Справа № 313/254/21
Провадження № 2/313/216/2021
11.06.2021 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., представника позивача адвоката Шубіна О.П., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Федорець В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики, пені та моральної шкоди,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики від 22.08.2018 р. в розмірі 8 000 (вісім тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 30.01.2020 р., - складає суму в розмірі 198 800 грн., 0,5% пені від простроченої суми за кожен день прострочення в сумі 6 440,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 30.01.2020 р., - складає суму в розмірі 160 034,00 грн., моральна шкоду за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, в сумі 80 500,00 грн. та судові витрати в сумі 4 393,34 грн.
Ціна позову 439 334,00 грн. (а.с.3-7).
Під час судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги: сума боргу за договором позики від 22.08.2018 р. в розмірі 8 000 (вісім тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 04.08.2020 р., - складає суму в розмірі 221 920,00 грн ., 0,5% пені від простроченої суми за кожен день прострочення в сумі 6 440,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 04.08.2020 р., - складає суму в розмірі 385031,20 грн., моральну шкоду за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, в сумі 173 500,00 грн.
Ціна позову 780 451,20 грн. (а.с.70-72).
Під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_3 подав зустрічний позов (а.с.38-45).
Ухвалою суду від 13.08.2020 р. у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 відмовлено (а.с.82,84).
Представник відповідача у письмовій формі на позов надав суду правову позицію з якої вбачається, що позов не визнається у повному обсязі (а.с.94).
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Під час судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просять ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, а також витрати зі сплати судового збору.
Відповідач та його представник позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, так як договір позики не відповідає вимогам закону. У договорі позики повинні бути зазначені 8 000 доларів, а не «умовна одиниця». Такої валюти як «умовна одиниця» не існує. Гроші не отримані, так як відсутнє підтвердження передачі 8 000 у.о. Договором позики неустойка не передбачена. У розписці відсутній дозвіл членів сім'ї.
Суд, вислухавши сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.1 ст.12, ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ЦК України).
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
22.08.2018 р. сторони уклали договір позики, відповідно до якого відповідачу була надана та ним отримана грошова сума в розмірі 8 000,00 доларів США, з терміном повернення коштів - до 22.08.2019 р. На підтвердження факту укладення договору позики відповідач власноручно 22.08.2018 р. написав розписку.
Станом на дату звернення з даним позовом відповідач в зазначений строк борг не повернув та свої зобов'язання за укладеним договором не виконав. Сума неповерненого боргу, на день звернення до суду, складає 8 000,00 (вісім тисяч чотириста доларів США) доларів США.
Згідно з положеннями ст.ст. 1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18.09.2013 р. розглянув справу № 6-63цс13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики та зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер може бути представлена у вигляді розписки та є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до розписки строк повернення грошових коштів визначено 22.08.2019 р.
На теперішній час відповідач зобов'язання за договором позики не виконав, борг позивачеві не повернув.
Відповідно ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015р. у справі № 6-1967цс15.
Реальність укладення договору займу між позивачем та відповідачем 22.08.2018 р., за яким позивач надав в борг відповідачу 8 000 доларів США з обов'язком повернення до 22.08.2019 р., підтверджено договором позики та власноручно написаної розписки від 22.08.2018 р., оригінали яких були досліджені під час судового розгляду справи.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику (ВПВС справа № 373/2054/16-ц, 16.01.19)
Відповідач зобов'язаний до умов позики повернути позивачу 8 000,00 (вісім тисяч) доларів США, але взяті на себе зобов'язання щодо повернення вказаної суми в установлений строк не виконав.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно інформації розміщеною на офіційній веб-сторінці Національного Банку України https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=04.08.2020&period=daily, станом на 04.08.2020 р. офіційний курс гривні до долара США складає 27,7365 (27,74) гривень за 1 долар США. Таким чином борг за договором позики складає 221 920,00 грн.
Отже, сума боргу, що підлягає стягненню складає 8 000,00 (вісім тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 04.08.2020 р., - складає суму в розмірі 221 920,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно умов п.9 Договору позики від 22.08.2018 р. сторони визначили, що у випадку прострочення позики Позичальник відшкодовує Позикодавцеві моральну шкоду у розмірі 500,00 грн. за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Тобто, сторони домовилися та визначили моральну шкоду, як вид відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розрахунок моральної шкоди: 347 (кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання, яке розраховується за період з 23.08.2019 р. по 03.08.2020 р. включно) х 500,00 грн. (визначений сторонами у п. 9 Договору розмір договірної моральної шкоди за кожен день прострочення виконання зобов'язання) = 173 500, 00 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) грн.
Суд при вирішення питання у частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 21.11.2019 року у цивільній справі № 216/3521/16-ц, відповідно до якого суд дійшов до висновку про можливість стягнення моральної шкоди за порушення умов договору, тобто не лише в деліктних правовідносинах, а й в договірних, в тому числі в наслідок неналежного виконання умов договору.
Таким чином, розмір договірної моральної шкоди за кожен день прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, згідно п.9 Договору позики від 22.08.2018 р. за період прострочення з 23.08.2019 р. по 04.08.2020 р. включно, складає 173 500,00 грн.
Позивачем заявлена вимога також про стягнення пеня у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Розмір пені, що підлягає стягненню, позивач визначив за наступним розрахунком: 8 000,00 доларів США (сума неповернутого боргу) х 0,5 % (розмір пені від простроченої суми за кожний день прострочення) / 1 (кількість днів) = 40 доларів США за 1 день.
347 (кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання, яке розраховується за період з 23.08.2019 р. по 03.08.2020 р. включно) х 40 доларів США (пеня за кожен день прострочення) = 13 880,00 доларів США (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят доларів США 00 центів).
Згідно інформації розміщеною на офіційній веб-сторінці Національного Банку України https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=04.08.2020&period=daily, станом на 04.08.2020 р. офіційний курс гривні до долара США складає 27,7365 (27,74) гривень за 1 долар США. Пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 385 031,20 грн.
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок щодо стягнення пені у гривневому еквіваленті, але вважає, що ця позовна вимога, з врахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, підлягає частковому задоволенню, так як розмір пені (385 031,20 грн.). значно перевищує суму боргу щодо стягнення тіла позики (221 920,00 грн.).
Посилання відповідача та його представника на те, що договір позики не відповідає вимогам закону, так як у договорі позики повинні бути зазначені 8000 доларів, а не «умовна одиниця», що такої валюти як «умовна одиниця» не існує, гроші за розпискою не отримані, відсутнє підтвердження передачі 8 000 у.о., договором позики неустойка не передбачена, а у розписці відсутній дозвіл членів сім'ї, а також те, що ОСОБА_3 зазначені документи не підписував, є безпідставними, так як під час судового розгляду справи відповідач підтвердив, що на договорі позики та розписці стоїть саме його підпис.
Суд сприяв сторонам у всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, але відповідач та його представник не надали суду доказів, які надавали б можливість суду відмовити у задоволенні позову.
Під час судового розгляду справи позивач заявив клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на суму 7 000,00 грн., до якого додано копію договору про надання правової допомоги від 27.01.2020 р., акту приймання-передачі правової допомоги від 12.05.2020 р. (а.с. 28-32).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»).
Враховуючи наведене, суд вважає заявлене позивачем клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу на суму 7000,00 грн. обґрунтованим.
При вирішенні питання про судові витрати у справі, суд виходить з наступного.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості у сумі 780 451,20 грн., які задоволені частково на суму 517 349,00 грн. Тому, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 631,86 грн. (Розрахунок судового збору: 1). 517 349,00 грн. (сума задоволених позовних вимог) : 780 451,20 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 0,66 % (відсоток від суми задоволеного позову); 2). 8 224,93 грн. (сума судового збору, сплаченого позивачем) х 0,66% (відсоток від суми задоволеного позову) = 5428,45 грн.)).
На підставі ст.ст.3, 11, 15, 16, 23, 525, 526, 530, 533, 551, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст.1-13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця с. Бронниця, Мошлів - Подільського району, Вінницької області, на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , суму боргу за договором позики від 22.08.2018 р. розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 04.08.2020 р., - складає суму в 221 920,00 (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця с. Бронниця, Мошлів - Подільського району, Вінницької області, на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 0,5% пені від простроченої суми за кожен день прострочення в сумі 8 000,00 (вісім тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ на 04.08.2020 р., - складає суму в розмірі 221 920,00 (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця с. Бронниця, Мошлів - Подільського району, Вінницької області, на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , моральну шкоду за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, в сумі 173 500, 00 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) грн.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця с. Бронниця, Мошлів - Подільського району, Вінницької області, на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 428,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця с. Бронниця, Мошлів - Подільського району, Вінницької області, на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати на надання професійної правничої допомоги на суму 7 000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 22.06.2021 р.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області А.О.Нагорний 11.06.2021