Справа№ 328/2383/20
10.06.2021
10 червня 2021 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гавілей М.М.,
при секретарі судового засідання Корольковій К.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі,-
До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.12.2015 року приватним нотаріусом Токмацького міського нотаріального округу Лопатюк Н.І. заведено спадкову справу №58680616 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Спадкову справу заведено на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 , який доводиться сином спадкодавця ОСОБА_4 , яка, в свою чергу, успадкувала за своїм чоловіком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок АДРЕСА_1 . При цьому спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, однак ОСОБА_4 вважається такою, що прийняла спадщину, в силу положень ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та така, що протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявляла про відмову від неї.
Враховуючи, що за життя ОСОБА_4 не встигла переоформити на себе спадкове майно, в силу ст. 1276 ЦК України право на прийняття належної їй частки спадщини, перейшло до її спадкоємців, а саме до відповідача.
Позивач у 2009 році надала позику ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 80000,00 грн. зі строком повернення не пізніше ніж ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак ОСОБА_5 помер у 2011 році, при цьому його дружина ОСОБА_4 повідомила позивачу про смерть позичальника та враховуючи, що вона є спадкоємцем, прийняла на себе боргові зобов'язання. Через брак коштів, у встановлений строк ОСОБА_4 грошові кошти не повернула, при цьому у 2015 році між позивачем та ОСОБА_4 було досягнуто згоди про передачу в забезпечення вимог, у сумі позики, нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , після його переоформлення як спадщину, на ОСОБА_4 .
Так у червні 2015 року позивач надала у позику 7000,00 грн. ОСОБА_4 , для оформлення спадкового майна, для подальшого оформлення іпотеки на нього. Однак ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла і переоформити спадщину не встигла.
Враховуючи наявність спадкоємця ОСОБА_4 , у 2016 році позивач звернулась до відповідача з вимогою про здійснення виконання грошових зобов'язань на загальну суму 87000,00 грн.
Пред'явлені вимоги відповідач не заперечив та склав відповідну розписку про виконання зобов'язань з повернення грошових коштів, не пізніше ніж 01.01.2018 року, при цьому в якості поручителя виконання зазначених грошових вимог виступила донька відповідача ОСОБА_3 .
У встановлений строк до 01.01.2018 року відповідач прийняті на себе зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим позивач звернулась з вимогою до ОСОБА_3 , як солідарного боржника, про здійснення оплати грошових коштів в сумі 87000,00 грн.
ОСОБА_3 здійснила часткове погашення вимог позивача та сплатила 20.08.2018 року 10000,00грн.
За таких обставин, станом на дату складання позовної заяви, відповідач має прострочення повернення грошових коштів позивачу в сумі 77000,00 грн., при цьому від виконання прийнятих на себе зобов'язань ухиляється. Враховуючи, що відповідач зволікає з отриманням свідоцтва про право на спадкове майно, при цьому відповідно до висновку про вартість спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 коштує 60187,00 грн., позивач змушена зернутись за захистом своїх прав та інтересів на підставі ст. 1282 ЦК України до суду з вимогою про звернення стягнення на вказаний житловий будинок.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнаєу повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує щодо задоволення позову.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у 2009 році надала у у борг на піставі договору позики ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 80000,00 грн. зі строком повернення не пізніше ніж 01.12.2012 року. Однак ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.09.2011 року. Після його смерті спадщину в порядку ст.1268 ЦК України прийняла його дружина ОСОБА_4 , яка була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою на день смерті та заяву про відмову від прийняття спадщини нотаріусу не подавала у встановленому законом порядку.
До складу спадщини увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.01.2000 року, а також боргові зобовязання спадкодавця. Через брак коштів, у встановлений строк ОСОБА_4 грошові кошти не повернула, при цьому у 2015 році між позивачем та ОСОБА_4 було досягнуто згоди про передачу в забезпечення вимог, у сумі позики, нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , після його переоформлення, як спадщину, на ОСОБА_4 . Так у червні 2015 року позивач надала у позику 7000,00 грн. ОСОБА_4 , для оформлення спадкового майна, для подальшого оформлення іпотеки на нього. Однак ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла і переоформити спадщину не встигла.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №15/2015 заведеної після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв за законом відповідач, який доводиться спадкодавцю рідним сином, звернувшись 15.12.2015 року до приватного нотаріуса Токмацького міського нотаріального округу Лопатюк Н.І. із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців за законом та за заповітом не має.
Враховуючи наявність спадкоємця ОСОБА_4 , у 2016 році позивач звернулась до відповідача з вимогою про здійснення виконання грошових зобов'язань спадкодавця ОСОБА_4 на загальну суму 87000,00 грн. Пред'явлені вимоги відповідач не заперечував та склав відповідну розписку про виконання зобов'язань з повернення грошових коштів, не пізніше ніж 01.01.2018 року, при цьому в якості поручителя виконання зазначених грошових вимог виступила донька відповідача ОСОБА_3 , яка 20.08.2018 року сплатила в рахунок погашення боргу 10000,00 грн.
На теперішній час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, тому станом на дату розгляду справи в суді заборгованість складає 77000,00 грн.
Вищевказані обставини відповідачем не оспорювалися.
Частиною першою статті 1046 ЦК передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов'язки. Винятком з цього правила є лише зобов'язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов'язання спадкодавця.
Так, у спадщину переходять: обов'язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця); обов'язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов'язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов'язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов'язки за договором оренди житла з викупом.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України)
Відповідно до ч. 1, ч. 2 , ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно ч. 1 до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Верховний Суд в своїй постанові від 30.10.2019 по справі № 289/1818/16-ц зазначив, що за змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Так, на момент смерті ОСОБА_5 за зареєстрованим місцем його проживання з ним була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_4 , яка вважається такою, що прийняла спадщину.
При цьому, відсутність у померлої ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що спадкодавець не прийняла спадщину після смерті свого чоловіка. Адже законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Таким чином, навіть якщо спадкодавець ОСОБА_4 не встигла за життя отримати свідоцтво про право на спадщину, права на спадщину, в тому числі і на житловий будинок, можуть успадкувати її спадкоємці.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між кредитором та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитором та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
У разі відмови у задоволенні вимог кредитора шляхом одноразового платежу на підставі домовленості сторін, суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Оскільки відповідач, як спадкоємець не задовольнив вимоги кредитора шляхом одноразового платежу, кредитор має право вимоги про накладення (звернення) стягнення на майно в рахунок погашення боргу.
Кредитор одразу після того як дізналась про смерть боржника ОСОБА_4 звернулась із претензією до спадкоємця боржника, тому строк передбачений ст. 1282 ЦК України на звернення із зазначеною вимогою нею не пропущений. Доказів протилежного - матеріали справи не містять.
Та обставини, що відповідач не отримав свідоцтво про право на спадщину, не позбавляє останнього права на спадщину, та, у свою чергу, не звільняє його від зобов'язання задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.
Беручи до уваги прямий припис закону щодо обов'язку спадкоємця задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна шляхом одноразового платежу одержаного у спадщину, від виконання якого відповідач ухиляється, норми статті 1281 ЦК України дають суду підстави для задоволення позову про звернення стягнення шляхом визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 82, 95, 206, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі - задовольнити.
Звернути стягнення шляхом визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, мешкає за адресою: АДРЕСА_4
Повний текст рішення виготовлений 22.06.2021 року.
Суддя: