Єдиний унікальний номер №943/769/21
Провадження №3/943/424/2021
22 червня 2021 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О. розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українки, проживаючої та зареєстрованої АДРЕСА_1 , працюючої ПП « ОСОБА_2 », пільг немає, протягом року до адмінвідповідальності не притягувалася,
за ст. 44-3 ч.1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 08 квітня 2021 року о 11 год. 15 хв. гр. ОСОБА_3 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в АДРЕСА_2 , без засобів індивідуального захисту, а саме респіратора чи маски, чим своїми діями порушила вимоги постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року.
Правопорушниця не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином була повідомлена про розгляд справи. Про причину своєї неявки до суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, обставини вказані в протоколі не спростувала, а тому на підставі ст. 268 КУпАП справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР № 125578 від 08.04.2021 року, рапортом поліцейського, іншими матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях порушниці наявні ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченого ст. 44-3 ч.1 КУпАП.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно гігієнічних, санітарно протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішеннями місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною) не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, актів органів місцевого самоврядування, які регулюють питання боротьби з інфекційними хворобами.
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (чинною на момент скоєння адміністративного правопорушення) передбачено, що з 24 лютого 2021 року на території України встановлюється «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні (підпункт 2 пункту 3 цієї Постанови КМУ).
За змістом ст. 151 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом враховано, що згідно ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, яких при розгляді справи не встановлено.
Вирішуючи питання про вид стягнення, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням оскільки дії гр. ОСОБА_3 , не завдали будь-яких негативних наслідків для суспільства.
Отже, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, яке вчинила гр. ОСОБА_3 , приходжу до висновку про малозначність вчиненого ним діяння зі звільненням останньої від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
На думку суду, застосування такого виховного заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 22 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22,283 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням на підставі статті 22 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Г. О. Шендрікова