ЄУН № 329/30/16-ц
Провадження №2/329/2/2021
Іменем України
22 червня 2021 року смт Чернігівка Запорізької області
Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Покопцева Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 14 червня 2017 року Чернігівського районного суд Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним, -
Заявник 16.06.2021р. звернувся до суду із заявою про перегляд за ново виявленими обставинами рішення від 14.06.2017р. Чернігівського районного суд Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.
Зазначеним рішенням із заявника як поручителя за договором від 29.06.2008р. № 08/А/13-П (а)та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» солідарно стягнуто заборгованість по кредитному договору № 08/А/13-к від 19 червня 2008 року в сумі 15 868 доларів 69 центів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення становить 412 744 гривні 63 копійки, пеню в сумі 330 568 гривень 96 копійок, та визнано недійсним договір поруки № 08/А/13-П, укладений 19.06.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішення набрало законної сили 27.06.2017р.
Мотивуючи тим, що рішенням від 25.02.2021р. Чернігівського районного суду Запорізької області задоволено його, ОСОБА_1 , позов до Акціонерного товариства “Альфа-Банк” (правонаступника Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк») та визнано договір поруки від 29.06.2008р. № 08/А/13-П (а), укладений між Чернігівським відділенням Акціонерно-комерційного банку “Укрсоцбанк”, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним, і зазначаючи викладене як істотну для справи обставину, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відомою ОСОБА_1 , просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення від 14.06.2017р. Чернігівського районного суд Запорізької області про стягнення заборгованості, скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Згідно п.1 ч.1 ст. 424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Разом з тим п.1 ч.2 ст. 424 ЦПК України, який підлягає до застосування з урахуванням положень частини першої цієї статті, передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
За умовами частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Тобто строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, є преклюзивним та поновленню не підлягає.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права ЄСПЛ розглядав неодноразово. У справі "Христов проти України" суд визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, що є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження ("Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України").
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України").
Відтак, доводи заявника про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є неприйнятними, оскільки ним пропущено преклюзивний процесуальний строк для звернення до суду із відповідною заявою у розумінні частини третьої статті 424 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 423-425, 427 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 14 червня 2017 року Чернігівського районного суд Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду впродовж 15 днів.
Суддя Д.О. Покопцева