Справа № 309/1650/21
Провадження № 2/309/416/21
17 червня 2021 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі головуючого-судді Довжанин М.М.
за участю секретаря судового засідання Томищ Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ним, ОСОБА_1 будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його вселення до будинку та передачі йому ключів від будинку.
Позов обґрунтовує тим, що він проживав та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок, в якому він зареєстрований, був власністю його батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Іншого житла він немає. Він здійснював всі витрати на лікування батька перед смертю та витрати на його поховання. Після похорону батька його дружина змінила замки на будинку і доступу до нього він немає. На сьогоднішній день він та його сім'я не мають постійного місця проживання та змушені постійно переходити від одних знайомих до інших.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. У позові просив справу розглядати в його відстуносіт та відсутності його представника, позовні вимоги підтримав, просив суд позовну заяву задовольнти у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася. Від представника відповідачки ОСОБА_3 до суду надійшло письмове пояснення по справі, в якому вона позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи. Подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.
Відповідно до ст.ст. 211, 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується довідкою № 2119 від 24.02.2020 року.(а.с.12).
Згідно договору дарування від 24.12.1996 року, посвідченим нотаріусом Король О.Ю. та зареєстрованим у реєстрі за № 5373, ОСОБА_4 за життя належав цілий житловий будинок з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 10, 11).
Згідно записам у будинковій книзі та паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 з 20 лютого 2001 року зареєстрований у батьківській хаті за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с. 5-7, 16).
Як вбачається з довідки про результати розгляду матеріалів ЄО Хустського ВП ГУНП в Закарпастькій області № 6268 від 20.09.2019 року, дільничним офіцером поліції було розглянуто зверення ОСОБА_1 і вході перевірки встановлено, що громадянкою ОСОБА_2 - дружиною померлого ОСОБА_4 , було змінено замки на вхідних воротах до будинку АДРЕСА_1 , де до дня смерті ОСОБА_4 також проживав його син ОСОБА_1 (а.с.14,15).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що свтреджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Згідно заповіту від 02.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Король Н.І., реєстровий номер 2979, за життя ОСОБА_4 заповів житовий будинок АДРЕСА_1 , своїй дружині, відповідачці ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Свідоцтва про право власності на спадкове майно, яке б засвідчувало право власності ОСОБА_2 на спадкове майно за заповітом відповідачкою до суду не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач постного місця проживання не має, та діями відповідачки, які виразилися у заміні замків на вхідних дверях до будинку, позбавлений можливості мешкати у батківському будинку, де він зареєстрований та проживав до дня смерті батька.
Статтею 47 Конституції України та ст. 9 ЖК УРСР гарантовано право громадянина на житло. Ніхто не може бути виселеним із займаного житла або обмежений у праві користування жилим приміщенням, не інакше як на підставі і у порядку, передбаченому законом. Житлові права охороняються законом, за виключенням випадків, коли вони здійснюються усупереч з призначенням цих прав або з порушенням прав інших громадян чи прав державних і громадських організацій.
Згідно ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з мниму будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно ч.4 чт.156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє позивача права користування займаним приміщенням.
Враховуючи вищевказані норми діючого законодавства, встановлені за наслідками розгляду справи обставини та досліджені на їх підтвердження докази, зважаючи на встановлений судом факт існування перешкод у ОСОБА_1 в користуванні спірним будинком, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 щодо усунення відповідачкою ОСОБА_2 перешкод у користуванні позивачем будинком АДРЕСА_1 та вселення позивача у спірний будинок з передачею ключів від будинку - оскільки судом встановлено, що позивач наділений правом на користування спірним будинком та має право на реалізацію права користування вказаним нерухомим майном на рівні із відповідачкою ОСОБА_2 , тому будь-яке обмеження позивача у праві користування спірним будинком є порушенням, що підлягає усуненню шляхом вселення позивача до спірного будинку.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору в сумі 908 гривень.
Керуючись ст.ст.10,12,13, 76,81,263-265 ЦПК України, ст. 405 ч. 1 ЦК України, ст. 156 ч. 4 ЖК України, суд,-
Позов задовольнити.
Зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_5 до вказаного будинку та передачі йому ключів від будинку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М.М.