Справа № 674/707/21
Провадження № 2-а/674/15/21
17 червня 2021 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Шафікової Ю.Е.,
за участю секретаря Проценко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дунаївці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4198893 від 13.05.2021 року, винесену інспектором роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Вінницькій області рядовим поліції Проценко Миколою Ігоровичем.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.05.2021 року інспектором поліції Проценко М.І. було винесено оскаржувану постанову серії ЕАН № 4198893 від 13.05.2021 року за те, що ОСОБА_1 13.05.2021 року, ніби-то керував негабаритним транспортним засобом МАN 94.414, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC 24-2 реєстраційний номер НОМЕР_2 , та здійснював перевезення великогабаритного вантажу без відповідного погодження з органами Національної поліції України, чим порушив п.22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Зазначає, що постанова є необґрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню, вважає, що інспектор не надав будь - яких доказів, які б свідчили про факт вчинення ним адміністративного правопорушення, розгляд адміністративної справи у встановленому законом порядку не проводився, зміст постанови не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Вінницькій області в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив, відповідно до якого заперечує щодо задоволення позовних вимог, з огляду на законність оскаржуваної постанови та підтвердження факту вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, оскільки останній не надав інспектору поліції документів на підтвердження дозволу перевезення великогабаритного вантажу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.
Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 , 13.05.2021 року інспектором роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Вінницькій області рядовим поліції Проценко Миколою Ігоровичем винесено постанову серії ЕАН № 4198893 від 13.05.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП. За змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , 13.05.2021 року о 02 год. 17 хв. на 244 км. автодороги «М21», керуючи транспортним засобом перевозив великогабаритний вантаж без відповідного узгодження з органами Національної поліції України, чип допустив порушення п.22.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, за що накладено штраф в розмірі 510 грн.
Законність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору в цій справі.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
В адміністративному позові позивач заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, свою вину не визнає.
Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, судом приймається до уваги те, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 статті 132-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Разом з цим, всупереч вимог ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не конкретизовано суті правопорушення, зокрема, не зазначено на скільки позивачем перевищено дозволену ширину великогабаритного вантажу та якого саме, яким чином було встановлено ширину вантажу, не додано доказів заміру інспекторами поліції ширини вантажу, відсутнє будь-яке посилання на докази, якими керувалась посадова особа при винесенні постанови.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано. Матеріали справи містять лише копію постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, оскільки у справі немає беззаперечних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, то склад цього правопорушення відсутній, а тому постанову серії ЕАН № 4198893 від 13.05.2021 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 286 КАС України, ст.ст.245, 251, 276, 283, 284 КУпАП, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ЕАН № 4198893 від 13.05.2021 року, винесену інспектором роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Вінницькій області рядовим поліції Проценко Миколою Ігоровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
-позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
- відповідач Управління патрульної поліції в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, місцезнаходження: м.Вінниця, вул..Ботанічна,24).
Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2021 року.
Суддя Ю. Е. Шафікова