Єдиний унікальний номер №943/1942/20
Провадження № 2/943/578/2021
12 травня 2021 року м. Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Шендрікова Г. О.,
за участю секретаря судового засідання Бузун О.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську без фіксації технічним засобом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів ОСОБА_3 до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
20.10.2020 року представник позивачів ОСОБА_3 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік померла мама позивачів, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05 лютого 1997 року Полтвянською сільською радою Буського району Львівської області.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли всі права та обов'язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на праві власності, що підтверджується довідкою Полтв'янської сільської ради Буського району Львівської області від 02.08.2019 року № 335 та рішенням виконкому Полтв'янської сільської ради Буського району Львівської області № 18 від 17.07.1997 року.
За життя спадкодавець, ОСОБА_4 , розпорядилась усім належним їй майном в рівних частках в користь своїх дочок - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , склавши заповіт посвідчений секретарем виконкому Полтв'янської сільської ради народних депутатів Сендегою Є.С., зареєстрований в реєстрі за № 21 від 21.08.1987 року.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є спадкоємцями за заповітом усього майна, що на день смерті належало їх матері - ОСОБА_4 , інших спадкоємців немає.
13 червня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку звернулись до Буської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та державним нотаріусом було заведено спадкову справу. Однак, оскільки право власності на вищевказаний житловий будинок ОСОБА_4 за життя не виготовлялось, позивачі позбавлені можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв'язку з чим свідоцтво про право на спадщину (житловий будинок) їм не видавалось. Так, 02 вересня 2020 року ОСОБА_6 , в.о. державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори Львівської області, винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 624/02-31 - видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 ), що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_4 .
Позивачі в підготовче судове засідання не прибули, належно та вчасно були повідомлені про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи представник позивачів ОСОБА_3 подав заяву про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просить позов задоволити.
Представник відповідача Красненської селищної ради Буського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, заперечень не має.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05 лютого 1997 року Полтвянською сільською радою Буського району Львівської області, підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачів по справі, ОСОБА_4 .
Із наявної в матеріалах справи копії заповіту № 21 від 21.08.1987 року вбачається, що за життя спадкодавець, ОСОБА_4 , розпорядилась усім належним їй майном в рівних частках в користь своїх дочок - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідченого секретарем виконкому Полтв'янської сільської ради народних депутатів Сендегою Є.С..
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Галицького районного управління юстиції м. Львова 30.07.2002 р., актовий запис № 329 позивач ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є спадкоємцями за заповітом усього майна, що на день смерті належало їх матері - ОСОБА_4 , інших спадкоємців немає.
Згідно копії спадкової справи Буської державної нотаріальної контори № 165/97 ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у встановленому законом порядку звернулись до Буської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
02 вересня 2020 року ОСОБА_6 , в.о. державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори Львівської області, винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 624/02-31 - видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 ), оскільки право власності на вищевказаний житловий будинок ОСОБА_4 за життя не виготовлялось.
В підтвердження наявності спадкового майна, а саме житлового будинку в розпорядження суду надано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, АДРЕСА_2 виготовлений Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризиції та експертної оцінки» 20.11.2018 р. на замовлення ОСОБА_1 , та вбачається, що житловий будинок, 1936 року побудови, загальна площа якого становить 58,5 кв.м., відповідає технічним нормам забудови, придатний для проживання, що є належним доказом у справі.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР (1963 року), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним його документа, який засвідчує його право власності.
В п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» передбачено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
У своїй Постанові від 20 грудня 2018 року справа № 570/2960/16-ц провадження №61-21689св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав: установивши, що позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно і винесена нотаріусом постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії унеможливлює оформлення ним спадщини у позасудовому порядку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання за ним права власності на частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті матері.
На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 524, 525, 534, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ч. 1 ст.1225,1261-1265 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 81, 83, 89, 95,141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18.06.2021р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області, адреса: 80560, смт. Красне вул. І. Франка, 2а Золочівського району Львівської області.
Суддя: Г. О. Шендрікова