Справа № 308/7640/21
1-кс/308/2590/21
18 червня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , представника володільців майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12021078170000169, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням №12021078170000169, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, у якому просить:
1. Накласти арешт на транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 , який було доставлено на спец майданчик тимчасового зберігання Ужгородського РУП за адресою с. Оноківці, вул. Головна, буд 55;
2. Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке знаходиться при матеріалах кримінального провадження;
3. Накласти арешт на піщано-гравійну суміш об'ємом близько 9 метрів кубічних, яка знаходиться на вантажному відділенні транспортного засобу марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 ;
4. Накласти арешт на транспортний засіб марки «Екскаватор» марки О&К МН 5, д.н.з., НОМЕР_3 , який було доставлено на спец майданчик тимчасового зберігання Ужгородського РУП за адресою: с. Оноківці, вул. Головна, буд 55;
5. Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , яке знаходиться при матеріалах кримінального провадження.
6. Заборонити використання та розпоряджання автомобілями марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_5 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за серійним номером « НОМЕР_2 » та «Екскаватор» марки О&К МН 5, д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , та визначити місце їх зберігання за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги клопотання мотивовані тим, що вказаний транспортний засіб вважається предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що в свою чергу, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України. Перебування вказаних автомобілів на зберіганні у третіх осіб у зв'язку з їхньою заінтересованістю, що може виразитися у пошкодженні, перетворенні, псуванні, приховуванні згаданого вище майна, може вплинути на повноту та достовірність проведеної експертизи. Транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_5 , вантажне відділеня якого є повністю заповненою піщано - гравійною суміщу в загальній кількості близько 9 кубів, який було доставлено на спецмайданчик тимчасового зберігання Ужгородського РУП за адресою с. Оноківці, вул. Головна, буд 55, свідоцтво про реєстрацію вищевказаного т/з серії НОМЕР_2 , «Екскаватор» марки О&К МН 5, д.н.з., НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вищевказаного грузового автомобіля серії НОМЕР_6 , піщано - гравійна суміш, яку було поміщено до спец пакету НПУ ГСУ білого кольору № SUD 1027499, визнані речовими доказами та є предметами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, тому постала потреба у збереженні вказаних речових доказів, які надалі можуть бути використані у процесі доказування у порядку ст. 91 КПК України, до прийняття кінцевого процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор під час судового засідання наполягав на задоволенні клопотання.
Володілець майна ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання. Адвокатом ОСОБА_5 подано заперечення на клопотання, у яких представник покликався на те, що із клопотання прокурора вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення ст. 170 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження. В той же час, прокурором у клопотанні не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки не надано доказів, а ряд доданих до клопотання документів є нечитабельними, що майно, на яке просив накласти арешт є предметом протиправної діяльності, об'єктом та знаряддям злочину, що розслідується у даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. За матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення має належне ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вилучене майно до розслідуваного кримінального правопорушення, що свідчить про не доведення необхідності у накладенні арешту на вказане майно. Не містить клопотання прокурора і відомостей щодо пред'явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майно, як і відомості про їх відношення до події, що розслідується в рамках цього кримінального провадження. Прокурором не наведено конкретизованої підстави та мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, зокрема прокурор посилається на низку норм КПК України, та жодним чином не конкретизує необхідність накладення арешту на окрему річ, предмет чи документ. Представник володільця майна у поданому запереченні на клопотання просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна або передати вилучене майно на відповідальне зберігання власникам. Також представником подано слідчому судді дозвільну документацію, яка на думку представника, підтверджує незаконність вилучення вказаного у клопотанні майна та відсутність події кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею зі змісту доданого до клопотання витягу ЄРДР встановлено, що сектором дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021078170000169, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078170000169 слідує, що 11.06.2021 року, до чч ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: с. Сторожниця, вул. Тиха, невідома особа на транспортному засобі типу Екскаватор здійснює роботи по завантажуванню грунту на транспортний засіб «Камаз».
З доданої до матеріалів клопотання копії протоколу огляду місця події від 11.06.2021 встановлено, що 11 червня 2021 року о 13 год. 00 хв. під час огляду місця події за адресою: с. Сторожниця, Ужгородського району, дізнавач сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ТУ НП в Закарпатській області виявив та вилучив транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 , вантажне відділення якого є повністю заповненою піщано-гравійною суміщу в загальній кількості близько 9 кубів, який було доставлено на спецмайданчик тимчасового зберігання Ужгородського РУП за адресою: с. Оноківці, вул. Головна, буд. 55, свідоцтво про реєстрацію вищевказаного т/з серії НОМЕР_2 , «Екскаватор» марки О&К МН 5, д.н.з., НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію вищевказаного грузового автомобіля серії НОМЕР_6 . В ході огляду також було вилучено піщано - гравійну суміш, яку було поміщено до спецпакету НПУ ГСУ білого кольору № SUD 1027499.
Виходячи з аналізу положення ч. 1 ст. 98 КПК України слідує, що лише після того, як слідчий, прокурор встановить належність певних матеріальних об'єктів до кримінального провадження (вони були знаряддям вчинення злочину, зберегли або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій), він складає вмотивовану постанову про визнання їх та приєднання до кримінального провадження як речових доказів.
14 червня 2021 року постановою дізнавача ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 виявлений та вилучений під час огляду місця події транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021078170000169 від 11.06.2021.
Зі змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 встановлено, що вантажний спеціалізований самоскид марки «КАМАЗ» моделі 5511, номер шасі НОМЕР_7 , сірого кольору, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_7 .
Зі змісту свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 встановлено, що власником екскаватора марки О&K МН 5, заводський номер НОМЕР_8 , шасі номер НОМЕР_9 , 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_10 .
Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Внесене прокурором в межах кримінального провадження №12021078170000169 від 11.06.2021 клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Прокурором у поданому клопотання доведено існування обставин, які підтверджують, що незастосування заходу забезпечення у виді накладення арешту на вилучений під час проведення огляду місця події транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, що в свою чергу може зашкодити виконанню завдань кримінального провадження визначених ст. 2 КПК України, а тому твердження адвоката ОСОБА_5 щодо відсутності підстав для арешту вказаного майна слідчий суддя вважає необґрунтованими.
Зокрема, вилучений транспортний засіб може бути знаряддям вчинення злочину та міг зберегти на собі сліди злочину, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, у зв'язку із чим дізнавачем постановою визнано такий автомобіль та свідоцтво до нього речовими доказами у кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, для повного та всебічного розслідування даного провадження слідчому необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, в тому числі призначити необхідні експертизи, а тому з метою збереження інформації необхідно накласти арешт на вилучений транспортний засіб.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників вилученого майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У судовому засіданні подано документи щодо проведення законної діяльності на одному з об"єктів за робочим проектом "Експлуатаційні заходи з відновлення пропускної спроможності р. Уж від Держкордону до с. Сторожниця, Ужгородського району Закарпатської області", поряд з яким виявлено дії, що стали підставою для досудового розслідування. Також, ОСОБА_4 здійснюється законна діяльність за наведеним робочим проектом і вказані транспортні засоби необхідні для проведення такої. На думку суду, буде непропорційним втручанням держави у здійснення права власності заборона вільно користуватися та розпоряджатися вказаним майном та становитиме надмірний тягар для у здійсненні подальшої господарської діяльності.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховані правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, з первинною кваліфікацією за ч. 1 ст. 239-1 КК України, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Надані слідчому судді адвокатом ОСОБА_5 документи та висловлені заперечення не спростовують висновків слідчого судді.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково, прокурором доведено підстави для застосування арешту майна із забороною відчуження з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України на транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 та піщано-гравійну суміш об'ємом близько 9 метрів кубічних, яка може бути предметом кримінального правопорушення. В той же час, прокурором жодним чином необґрунтовано, яке відношення до кримінального провадження має «Екскаватор» марки О&К МН 5 д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , оскільки прокурором ні за змістом клопотання, ні під час судового засідання не вказано, чим була зумовлена необхідність вилучення вказаного екскаватору та свідоцтва про реєстрацію до нього. Окрім того, вказаний екскаватор та свідоцтво не визнано відповідним процесуальним документом речовим доказом у даному кримінальному провадженні, що в свою чергу позбавляє слідчого суддю можливості дати оцінку вилученому рухомому майну в аспекті відповідності останнього критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Стосовно накладення арешту на свідоцтво до транспортного засобу "Камаз", то вилучення такого перешкоджатиме проведенню подальшої господарської діяльності.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження на транспортний засіб марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 , який було доставлено на спецмайданчик тимчасового зберігання Ужгородського РУП за адресою с. Оноківці, вул. Головна, буд. 55.
Накласти арешт на піщано-гравійну суміш об'ємом близько 9 метрів кубічних, яка знаходиться на вантажному відділенні транспортного засобу марки «Камаз» моделі «5511» номерний знак НОМЕР_1 .
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23.06.2021.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1