Справа № 337/2969/21
Провадження № 3/337/966/2021
23 червня 2021 року Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Гнатик Г.Є., за участі секретаря судового засідання Побережної О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Панченко В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Присяжна Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а також згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, суб'єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
У судовому засіданні 15.06.2021 року ОСОБА_1 , після роз'яснення їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, вину визнала у повному обсязі, про що зазначила також і у письмових поясненнях та просила закрити справу за спливом строків притягнення її до відповідальності, через неявку прокурора до суду розгляд справи відкласти та у наступному судовому засіданні розглянути складений протокол у її відсутність.
Прокурор Панченко В.Я. у судовому засіданні 23.06.2021 року зазначила, що протокол відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою та з дотриманням вимог КУпАП, наявність складу правопорушення не заперечує і сама ОСОБА_1 у поясненнях, тож просить накласти на ОСОБА_1 стягнення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки строки притягнення її до відповідальності не пропущено.
Розглянувши пояснення ОСОБА_1 , викладені письмово, думку прокурора, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, належать присяжні.
ОСОБА_1 , на підставі рішення сесії Запорізької районної ради № 14 від 12.09.2019 зараховано до складу присяжних Запорізького районного суду Запорізької області.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи присяжною, відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право прийняти з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такий вид контролю, як своєчасне подання.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону, несвоєчасно, 08.09.2020 року ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними і дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 174 від 07.04.2021, яким зафіксовані обставини вчиненого правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.03.2021 року, у яких зазначила, що весною 2020 року вона отримала листа з НАЗК про необхідність подати декларацію за 2019 рік та почала збирати необхідні довідки. 08.09.2020 року вона подала декларацію;
- роздрукованими відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 лише 08.09.2020 року подала декларацію за 2019 рік.
Отже, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вона належить до суб'єктів корупційного правопорушення.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня
З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення.
При цьому дату складання протоколу неможливо вважати датою виявлення правопорушення, оскільки складання протоколу це остаточний, завершальний етап складання процесуального документу на підставі раніше виявлений фактів щодо встановлених порушень, які підпадають під встановлені заборони, встановлені законодавством у сфері боротьби з корупцією.
Також, слід звернути увагу на те, що діючим законодавством чітко не визначено, який момент слід розуміти під виявленням правопорушення.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що декларацію за 2019 рік ОСОБА_1 подала на офіційному веб-сайті НАЗК 08.092020 року шляхом подачі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Так, відповідно до діючого законодавства, останній день подачі декларацій за 2019 рік- 31.03.2020 року, який було продовжено до 01.06.2020 року.
Тобто інформацією про правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») володіли вже 01.06.2020 року, що в даному випадку є найбільш вірогідним днем виявлення інкримінованого правопорушення.
Подання декларації ОСОБА_1 у будь-який час після 01.06.2020 року, вже могло розцінюватись як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зволікання, як з проведенням ефективної перевірки так і зі складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.
Крім того, за змістом п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» саме до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, на момент розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Враховуючи вказане вище, суд вважає, що провадження в справі необхідно закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, оскільки на момент розгляду даної справи закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
У пункті 11 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумнихстроків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» міститься роз'яснення про те, що ст. 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Суддя вважає, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень ч. 3 ст. 38 КУпАПне може носити довільного характеру та розумітися суто формально, зокрема, шляхом ототожнення моменту виявлення правопорушення з моментом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, після несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації- 08.09.2020 року, Національне агентство з питань запобігання корупції, із вказаної дати вже мало відомості про порушення нею приписів ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та мало передбачене законом право і можливість ініціювати вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.
Натомість, відповідні відомості Департаменту стратегічних розслідувань були надані лише листом від 01.03.2021 року, що вбачається з листа Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області № 755ак/55/107/03-2021 від 01.03.2021 року.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування була подана 08.09.2020 року і уповноважений орган вже був обізнаний про факт її несвоєчасного подання, у період з 08.09.2020 року по 01.03.2021 року жодних дій, спрямованих на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, не вчинялось. Протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 07.04.2021 року.
Враховуючи, що з дня виявлення правопорушення сплинув шестимісячний строк для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.38, ч. 2 ст.172-6, ст.247 КУпАП, -
Керуючись ст.ст. 23, 24, 34, 35, 38, 172-6, 283-285 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Г.Є. Гнатик