своїми процесуальними правами, зловживав ними та не виконував свої процесуальні обов'язки, затягуючи розгляд справи (не з'являвся в судові засідання, заявляв безпідставні клопотання про відкладення розгляду справи, подавав документи з порушенням процесуальних строків, некоректно висловлювався в його адресу тощо).
Вважає, що суд не дав належної та об'єктивної оцінки діям позивача і безпідставно відмовив у задоволенні його (апелянта) заяви, яку він подав із дотриманням процесуальних строків.
Заслухавши пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення протилежної сторони, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК).
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , у задоволенні яких суд відмовив за безпідставністю заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що кожна із сторін несе свої витрати у даній справі самостійно і підстав для відшкодування судових витрат за рахунок іншої сторони немає, а тому суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
Доводи апелянта про зловживання позивачем своїми процесуальними правами є безпідставними, оскільки судового рішення про застосування до нього заходів процесуального примусу в матеріалах справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 16 червня 2021 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
Ніткевич А.В.