Єдиний унікальний номер №440/2009/17
Провадження № 1-в/943/27/2021
15 червня 2021 року
м. Буськ Львівська область
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Буського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку,
До Буського районного суду Львівської області надійшло клопотання начальника Буського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання вироку. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , який засуджений Буським районним судом Львівської області 27.11.2017 року, поставлений на облік в Буський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» 03.01.2018 року. Станом на 28.01.2018 року орган пробації не отримував від засудженого жодного документу про сплату штрафу. Інформація про причини невиконання вироку протягом понад 1 місяць, у органу пробації, також відсутня. Просить суд вирішити питання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
В судове засідання прокурор, провідний інспектор та засуджений не з'явилися. Згідно ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Ознайомившись з матеріалами клопотання та матеріалами особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Отже, стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою ст. 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій ст. 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом трьох умов інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку:
- закінчення зазначених у ст. 80 КК України строків;
- не ухилення засудженого від відбування покарання;
- не вчинення протягом встановлених ч.ч.1 та 3 ст. 80 КК України строків нового середньої тяжкості, тяжкого, або особливо тяжкого злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. Так, вироком Буського районного суду Львівської області від 27.11.2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК Країни та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вирок набрав законної сили 28.12.2017 року.
З огляду на викладене вище, строки давності виконання обвинувального вироку минули, в судовому засіданні не доведено та відповідних доказів про те, що ОСОБА_4 умисно ухилявся від виконання обвинувального вироку, не надано. Тому суд не вбачає підстав для зупинення або переривання перебігу давності виконання обвинувального вироку.
Оскільки з дня набрання вироком законної сили його не було виконано протягом двох років, суд вважає необхідним звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком Буського районного суду Львівської області від 27.11.2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1